ТОП-9 фейків, якими ворожа пропаганда лякала Тернопільщину

Погрози відключити газ через неявку до ТЦК, повідомлення про напади на школи, вигадки про спалювання тіл загиблих військових і відео, створені штучним інтелектом. «20 хвилин» проаналізували, як під час повномасштабного вторгнення змінювалися фейки, які поширювали на Тернопільщині, чому вони викликають страх і недовіру та як впливають на поведінку людей.

Фальшиві оголошення, тривожні повідомлення в телеграм-каналах, підроблені відео від імені посадовців і нібито свідчення очевидців. За останні роки способи поширення дезінформації змінювалися, але її теми залишалися близькими до щоденних тривог українців: безпека дітей, мобілізація, доля військових і доступність продуктів.

У 2023 році на Тернопільщині поширювали фальшиве оголошення про відключення газу тим, хто не з’явиться до ТЦК. У 2024-му людей лякали нібито критичним рівнем радіації та погрозами школам. У 2025–2026 роках з’явилися вигадки про крематорій для загиблих військових, фейкові заяви про мобілізацію підлітків і відео про знищення продовольчих запасів, створені за допомогою штучного інтелекту.

Ці випадки різняться за змістом і способом подачі. Але вони показують, як реальні страхи можуть ставати основою для неправдивих історій, а підроблені зображення та відео — надавати їм видимості доказів. «20 хвилин» звернулися до медіаекспертів, представників СБУ та кіберполіції й психологині, щоб з’ясувати, як працюють такі повідомлення, чому люди їх поширюють і які наслідки це має.

Повістки, радіація, вбивства у школах

У серпні 2023 року «20 хвилин» уже писали про фальшиве оголошення, нібито від імені комунального підприємства, у якому погрожували відключити газ і гарячу воду тим, хто не з’явиться до ТЦК. 

Тоді перевірка виявила мовні помилки, невідповідність адреси та неправдиві дані про керівника підприємства. Центр протидії дезінформації також підтвердив, що документа не існує. 

Цей випадок показує, чому важливо перевіряти не лише саму історію, а й деталі, якими її намагаються підтвердити: назви установ, адреси, підписи, документи та першоджерела.

20 серпня 2024 року в соцмережах поширили фейкове відео про нібито критичний рівень радіації в Тернополі. На ньому чоловік у військовій формі демонстрував дозиметр із завищеними показниками.

У жовтні 2024 року в Тернополі поширювали погрози масовими вбивствами у школах, повідомляли про нібито закладену вибухівку та називали час можливих нападів. Про це «20 хвилин» писали 24 жовтня 2024 року.

Через повідомлення в окремих школах були відсутні 15–20% учнів, а в одному із закладів на уроки прийшли лише по п’ять-десять дітей у класі.

Поліція та СБУ назвали повідомлення провокацією. Правоохоронці перевіряли погрози, біля шкіл чергували поліцейські. В СБУ закликали не піддаватися паніці та дотримуватися інформаційної гігієни.

Крематорій у Тернополі, ТЦК і діти

10 липня 2025 року Центр протидії дезінформації повідомив про фейк у ворожих телеграм-каналах щодо нібито крематорію на Тернопільщині, де нібито спалюють тіла загиблих військових, щоб не виплачувати компенсації родинам. Для підтвердження публікували відео, яке видавали за запис із камери спостереження.

У ЦПД наголосили, що в Тернополі та області немає діючих крематоріїв, а відео назвали постановкою російських пропагандистів. За оцінкою Центру, фейк мав дискредитувати українську державу та посіяти недовіру серед родин військових.

У березні 2026 року в соцмережах поширили відео про нібито смерть 15-річної дівчини на Тернопільщині після побиття працівниками ТЦК.

Автор не назвав місця та дати події, лікарні чи джерел, які підтверджували б цю історію. Згодом з’явилися суперечливі версії, а повідомлення підхопили російські пропагандистські ресурси. Автори матеріалу назвали це інформаційно-психологічною операцією для дискредитації українських державних структур.

У квітні 2026 року проросійський телеграм-канал «Медведь» поширив фейкове відео, в якому начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух нібито заявляє про мобілізацію чоловіків із 18 років, а з 2027 року — із 16. Для ролика використали відеоряд «Суспільне Тернопіль», а голос згенерували штучним інтелектом. Публікація набрала майже 8 тисяч переглядів.

Тарас Пастух закликав критично ставитися до інформації в соцмережах.

Про підробку повідомили Центр протидії дезінформації та Інститут масової інформації.

Удари по складам з продовольством 

30 вересня 2026 року VoxCheck спростував відео, на якому нібито український військовий показує знищений російськими ударами склад продовольства на Тернопільщині. 

Запис створили за допомогою ШІ. VoxCheck перевірив відео за допомогою Sensity AI. За результатами аналізу, ймовірність генерації відео штучним інтелектом становить 89,7%, аудіо — 81,6%. Обличчя чоловіка також створили штучно.

На підробку вказували ефект маски на обличчі та неузгоджені повторювані рухи обличчя й голови. Раніше VoxCheck спростовував схоже відео про нібито зруйновану російським ударом АЗС у Кременчуці.

На початку осені 2026 року тема продовольства стала однією з помітних у хвилі тривожних повідомлень у соцмережах. У телеграм-каналах та інших платформах поширювали фото нібито порожніх полиць у магазинах і дописи про те, що Україні загрожує голод. Не обминула ця тема і Тернопільщину. 

Пусті полиці

Такі публікації підживлювали страх дефіциту продуктів. Фотографії та підписи до них не завжди підтверджували місце й час зйомки або ситуацію в українських магазинах.

1 вересня 2026 року Центр протидії дезінформації спростував фейкову обкладинку польського видання з твердженням, що через російські обстріли 63% українців опиняться на межі голоду. Справжня обкладинка була іншою, а підробку поширювали через мережу дезінформації «Матрьошка». За оцінкою ЦПД, метою було посилити страх і недовіру до влади.

Журналісти зафіксували тимчасову нестачу окремих товарів у магазинах, зокрема круп, макаронів, цукру та молочної продукції. Однак критичного дефіциту не було, а за кілька днів полиці поповнили. У деяких мережах пояснювали відсутність товарів знищенням складів російськими ударами.

18 вересня 2026 року StopFake спростував фейк про нібито заборону фотографувати порожні полиці в київських магазинах під загрозою штрафу в 3000 гривень. На трьох зображеннях оголошень виявили цифровий водяний знак SynthID, що вказує на використання ШІ. Журналіст також перевірив магазини п’яти мереж — «Фора», АТБ, Novus, «Мегамегкет» і «Сільпо» — та не знайшов таких оголошень.

Як працюють такі інформаційні кампанії, чому їх стало складніше розпізнавати та як вони впливають на людей, «20 хвилин» запитали в експертів. 

Фейки — через мережі 

Російська пропаганда використовує чутливі для українців теми — безпеку дітей, мобілізацію, здоров’я, долю військових і продовольчу безпеку. Щоб повідомлення здавалися достовірними, їх прив’язують до знайомих місць, доповнюють підробленими офіційними документами або поширюють від імені медіа й публічних осіб. Про це розповів «20 хвилин» Іван Сличко, керівник департаменту медіаграмотності Центру протидії дезінформації.

За його словами, інформаційні кампанії стали складнішими за масштабом та організацією. 

— Для поширення неправдивих повідомлень використовують мережі сайтів, анонімні акаунти, ботів, проросійських інфлюенсерів і підроблені копії відомих медіа, — каже Іван Сличко. — Повідомлення можуть спочатку з’явитися на одному ресурсі, а потім їх підхоплюють інші майданчики. Через багаторазове повторення створюється хибне враження, ніби інформацію підтверджують різні джерела.

Водночас пропаганда нерідко спирається на реальні події, подаючи їх поза контекстом або доповнюючи вигаданими деталями. Основна мета таких кампаній, за словами Івана Сличка, залишається незмінною: підірвати довіру до держави, посіяти розкол у суспільстві та послабити готовність українців до спротиву.

Окремо пропагандисти використовують регіональний контекст, адаптуючи повідомлення до проблем і подій, які хвилюють конкретні громади. Центру протидії дезінформації відомо про мережі російських пропагандистських ресурсів, зокрема ZOV, які спрямовані й на Тернопільщину. Водночас окремого дослідження контенту, який ці мережі поширюють саме в області, Центр не проводив.

— Не кожне неправдиве повідомлення обов’язково є частиною російської інформаційної операції, — наголошує Іван Сличко. — Щоб встановити зв’язок з організованою кампанією, фахівці аналізують джерела походження інформації, мережі поширення та ознаки скоординованої активності.

Швидше і дешевше з ШІ

Від початку повномасштабного вторгнення російська дезінформація стала технологічнішою та краще адаптованою до конкретної аудиторії, пояснює медіаекспертка, співзасновниця проєкту StopFake Ольга Юркова.

Якщо спочатку пропаганда поширювала повідомлення про нібито капітуляцію України, втечу керівництва держави чи оточення військ, то тепер дедалі частіше використовує локальні теми, які безпосередньо стосуються повсякденного життя людей.

— Загальноукраїнські меседжі дедалі частіше упаковують як місцеві новини, — пояснює Ольга Юркова. — Фейки про конкретну школу, ТЦК, лікарню чи комунальне підприємство створюють відчуття безпосередньої загрози.

Ще одна зміна — використання генеративного штучного інтелекту. Він не створив принципово нових методів дезінформації, але дозволив значно швидше й дешевше виготовляти підроблені відео, голоси та образи людей. Замість одного фейкового ролика можна створювати десятки різних версій із вигаданими «свідками», «військовими» чи «місцевими жителями» та перевіряти, яка з них краще спрацює на аудиторію.

— StopFake вже фіксував згенеровані ШІ відео з нібито українськими військовими, а в жовтні TikTok видалив понад 90 ШІ-відео, у яких використовували образи українських журналісток для поширення неправдивих повідомлень, — каже медіаекспертка.

Через це змінюється і підхід до перевірки інформації. Якщо раніше фейк могли поширювати у вигляді підробленого скриншота новини, то тепер до нього додають відео, фото чи аудіозапис, які здаються переконливими.

— Відео саме по собі вже не є доказом, як колись, — наголошує Ольга Юркова. — Це лише матеріал, походження якого теж потрібно перевіряти.

Як реагує СБУ

У СБУ наголошують, що Росія безперервно намагається дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в Україні за допомогою дезінформації, інформаційних вкидів та ІПСО.

— Співробітники Служби безпеки постійно моніторять інформаційний простір, а в разі виявлення ознак протиправної діяльності встановлюють причетних і притягують їх до відповідальності, — повідомив речник управління СБУ в Тернопільській області Петро Королюк. — СБУ неодноразово викривала адміністраторів інтернет-ресурсів, які поширювали контент для розпалювання панічних настроїв, зриву мобілізації та зменшення військової й фінансової допомоги Україні від міжнародних партнерів.

За словами Петра Королюка, російські спецслужби регулярно створюють нові ресурси та залучають нових агентів для інформаційного впливу. Такі майданчики найчастіше реєструють у TikTok, Instagram, Telegram, Viber та WhatsApp.

У грудні 2024 року СБУ запустила загальнонаціональну інформаційну кампанію «Спали» ФСБшника», а в серпні цього року — її нову хвилю «ФСБ стане ким завгодно, щоб ти став зрадником». Її мета — попередити, як ворог намагається залучати громадян до підпалів, диверсій, терактів та інших злочинів проти України, додає речник.

Повідомити про фейки, провокативні сторінки, сайти-двійники та підозрілі повідомлення від осіб, які видають себе за правоохоронців або посадовців, можна на гарячу лінію СБУ за номером 1516, електронною поштою [email protected] або через чат-бот «Спали» ФСБшника»: t.me/spaly_fsb_bot.

Збережіть докази — поліція

Якщо натрапили на небезпечне оголошення чи підозрілу пропозицію, зверніться до поліції за номером 102 або подайте онлайн-заяву на сайті кіберполіції, радить Максим Серватнюк, старший оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам у Тернопільській області Департаменту кіберполіції Нацполіції України. 

— Збережіть листування, зробіть скриншоти оголошення та зафіксуйте інші докази, — радить Максим Серватнюк. — Не погрожуйте співрозмовнику й не попереджайте його про звернення до правоохоронців — це може завадити реагуванню.

За завідомо неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян передбачена відповідальність за статтею 259 Кримінального кодексу України. 

За ч. 1 — загальний випадок, — позбавлення волі на строк від 2 до 6 років. За ч. 2, — якщо діяння стосується критично важливих об’єктів інфраструктури — лікарень, шкіл, дитячих садків, урядових будівель, або спричинило тяжкі наслідки, чи вчинене повторно, — позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.

Стає страхом багатьох

Фейки завжди використовували як психологічну та ідеологічну зброю, яка впливає на людину передусім через страх, пояснює психологиня Тетяна Білінська. 

Повідомлення про загрози для дітей і близьких, голод, відсутність електрики й газу або приховування загибелі військових зачіпають найболючіші теми, — пояснює психологиня. — У стані тривоги, а під час війни ще й хронічного стресу, людина насамперед шукає небезпеку та способи захиститися, — пояснює Тетяна Білінська. — Тому на перевірку фактів може залишатися менше уваги, а емоційне повідомлення нерідко здається переконливішим за спокійне офіційне спростування.

Люди поширюють фейки не завжди тому, що вірять у них. Іноді вони бояться промовчати й наразити близьких на небезпеку, додає психологиня. 

ؙ— Наприклад, мама отримує повідомлення про нібито викрадення дітей у своєму районі й пересилає його в батьківський чат, щоб попередити інших, — пояснює Тетяна Білінська. — За кілька хвилин інформація може дійти до сотень людей, обростаючи емоціями та припущеннями. Тоді страх однієї людини стає страхом багатьох. Чим більше людей поширюють повідомлення, тим правдивішим воно може здаватися, навіть якщо незалежного підтвердження немає.

Особливо небезпечні фейки про дітей і військових, адже вони зачіпають безпеку родини, життя близьких, переживання втрати та довіру до держави, додає психологиня. 

Наслідки можуть бути цілком реальними, навіть якщо загроза вигадана: діти бояться йти до школи, батьки надмірно тривожаться за них, а родини військових переживають додатковий біль, — пояснює Тетяна Білінська. — Постійний потік тривожної інформації також може посилювати тривожність, порушення сну, дратівливість, нав’язливе перевіряння новин і відчуття безпорадності. А після неодноразового зіткнення з фейками людина ризикує втратити довіру навіть до достовірних повідомлень.

Що можна зробити?  

— Навчитися витримувати паузу між прочитаним повідомленням і бажанням його переслати.  

— Запитати себе: хто першоджерело? 

— Чи є підтвердження в офіційних повідомленнях? 

— Чи не намагаються на мене вплинути через страх, обурення або почуття провини? 

— З дітьми важливо говорити як з дорослими: спокійно, не висміювати їхні побоювання і страхів, і не відмахуватися словами «не вигадуй», — радить психологиня. — Краще сказати: «Я бачу, що тебе це налякало. Давай разом перевіримо, чи є підтвердження цієї інформації». Так ми не лише заспокоюємо дитину, а й навчаємо її критично мислити. 

Важливий момент: інформаційна гігієна — це не тільки перевірка фактів, а й турбота про власний психологічний стан, додає психологиня. 

— Не потрібно читати новини щохвилини, щоб бути відповідальною людиною, — пояснює Тетяна Білінська. — Іноді відкласти телефон — це не означає заплющити очі на реальність. Це означає дати собі можливість відновити сили. 

Страх — природна реакція на небезпеку. Але він не повинен ставати інструментом, за допомогою якого нами керують, додає психологиня. Наше завдання — не позбутися страху, а навчитися зупинятися, перевіряти інформацію й ухвалювати рішення не лише під впливом емоцій, а й на основі фактів.

Ці історії показують: що переконливіше виглядає фейк, то важливіше перевіряти не лише його зміст, а й походження. Адже наслідки неправдивих повідомлень можуть бути реальними — від страху за дітей і близьких до втрати довіри та поширення паніки.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google