Тернополянки, які чекають своїх чоловіків із АТО, будуть в календарі і на сіті-лайтах

Сестри Надія і Любов Сімчук знялися для календаря, героїнями якого є 12 тернополянок, які чекають своїх чоловіків з АТО

Перша фотосесія проекту відбулася в студії фотографа Юрія Зелененького і в Центрі Тернополя.

- В Лілії Мусіхіної – волонтера Самооборони Майдану Тернопільщини - виникла ідея зробити серію фотографій жінок, які чекають своїх чоловіків з АТО, і об’єднати їх в календарі, фотограф проекту Юрій Зелененький, - зазначила креативний директор фотостудії Artlux Ірина Зелененька. – Проект тільки почався. І вже бачимо дуже велику увагу до нього і велику відповідальність. Ми визначилися, що прийматимуть участь в зйомках 12 жінок, бо 12 місяців календаря, визначилися з кандидатурами, розібралися з сюжетами, а що буде на обкладинці стане зрозумілим після того, як відбудуться усі зйомки.

Перша фотосесія відбулася з сестрами Надією і Любою Сімчук, які чекають своїх чоловіків Ярослава і Володимира Сімчуків з фронту. В них цікава і особлива історія – вони близнята, вийшли заміж теж за близнюків, весілля відбулося в один день, а коли відбувалися зйомки, обидві сестри були вагітні - чекали дітей з різницею в два тижні.

Всі жінки, які беруть участь в проекті, мають стосунок до війни, вони були і на Майдані, і у всіх них чоловіки на Сході, зазначила Ірина Зелененька.

- Фото вийшли зі змістом, з драмою, бо як би там не було війна, вагітність і нове життя – це дуже непросте випробування для жінок, - продовжує Ірина Зелененька. - Ми знімали сестер і в студії, і на вулиці. Це такі емоції, що аж сльози навертаються від усього цього.

Перші фото сестер були у вишиванках, загалом героїні календаря будуть одягнені просто, в тому одязі, який їм до душі.

- Всім у світі керує любов... Нами усіма керує любов. Тому ми не можемо не перемогти, - написала на своїй сторінці в Фейсбуці Лілія Мусіхіна, коментуючи фото сестер Сімчук. - Насправді ця війна - це війна Любові та великих грошей, зосереджених у брудних руках.. Цими грішми вони намагалися, як цеглою, закласти дірку там, де мала би бути любов. Нічого не бійтесь. І ще одне: ми множимось у геометричній прогресії... Це теж сила любові. Вітаю татусів, матусь, бабусь і нас усіх із народженням ще двох українців.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google