Востаннє житло для військових у нашому місті будували ще за Союзу. Від часів, коли Україна стала незалежною, це питання так і не зрушило з мертвої точки. Черга військовослужбовців, які претендують на квартири, зростає, але реальних кроків назустріч ні з боку держави, ні з боку місцевої влади немає. Усе, що роблять, - лише крапля в морі з того, що потрібно. Останній розподіл житла для військових проводили у 2005 році, каже обласний військовий комісар, він же начальник Тернопільського гарнізону Володимир Катинський. Тоді виділили лише вісім квартир. Помешкань для військовослужбовців у нашому місті взагалі не будували, хоча, як каже пан Катинський, є три земельні ділянки, які належать Міністерству оборони України.
Військові розчаровані
Як чинні, так і колишні військовослужбовці, які вже вийшли на пенсію, розчаровані таким байдужим ставленням. Права, які гарантує їм держава, грубо порушують. Нагадаємо, що «держава повинна забезпечити військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами». Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їхніх сімей надають житло для постійного проживання. Житло їм дають лише раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію квартири. А відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» від 03.08.2006 №1081: «Для військовослужбовців військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім’ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайм (найм) житлового приміщення».
Ще в жовтні 2015 року уряд виділив мільярд гривень на купівлю житла для учасників АТО та сімей загиблих воїнів. На всеукраїнському сайті http://nf.dp.ua ми прочитали, що в Міноборони говорять рації про готовність до експлуатації житлових будинків, у яких 121 квартира призначена сім’ям військовослужбовців. Йдеться про 22 квартири у Миколаєві, три квартири в Одесі та 96 квартир у селі Михайлівка-Рубежівка, що за 12 км від Києва. І жодної - у Тернополі. Тож чи можна сказати, що обіцяний владою процес забезпечення житлом учасників АТО та членів сімей загиблих воїнів запущено? Ні.
Пільги - тільки на папері
35-річний майор Андрій (прізвище редакції відоме) розповідає, що до розформування Тернопільської військової частини А1769 він прослужив тут п’ять років. Увесь час жив на квартирі, яку орендував разом зі своїми товаришами по службі. Дружина жила і працювала у Києві, а коли в них народились дитина, жінка поїхала жити до батьків.
- Жодних умов, хоч би службове житло дали... переводять з міста у місто, а умов не створюють. Військові змушені жити у казармах або тинятись по орендованих квартирах, - обурюється чоловік.
Ще один військовослужбовець, Максим, який уже другий рік виконує поставлені завдання у зоні проведення АТО, не менш розчарований бездіяльністю військового керівництва.
- Тільки обіцяють, але нічого не роблять, - каже він. - Дружина з дитиною змушені скитатись по орендованих квартирах, поки я воюю, причому ротацій не проводять. Ані компенсації за винаймання житла, ані інших пільг військові не мають. 95% з нас, переїжджаючи на нове місце служби, змушені самостійно орендувати житло. Пільги, що заслужили ті хлопці, які з перших днів стоять на передовій, - тільки на папері. Ми живемо в орендованих квартирах, тому знижкою на оплату компослуг скористатись не можемо. Стоїмо на черзі не один рік, і жодних змін. Добре, якщо, зрештою, хоч щось почнуть будувати. Може, праправнук уже померлого полковника отримає довгоочікуване житло. Але ми стоїмо на Сході не за це. Ми воюємо за Україну!
Військовий пенсіонер Анатолій розповідає, що стоїть у черзі на житло більше двох десятків років. Отримав інвалідність під час проходження служби. І жодних змін на краще не бачить.
- Тепер почали виплачувати компенсацію за житло, але нам пропонують 7500 грн за 1 кв. м, а ціни в Тернополі - від 10 000 і вище, - розповідає він. - 22 роки відслужив, із дружиною і по гуртожитках, і по квартирах жили, і в родичів теж. Сподіваємось на краще....
Місцева влада також ігнорує
Більше року у Тернополі дислокується 44-та Окрема артилерійська бригада, особовий склад якої нині виконує завдання у зоні АТО. Для військовослужбовців необхідно будувати житло. Та ніхто цього не робить.
- Цим питанням повинно перейматись не тільки Міноборони, а й місцева влада, - каже командир бригади Сергій Баранов. - Та жодних кроків не роблять. Навіть земельні ділянки для бійців-учасників АТО виділити не можуть. Ми весь час на війні, вдома чоловіків немає. Кому вирішувати ці бюрократичні моменти?
У серпні 2014 року колишні військовослужбовці створили Громадську організацію «Ветерани України м. Тернополя". Основний вектор роботи - це вивчення питання забезпечення житлом військовослужбовців. Підполковник запасу, заступник головни цієї ГО Віктор Юзьков розповідає, що за рік роботи військові написали більше 46 звернень - до Президента, Кабміну, Міністерства оборони, народних депутатів ВРУ, місцевих очільників влади тощо.
Загалом, як розповідає Віктор Юзьков, у Тернопільському гарнізоні (сюди входять Тернопіль, Бережани і Чортків) — більше 300 сімей військовослужбовців претендують на житло. У квітні 2011 року, пригадує співрозмовник, на вулиці Чехова розпочали будівництво 63-квартирного будинку для військових. Однак його досі не завершили.
- Ми довго судились із ПП «ДВС», яке тривалий час заморожувало будівельні роботи. Суд виграли, - каже він. – Зрештою, оголосили новий тендер на продовження будівництва 63-квартирного житлового будинку. Участь у ньому взяли дев’ять фірм, у тому числі і ПП «ДВС». Тендер виграло ПП «Містобудівельне управління №1» (м. Стрий Львіської обл.). Вартість їхньої пропозиції - 17 599 429,64 грн. Однак завершити будівництво за таку суму нереально. Запропонована на тендері сума – 22 млн грн.
Усі тендери нереалізовані
ГО «Ветерани України м. Тернополя» коригували кошторис спільно з Подільським управлінням капітального будівництва (м. Вінниця). За їхніми підрахунками, щонайменше потрібно 20 млн грн.
За словами Віктора Юзькова, Міністерство оборони України розглянуло всі пропозиції щодо тендеру, але результату не повідомило. За попередньою інформацією, проведений тендер оголосили недійсним, тому військові очікують повторного проведення торгів.
Як перехідний об’єкт, у наказі Міноборони у березні 2015 року до Переліку житлових об'єктів для військовослужбовців ЗСУ включили і 96-квартирний житловий будинок на вулиці Дубовецькій, військове містечко №15. Однак цього об’єкта у Переліку тих, що передбачали фінансувати у 2015 році, уже у серпні не було.
Також представники Громадської організації звернулись до Міністерства з проханням провести повторний тендер на закупівлю квартир на вторинному ринку і на умовах пайової участі. За словами заступника голови, у 2014 році проводили два тендери на закупівлю 25 квартир для військовослужбовців. Однак їм відмовили через те, що був лише один учасник. У 2015 році оголосили ще один тендер на закупівлю 15 квартир. Було два переможці. Приватне підприємство «Виробничо-будівельна фірма «Аріадна» виграло тендер на 5 квартир, ПП «Інвест-Родина» - на 4 квартири. У першому випадку житловий будинок на вул. Золотогірській, 3а здали в експлуатацію у 2014 році. Він повністю заселений, квартири на 85% готові і їх можна запропонувати для купівлі на умовах пайової участі. У другому випадку запропонували чотири квартири на вул. Бригадній, 14. Однак в Міноборони гроші закінчились, тендери не реалізували, договори не підписали, і, відповідно, квартири не передали.
23 листопада 2015 року пан Юзьков разом із головою організації, паном Кирильчуком, звернулись до Президента України з рядом пропозицій, зокрема і про внесення змін у Постанову Кабміну від 16 лютого 2011 року №147 – «Щодо проведення електронних торгів та спрощення тендерної документації».
До речі, під час свого візиту у Тернопіль 11 січня Президент України Петро Порошенко вручив ключі від чотирьох квартир рідним загиблих в АТО бійців і травмованому солдату. Урочисте вручення відбулось на плацу 44-ї Окремої артилерійської бригади.
Плануємо зібрати громадську раду
Ветерани звернулись до міської ради з проханням дати конкретну відповідь про кількість виділеного житла для військовослужбовців Тернопільського гарнізону. Відповідь отримали неповну, і розібратися у цьому тепер навряд чи можливо. Адже після п’ятирічного терміну від дня одержання громадянами житлових приміщень документи з листуванням, копії рішень виконкому та корінці ордерів на житлові приміщення підлягають знищенню. Принаймні така офіційна відповідь міськради.
З 1 червня 2005 року до 2014-го військовослужбовцям видали 20 ордерів. Здебільшого це службове житло для працівників військової прокуратури, облкомісаріату, і мізер - для військовослужбовців колишньої бригади А1769. Адреси та імена не називають, керуючись ЗУ «Про захист персональних даних».
Журналіст «RIA плюс» звернулась до міської ради з питанням, чи можуть депутати винести на сесію питання про те, щоб будівельні компанії міста щороку передавали кілька квартир бійцям АТО чи військовослужбовцям.
Начальник відділу зв'язків із громадськістю міської ради Катерина Калуш розповіла, що тривають переговори про виділення щороку 6% житлової площі для таких потреб. Про результат обіцяла повідомити згодом.
Натомість «RIA плюс» найближчим часом ініціює зібрання громадської ради із залученням будівельників, депутатів міської ради, військовослужбовців для обговорення та сприяння виділення житла на місцевому рівні. Про це повідомимо вас у наступних випусках газети.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 19 від 7 травня 2025
Читати номер
На відміну від тебе, військові давно вже в АТО! Дітей лапають? Хай ці діти перестануть соплі мамині жувати, а, як усі чоловіки, у 18 йдуть в армію, як і раніше йшли. А то всі хворі, відмазують їх. А по дискотеках бігають, бухають, то їм здоровя вистачає. Ти би вдячне було за те, що твою ж*** хтось другий прикриває
Я буду вдячний всім за те, що перестануть мою ж*пу прикривати. Дякую, я не просив. А якби з першого дня не прикривали, то ніякого АТО б не було. Чи може мені ще за майдан комусь подякувати. За те, що країну зруйнували і мене в три рази біднішим зробили, і не тільки мене. Може ще за це подякувати?!
А тепер про те, чому я не в АТО. Ну, по-перше, я комісований, в армії ніколи не служив. По-друге АТО - це не війна і не воєнний стан, так що робити мобілізацію на цій підставі вважаю незаконним. Антитерористичною операцію мають займатись професійно підготовленні підрозділи, які є в кожній країні. На це ми, усі громадяни, платили і платимо податки. За це десятки, сотні тисяч людей отримували зарплати, пільги, пайки, пенсії і т.д. Не бачу потреби замість цих людей, які зобов'язані це робити, посилати в АТО простих, ненавчених, людей, в багатьох випадках дуже молодих людей. Повірте мені, ніхто з Донбаса, а тим паче з Росії нам не загрожував і не загрожує. Ми Росії і даром не потрібні. Це не Росія бігає по світу з простягнутими руками, на все жаліється і просить, щоб хтось кинув копійочку. А якщо ви уявили, що Росія проти нас воює, то я б, звичайно, дуже хотів, щоб ми могли з ними на рівних воювати і давати їм, та й не тільки їм, тягла. Але спражній розклад сил, як слон і моська. І ми тут не слон. В Росії мільйонна армія і стократна перевага в зброї. Якби реально вони пілши на нас війною, ну щоб ми змогли зробити. Тільки хоробро померти. Це просто факт і сухі цифри. Реальність.
Ви так сильно тому, що говорять по ТВ не вірте, бо то просто люди відробляють свої гроші. В цьому світі давно вже все куплено і продано, в тому числі свобода слова, преса і телебачення. Та й ваша думка також давно куплена, бо вас кожне день безперестанно зомбують і зомбують. І ви всі, як один, одне те саме говорите. Говорите одні ті самі завчені фрази. Ви не повторюйте за кимось, ви майте свою думку. Користуйтесь своєю головою. Думайте. Думати ще ніхто не забороняв, та й не може.
Написано правильно і дотепно тільки повний д**іл не буде згідний,або чиновник,який хоче усіх відправити на незрозумілу шоколадну війну,щоб не мішали йому красти!.
Мотивів для мобілізування повно ,повно для того,щоб послати їх к***ені матері.