Молоко стає дефіцитом

Поголів’я молочних корів весь час скорочується. Вже зараз гравці ринку та чиновники шукають партнерів, аби ввозити сировину з-за кордону. Однак імпортне молоко може покрити дефіцит, але ціни на продукт для кінцевого споживача не знизяться. Відтак зростатиме і собівартість виробництва молокопродуктів.
Створять ферми
Створювати тваринницькі комплекси великої рогатої худоби не тільки треба, а й вигідно, вважають фермери. Так, на фермі у с. Соколові Бучацького району зараз утримують 1960 голів худоби. Із них 960 - дійні корови. Їх утримують неприв’язаними. Доїльні зали обладнали імпортним оснащенням.
- Ми завершуємо реконструкцію тваринницького комплексу у Соколові. Наступного року плануємо обладнати ще три ферми, - розповідає голова спостережної ради ТзОВ "Бучачагрохлібпром” Петро Гадз.
На підприємстві планують за два роки наростити поголів’я до 6-7 тисяч дійних корів. Їх будуть утримувати в комплексах, розташованих у сусідніх селах.
Таким чином товариство хоче стати в Західному регіоні одним із найпотужніших виробників молочної продукції.
- У нас – амбітні плани. Якщо зараз на фермі виробляють 16,5 тис. кг молока на добу, то в 2011-му планують мати 54 тис. кг, а в 2012-му – 130, - пояснює пан Гадз.
Причому компанія, за його словами, боротиметься за отримання статусу зони чистої сировини для виробництва дитячого харчування.
Імпорт не врятує
- Приємно бачити розвиток такої ферми на Тернопіллі, але цього не достатньо. Навіть якщо в кожній області нині збудують комплекс на тисячу голів, цього недостатньо, - констатує заступник міністра аграрної політики Сергій Биков. – Ми недоотримуємо щороку принаймні півмільйона тонн молока.
Дефіцит сировини, за його словами, відчувають переробні підприємства. Врешті-решт це "лягає на плечі" споживача. Адже, продовжує він, продукція дорожчає на 15-20%, а якість її не покращується.
- Ми змушені шукати молоко за межами держави, аби хоч трохи скоротити дефіцит сировини в країні, - пояснює пан Биков. - Але за межами держави дешевшого молока, ніж наше, не буде.
Єдиний, за його словами, шлях - створювати в нас потужні тваринницькі комплекси та розвивати домашні господарства.
- Ми зацікавлені, щоб збільшувалося поголів’я і покращувалася його продуктивність, - розповідає директор ЗАТ "Тернопільський молокозавод” Віталій Ковальчук. – Наразі нам доводиться закуповувати сировину в радіусі 300 км навколо Тернополя. Більшу частину сировини - 60-80% отримуємо від тваринницьких комплексів у нашій, Хмельницькій, Чернівецькій і Рівненській областях. Для нас дуже актуально, щоб господарства були економічно сильнішими та давали більше молока.
Тоді, як додає фахівець, буде набагато легше вирішувати проблему ціноутворення. Адже вартість молока формують, виходячи зі споживчого попиту на нього та експортних цін.
До речі, переробне підприємство нині працює на рівні 5-7% рентабельності. Воно залучає кредити, а також змушене вирішувати ряд інших фінансових питань.
Людям тримати невигідно
- Проблема і в тому, що всього 20% сировини для молокозаводів виробляють на фермах, решту отримують у домашніх господарствах, - розповідає фахівець. – А поголів’я корів у селах теж постійно скорочується. Вік дійних корів – 8-9 років, і він постійно збільшується.
Тримати корів для здачі молока людям невигідно. Особливо низькі ціни на нього влітку. Зараз молоко у селян заводи беруть за ціною в середньому 2,50 грн/л, а ще місяць тому за сировину платили на гривню менше. Додає негативу те, що молоко приватники, як стверджує переробник, часто розбавляють водою.
Щоб зацікавити селян, треба забезпечити корів кормами, особливо взимку, наполягає заступник міністра. Також треба виростити молодих корів, аби замінити старе поголів’я.
- Якщо для Центральної та Східної України ферма з великим поголів’ям корів – це перспектива, то для густонаселеної Західної, з невеликою кількістю угідь – ні. Тут краще розширювати домашні господарства, - вважає директор Львівської аграрної дорадчої служби Іван Паньків. – Якщо люди будуть утримувати хоча б 3-4 корови і зрозуміють, що на цьому можна заробити, дефіциту молока не буде. Для того, щоб забезпечити селян необхідною технікою і обладнанням, треба використати світовий досвід - створювати сервісні кооперативи.
 "Неправда, що в нас погані корови...”
Дефіцит молока в країні, за словами президента Асоціації виробників молока Андрія Дикуна, – більше 7 млн тонн. Тож ще рік-два і вітчизняного молока справді може не бути.
- Треба усім спільно вирішувати цю проблему. Бо від суперечки виробників і переробників не виграє ніхто, - каже пан Дикун. – Поки ми будемо ворогувати, наші діти будуть пити не молоко, а пиво й колу.
Фахівець розвіює міф, що наші корови – поганої селекції і від них багато не надоїш.
- Це не так, - стверджує пан Дикун. - В Україні - хороші корови, потрібно правильно за ними доглядати, використовувати сучасні технології. Нам є куди рости й розвиватися.
Як приклад порозуміння між заводами та виробниками молока пан Дикун назвав співпрацю партнерів у Чернігівській та Сумській областях. Там переробники платять виробникам за сировину на 10 коп. більше, аніж рівень ринкових цін на закупівлю. За вісім місяців співпраці вони збільшили обсяги виготовлення молока на 40%. Причому покращити вдалося якість сировини. А це – головне, бо заводи мають більше якіснішої сировини, а споживач відповідно дешевший молокопродукт.

До речі
Ускладнює ситуацію в молочної галузі і те, що вона потребує більших капіталовкладень, аніж інші галузі тваринництва. Наприклад, для створення одного місця для корови потрібно витратити 12 тис. дол., свині – 6 тис. При цьому віддача від обох тварин - корови та свиноматки - майже однакова - в середньому 40 тис. грн. Тому й зрозуміло, що кошти інвестори спрямовують насамперед на розвиток свинарства.
За інф. Сергія БИКОВА