Новини Тернополя: Богданчик пережив психічну травму та вісім операцій

- Почула як мій молодший син закричав: “Мамо, Богдан горить!”, подумала: “Як горить? Мож, щось запалив”, і побігла до хати. Зайшла і побачила, що син палав, як смолоскип, - пригадує мати постраждалої дитини Вікторія Бутенко.
Жінка одразу винесла дитину на двір і вилила на нього воду. Та було вже пізно — весь тулуб обгорів. Трагедія з 10-річним Богданчиком сталась ще 12 серпня. Тоді мати лише на декілька хвилин залишила дитину з психічними проблемами, аби винести з хати розбиту малюком засклену картину.
Біда йшла за бідою
Поки жінки не було, хлопчик підійшов до увімкненої газової плити і на ньому зайнявся одяг. Швидка забрала його в опікове відділення і відтоді він весь час — у лікарнях.
- Богдан уже переніс вісім пластичних операцій. Йому пересаджували шкіру з ніг на тулуб, лікували опіки, - розповідає мати. - На тілі залишається ще багато ран. Місцями є такі ділянки, на яких ніби холодець. Почалась інша біда — внаслідок опікової хвороби постраждали кості. Вони стали крихкими, а суглоби змістились. Їх вправили, але треба під розтяжкою лежати місяць-два. А потім, може, знову зі шкірою будуть щось робити.
Біда з дитиною сталась через інше нещастя, свідком якого багато років тому був Богдан.
- Дитина у два рочки побачила, як сильно травмувалась близька людина, - каже Вікторія Бутенко. - Богданчик так злякався, що втратив пам’ять і мову. Хоча до того психічно розвивався нормально, уже деякі слова говорив. А фізично узагалі був розвинений — за ним спортивна школа “плакала”. Навіть після втрати пам’яті і мови по деревах лазив, бігав, стрибав, у м’яч грав, як і всі здорові дітки. Але я його пильнувала, щоб у біду не втрапив, бо не мав пам’яті. Міг на дорогу вискочити чи в криницю впасти.
У дворічному віці дитину поставили на облік в психоневрологічну лікарню. Хлопчик міг одягатися, самостійно їсти, ходити на горщик, грався. Але недовго...
- У дитини почав гальмувати психічний розвиток, - говорить пані Вікторія. - Фізично він розвинений добре. І тішуся, що й так, бо люди і більші біди мають, коли діти лежать нерухомо. Не знаю, чи можливо відновити психіку, але можна навчити самостійно щось робити — одяг складати, якусь раду собі давати. Він же не завжди буде дитиною. Як йому буде 16-18 років, я ж не буду його прив’язувати чи в хаті закривати.
Гроші закінчуються
До того, як дитина обпеклась, мати шукала фахівців, які допомогли б адаптувати сина до навколишнього світу. Була пані Бутенко в київських та львівських клініках, в інститутах охорони материнства і дитинства, а також сурдології, у психологічній клініці Павлова, у головного дитячого психолога Львівщини та інших закладах. Планує жінка продовжити пошуки фахівців й після того, як дитина стане на ноги. Головне аби, як сама собі каже, вистачило сил і можливостей подолати цю біду.
- Спочатку взагалі казали, що шансів вижити мало, але з Божою поміччю та допомогою людей зможемо це зробити, - говорить мати. - Дуже помогли нам троюрідні сестри мого батька Галина Шевчук, Лідія Брунарська, Леся Чабан, Зоя Ремезюк із родинами. Одна жінка, яку взагалі не бачила, — тисячу гривень дала.
Наполягла пані Вікторія й на тому, аби згадали медиків з опікового відділення міської лікарні швидкої допомоги Михайла Любуня, Романа Волкова, Руслана Бакалюса та Олександра Бадюка. Вони, як розповіла жінка, врятували дитину. Останній медик, за словами матері хлопчика, взагалі майже весь робочий і навіть позаробочий час проводив біля Богданчика.
- Багато хороших людей допомогли, - каже Вікторія Бутенко. - І матеріально в тому числі, але, на жаль, гроші рано чи пізно закінчуються. От і в нас їх не стало.
Жінка не хоче просити грошей у сторонніх людей, але виходу іншого не має. Батько Богдана помер, у сім’ї є ще одна дитина. Заощаджень мати більше не має. Працює пані Бутенко вчителькою музики в сільській школі. Родина родом із села Лопушне Лановецького району.
- У школі замість мене мама поки що працює, бо я з серпня — із дитиною і залишити її не зможу ще довго, - додає жінка. - А після тієї трагедії з вогнем я взагалі боюсь залишати Богданчика самого.

ДОВІДКА
Жінка не має ані банківського рахунку для збору коштів, ані карткових реквізитів, куди можна переказати гроші. Зв’язатися з пані Вікторією можна за номером 0-98-833-89-04.
Вона просить усіх небайдужих зголоситися та допомогти родині коштами.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google