«Бусифікація» відміняється? Про дзвінок рідним і хто має право затримувати: розбираємо новий наказ про ТЦК

Ірина БЕЛЯКОВА

Згенероване за допомогою ШІ

Забирати у військовозобов’язаних телефон без законних підстав у ТЦК та СП не мають права. Примусово доправляти людину туди мають на службовому транспорті поліції, а не на «євробляхах» чи бусику. У приміщенні повинні забезпечити питну воду, доступ до туалету та належну вентиляцію.
Що ще передбачає наказ №423, які права громадян діяли й раніше та що робити, якщо їх порушують, «20 хвилин» аналізують разом з адвокаткою Оленою Степановою.

На тлі численних скарг і скандалів довкола роботи ТЦК — у жовтні з’явився наказ №423 Михайла Драпатого від 6 жовтня 2026 року, який деталізував обов’язки працівників ТЦК та СП. Ця новина широко обговорюється у соцмережах. Причому думки користувачів категорично розділилися. Одні сподіваються, що з «бусифікацією» ТЦК нарешті наведуть лад, інші не вірять, що нововведення запрацюють. Розбираємося, що саме наказ Головкома Драпатого передбачає і чи може змінити роботу центрів комплектування.

Чи можуть працівники територіального центру комплектування забрати телефон, примусово посадити людину в автомобіль або не дозволити зв’язатися з адвокатом і рідними? А що робити, якщо людина вже перебуває в ТЦК і не розуміє, на якій підставі її туди доправили?

Адвокатка Олена Степанова звертає увагу: не всі правила, про які зараз говорять як про нововведення, справді з’явилися лише в жовтні. Значна частина відповідних прав та обов’язків уже була передбачена законодавством. Новий наказ переважно уточнює, як саме мають діяти посадові особи. То що це означає для людей, розбираємося з адвокат кою.

Затримання і час утримування

Працівники ТЦК не мають повноважень самостійно здійснювати адміністративне затримання. За наявності законних підстав це робить поліція, наголошує Олена Степанова.

— Таке розмежування повноважень існувало й раніше, — каже Олена Степанова. — Однак наказ №423 конкретизує порядок примусового доставлення. Для цього передбачений службовий транспорт поліції, а не автомобіль ТЦК чи приватна машина військовослужбовця.

Тобто сам факт, що людину потрібно доправити до ТЦК, не означає, що будь-який спосіб такого доставлення є законним, наголошує адвокатка.

За загальним правилом статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне затримання може тривати не більш як три години, нагадує адвокатка. Та додає: важливо, щоб затримання належним чином оформили, зазначивши його підстави та час.

Олена Степанова радить вимагати оформлення протоколу про адміністративне затримання безпосередньо на місці, а не чекати, поки людину доправлять до ТЦК чи відділку поліції.

— Бо потім розповідають про так звані «добровільні супроводження», — зауважує адвокатка.

Саме тому важливо з’ясувати, на якій підставі людину доставляють і чи оформлюють відповідні документи.

Дзвінок рідним, адвокату і відеозаписи

Право на правничу допомогу та передбачене законом повідомлення близьких про адміністративне затримання існували й до появи наказу №423.

Новини Тернополя - фото з «Бусифікація» відміняється? Про дзвінок рідним і хто має право затримувати: розбираємо новий наказ про ТЦК — Згенероване за допомогою ШІ

Що змінилося? За словами Олени Степанової, нова інструкція чіткіше визначає порядок повідомлення близьких і передбачає можливість конфіденційної розмови з адвокатом.

Раніше, якщо адміністративне затримання належним чином не оформлювали, процедура повідомлення близьких могла фактично не працювати.

— Чи змінить детальніша інструкція ситуацію на практиці, ще належить побачити, — додає вона.

Саме перебування в приміщенні ТЦК не дає права забирати в людини телефон, ремінь, шнурки чи інші особисті речі. Так само не можна без належної правової підстави переглядати особисті повідомлення в телефоні.

Якщо людина добровільно передає свої речі на зберігання, це, за поясненням адвокатки, потрібно письмово оформити та забезпечити повернення майна.

Тут важливо розрізняти добровільне передавання речей на зберігання та їх примусове вилучення. Це різні ситуації, які не можна виправдовувати лише тим, що людина перебуває в ТЦК.

Правила відеофіксації дій посадових осіб ТЦК існували й раніше. Зокрема, наказ Міністерства оборони №532 передбачав зберігання записів із нагрудних відеореєстраторів протягом 30 днів і можливість надання їх копій, зокрема на адвокатський запит.

Наказ №423, за словами Олени Степанової, докладніше описує відеоспостереження у визначених приміщеннях ТЦК та порядок зберігання таких записів.

— На практиці отримати відеозаписи раніше було складно, — каже Олена Степанова. — Тож сама наявність правил відеофіксації ще не гарантує, що записи вдасться отримати в конкретній ситуації.

Відстрочка, медичні документи і умови перебування

Постанова Кабінету Міністрів №560 уже передбачає: особу, яка належним чином подала заяву на відстрочку, за загальним правилом не направляють на ВЛК до ухвалення рішення. Існують передбачені законодавством винятки, додає адвокатка.

— Наказ №423 не створив нової відстрочки та не скасував винятків, — пояснює Олена Степанова. — Він нагадує посадовим особам ТЦК та СП про чинний порядок.

Щодо ВЛК, то виписки, результати обстежень та інші документи про стан здоров’я члени комісії мають розглядати під час медичного огляду. За потреби людину направляють на додаткові обстеження.І правила проведення військово-лікарської експертизи передбачені наказом Міністерства оборони №402. У новому наказі Михайла Драпатого додатково наголосили на необхідності дотримання вже прописаних у наказах раніше.

Інструкція також деталізує вимоги до умов перебування людей у визначених приміщеннях ТЦК.

— Серед них — місця для очікування, питна вода, можливість скористатися туалетом, вентиляція та доступ до медичної допомоги, — пояснила Олена Степанова. — Для людей, які очікують відправлення після призову, передбачені відповідні побутові умови.

Вимоги поважати людську гідність, не принижувати людину, не погрожувати їй і не застосовувати незаконне насильство діяли й раніше. Новий наказ конкретизує відповідні обов’язки посадових осіб у межах внутрішньої інструкції.

Військовослужбовці зобов’язані поводитися з гідністю й честю, поважати честь і гідність кожної людини та не допускати негідної поведінки, зокрема образливих слів і жестів. Ці вимоги закріплені в Дисциплінарному статуті ЗСУ.

Водночас Конституція України забороняє катування, жорстоке, нелюдське та принизливе поводження.

Що робити, якщо права порушують

Головна порада адвокатки — звертати увагу не лише на те, що відбувається, а й на те, як це оформлюють.

— Якщо людину затримують, важливо з’ясувати підставу затримання, вимагати належного оформлення документів і за можливості зафіксувати обставини події, — радить Олена Степанова. — Якщо виникли питання щодо особистих речей, варто з’ясувати, на якій підставі їх забирають і чи оформлюють це письмово.

У разі порушення права на правничу допомогу потрібно наполягати на можливості зв’язатися з адвокатом.

За словами Олени Степанової, у разі протиправних дій варто посилатися насамперед на відповідні норми законодавства, а наказ №423 використовувати як додатковий аргумент щодо порушення встановлених для посадових осіб процедур.

Права людини на законне поводження, захист, належне оформлення затримання та повагу до її гідності не виникли 6 жовтня 2026 року, каже Олена Степанова. Наказ №423 переважно конкретизує порядок дій працівників ТЦК. Тепер важливо, щоб ці вимоги виконували не лише на папері, додає адвокатка.

Подякуй журналістці гривнею