Троє людей після атаки на Стуса — уже рік зниклі безвісти. Чи є шанс ідентифікувати тіла?
Вранці 19 листопада 2025 року Тернопіль здригався від вибухів – ворог запустив по житлових кварталах та інфраструктурі міста десяток ракет та безпілотників. 99 мешканців отримали поранення. Ще 38 — загинули, серед яких і троє осіб, які через рік після атаки досі вважаються зниклими безвісти.
Ракетна атака на Тернопіль 19 листопада 2025 року забрала життя 38 людей, серед них — восьмеро дітей.

Найбільших руйнувань зазнали житлові будинки на вулицях Стуса, 8 та 15 Квітня, 31. На Стуса був повністю зруйнований однопід’їздний будинок, а на 15 Квітня помешкання у кількох під’їздах вигоріли вщент, але сам будинок вцілів. Серед загиблих були мешканці цих будинків та люди, які жили поруч.
Пошуки людей під завалами на Стуса, 8 тривали кілька днів — після влучання російської ракети будинок був повністю знищеним. Рятувальники та правоохоронці розбирали завали, вилучали уламки конструкцій, проводили експертизи та відбирали біологічні зразки для ДНК-ідентифікації.
«20 хвилин» розповідали історії родин, які після атаки чекали на звістки про своїх близьких.
Тіла Софійки і мами знайшли
Після ракетного удару по будинку на вулиці Стуса, 8 у Тернополі 19 листопада 2025 року зниклими безвісти вважали п'ятьох людей. Серед них були 35-річна Тетяна Попик та її чотирирічна донечка Софійка.

Майже три тижні рідні чекали звісток про їхню долю. 8 грудня, під час демонтажу зруйнованого будинку, виявили тіла матері та дитини. Софійку одразу впізнав батько. Тіло Тетяни візуально ідентифікувати не вдалося, тому провели ДНК-експертизу. 9 грудня підтвердили, що це мама дівчинки.
11 грудня Тетяну та Софійку поховали.
Ніна і Павло Дячуни
Але доля ще трьох людей через рік після трагедії досі залишається невідомою. Це Ніна Дячун та її 28-річний син Павло, а також 85-річна Валентина Гриняк.
Ніна Дячун та її 28-річний син Павло тієї ночі були вдома разом із чоловіком Ніни Володимиром, який після п’ятого інсульту був прикутий до ліжка. 28 листопада стало відомо, що тіло Володимира ідентифікували, однак Ніну та Павла досі не знайшли.

Влітку 2025-го Павло повернувся зі служби під Покровськом, щоб допомагати мамі доглядати за батьком, а згодом поновився на роботі в «Розетці».
Колишня колега Ніни Зоряна Саган розповіла, що спілкувалася з подругою напередодні трагедії — та мала гарний настрій і розповідала, що син допомагає вдома. Від дня атаки рідні та знайомі не припиняють пошуків і чекають бодай якоїсь звістки про Ніну та Павла.
Валентина Гриняк
85-річна Валентина Гриняк, яку теж досі не знайшли, мешкала у квартирі на шостому поверсі будинку на вулиці Стуса, 8 ще з 1982 року. Після ракетного удару її правнук Ігор Черепанський щодня приїжджав на місце трагедії та чекав звісток про прабабусю.

Зранку 19 листопада він майже одразу кинувся до будинку, намагався додзвонитися до прабабусі, але телефон не відповідав. Коли піднявся сходами до п'ятого поверху, зрозумів, що квартири прабабусі Валентини більше немає. Шмат ракети знайшли там, де було її ліжко, — розповів журналістам правнук.
Валентина Степанівна все життя працювала педагогом у Центрі творчості дітей та юнацтва, була доброю і світлою людиною, любила прогулянки зі своїм котом.
— Я маю надію хоча б знайти тіло прабабусі, — говорив тоді Ігор, який до останнього чекав на можливість попрощатися з рідною людиною.
Що з останками
Справу розслідує СБУ за ст. 438 Кримінального кодексу України — йдеться про воєнні злочини, повідомили у поліції.
— Слідчі СБУ дали доручення поліцейським виконати певні завдання у межах розслідування цього кримінального провадження, — повідомив «20 хвилин» речник поліції Тернопільщини Сергій Крета. — Зокрема, — пошук останків загиблих та проведення необхідних ДНК-експертиз, щоб встановити долю людей, які досі вважаються зниклими безвісти.
Коли пошуки на місці руйнувань припинили, будівельні залишки та останки, нагадаємо, вивезли на ділянку на «Сонячному» і, за словами правоохоронців, з ними довший час працювали поліцейські та експерти. Згодом знахідки передали для експертиз, щоб встановити долю зниклих людей. А будівельне сміття вивезли на сміттєзвалище в Малашівці.
— У межах розслідування цієї справи завершується проведення усіх необхідних експертиз, зокрема й тих, які дозволять ідентифікувати всіх загиблих, — повідомив 16 листопада «20 хвилин» начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Тернопільської обласної прокуратури Тарас Рибизант. — Попри труднощі з ідентифікацією останків, відома кількість загиблих і постраждалих та оцінені наслідки атаки.
Тарас Рибизант додав, що під час розбору завалів знайшли фрагменти людських останків, з яких вилучили ДНК. Паралельно до правоохоронців зверталися родичі зниклих безвісти, у яких також вилучили матеріал для ДНК.
— Наразі призначили порівняльні експертизи, які мають встановити, чи належать знайдені фрагменти конкретним людям, — повідомив прокурор. — Це складна і довготривала процедура, зараз вона триває.
Чи варто визнавати через суд
За його словами, Цивільний кодекс передбачає можливість оголосити людину померлою за рішенням суду через шість місяців за обставин, які загрожували їй смертю або давали підстави припускати загибель. Якщо родичі чи близькі хочуть встановити факт смерті людини, вони можуть звернутися до суду. Правоохоронці готові надати їм необхідну інформацію та допомогу в межах своїх повноважень. Водночас, за словами Тараса Рибизанта, наразі таких звернень від родичів не надходило.
Адвокатка Олена Степанова пояснює: навіть якщо ДНК-експертиза підтвердить, що знайдений фрагмент тіла належить конкретній людині, це ще не тотожне встановленню факту її смерті в цілому. Наприклад, якщо генетичний профіль виділили з біологічного матеріалу, взятого з нижньої кінцівки, експерт може підтвердити лише належність цього фрагмента певній особі.
— Тому для юридичного встановлення факту смерті родичам потрібно звертатися до суду, — каже Олена Степанова.
З огляду на те, що ймовірна загибель сталася поза зоною активних бойових дій, але внаслідок воєнних дій, звернутися із заявою можна після спливу шести місяців від дня події, радить адвокатка.
— Подати заяву до суду можна і без результатів ДНК-експертизи, але тоді доказова база буде значно слабшою, — додає Олена Степанова. — Я радила б дочекатися результатів досліджень. Інша ситуація, коли немає біологічного матеріалу, з якого можна провести ДНК-експертизу. Тоді варто звертатися до суду з іншими наявними доказами.
Доки триватиме слідство?
Слідство у справі триватиме, доки поосібно не встановлять причетних до ракетної атаки, внаслідок якої загинули цивільні, пояснили правоохоронці.
— Прокуратура працює над цими провадженнями спільно зі Службою безпеки України, Національною поліцією та іншими органами, — повідомив керівник Тернопільської обласної прокуратури Віталій Панченко. — Основне завдання — зібрати належні докази, встановити обставини атак і причетних до них представників держави-агресора, надати діям правову оцінку та сформувати доказову базу для українських і міжнародних судових інституцій. Також розслідуємо атаки на енергетичну інфраструктуру.
Редакція щиро співчуває всім, хто втратив рідних і постраждав внаслідок ракетної атаки на Тернопіль 19 листопада 2025 р.
Юридична довідка
Кримінальний кодекс України
Стаття 438. Воєнні злочини
1. Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, незаконне переміщення або депортація дитини, невиправдана затримка репатріації дитини, вербування або використання дитини для участі у збройному конфлікті, воєнних (бойових) діях, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій — караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людини, — караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google