Натуральні інгредієнти й трохи любові: у Тернополі родина розвиває крафтове виробництво напівфабрикатів
«Файне тісто» – місце, де домашній смак поєднується з якісним виробництвом. Тут виготовляють кольорові пельмені, сирники без цукру, сінабони, тефтелі та десятки інших смаколиків. Родині Світлани Готки вдалося перенести тепло домашньої кухні у власну справу, зберігши головне – натуральний смак і турботу про людей.
У крафтовій майстерні «Файного тіста» кипить робота, але атмосфера залишається спокійною й майже домашньою. Борошно твердих сортів пшениці змішується з фермерськими яйцями, і тісто буквально «оживає». Його ретельно вимішують, а потім пропускають через тісторозкатку й нарізають на тонкі смужки. Так народжується справжня паста ручного приготування.


За сусіднім столом – інший процес: замішують тісто для пельменів. До борошна додають шпинатний або буряковий сік, завдяки чому тісто набуває природних відтінків. Поки одні працюють з тістом, інші готують м’ясну начинку і переходять до творчого етапу – ліплення.
Пані Світлана каже: у кожен виріб вкладають тепло і любов, і саме цим хочуть змінити уявлення про напівфабрикати. Бо у них це не про «їжу на крайній випадок», а якісний і повноцінний сніданок, обід чи вечеря для всієї сім’ї.
Діти як головний мотиватор
Історія «Файного тіста» почалася у 2020 році на домашній кухні – під час пандемії коронавірусу. Тоді пані Світлана шукала для своїх дітей рецепти корисних страв, які б їм смакували. З її слів, ще з дитинства вона обожнювала готувати і постійно долучалася до ліпки вареників з бабусею. І хоча згодом обрала іншу професію для себе, але любов до кулінарії завжди була її хобі та способом потішити своїх рідних.
– Догодити дітям у їжі непросто, тому хотілося, щоб страви були смачними, корисними й натуральними. А оскільки більшість дітей люблять макарони, я вирішила робити їх власноруч. Почала шукати рецепти, експериментувати зі складниками. Додавала до тіста сік шпинату, моркви, буряка, гарбуза, адже вони містять багато корисних елементів і давали цікавий колір. Експериментувала й із формами. Так і з’явилися кольорові домашні макарони, – згадує Світлана Готка.

Коли старша донька побачила, як у мами все виходить, запропонувала створити сторінку у соцмережах і приймати замовлення. Оголошення про домашні макарони швидко розійшлися місцевими групами, а згодом люди почали запитувати і про пельмені та вареники.
– Для макаронів використовую борошно твердих сортів. Воно грубе, тісто виходить дуже туге – його важко замішувати й розкачувати. Але саме завдяки цьому макарони пружні, не злипаються і не розварюються. Пам’ятаю, як все це робила власноруч, без тістоміса. А потім ще й розкатати тісто, розрізати на однакові смужки – це дуже довгий і копіткий процес, – каже тернополянка. – Після цього домашні макарони треба було висушити. Вдома робили це у спеціальній сушці, роботу якої контролював чоловік. Для цього не потрібно було ні світла, ні газу. Бували випадки, коли під час сушіння макарони тріскалися, ламалися і доводилося починати все спочатку. Але якщо я вже взялася за справу – йду до кінця.



У 2023 році замовлень стало настільки багато, що домашньої кухні вже не вистачало. Тоді у родини було два варіанти: або зупинятися, або орендувати приміщення й створювати повноцінний бізнес.
На той момент чоловік Світлани Сергій служив у війську та захищав Україну. Жінка зізнається: самотужки ризикувати й відкривати власну справу було страшно. Втім, чоловік підтримав її, тож родина вирішила не відступати – тим паче, що за роки роботи пані Світлана вже напрацювала десятки власних рецептів.
– Це наш перший бізнес. Ми не знали, яке обрати приміщення, як правильно все оформити, з чого починати. Не маючи профільної освіти, вчилися з нуля – від документів до технологій приготування. Проходили державні курси, брали й приватні, бо хотіли зробити все якісно й професійно, – розповідає підприємиця.


Щоб було не лише швидко, а й смачно
Нині у Тернополі працює одна локація «Файного тіста», де виготовляють крафтові напівфабрикати. Родина вдосконалила рецептури, облаштувала виробництво за європейськими стандартами. В асортименті – понад 40 позицій. Тут є все: від перших страв до випічки, а також окреме дитяче меню.
– Маємо понад вісім видів вареників із різними начинками та близько п’яти видів пельменів. Також готуємо сирники, млинці, лазанью, тортеліні, кіш, сінабони, тарти, пироги із солодкими та солоними начинками, тефтелі, бульйон з індички, сирну запіканку з апельсиновими цукатами та багато іншого. Ми намагаємося зберігати натуральність у всіх продуктах, а в дитячому меню робимо страви без цукру, солі чи спецій. Наприклад, кольорові пельмені та вареники зі шпинатом або буряком – вони і красиві, і корисні для дітей, – говорить підприємниця.
Більшість рецептів пані Світлана розробляє самостійно, хоча деякі доопрацьовувала разом із технологами. Каже: за кожними варениками чи пирогами стоять години підбору борошна та інгредієнтів, щоб досягти ідеального поєднання смаку та користі.
– Усе – методом спроб і помилок. Буває, кілька тижнів працюєш над новою стравою, запускаєш її у продаж, а люди не купують. Тоді думаємо, що змінити або вдосконалити. А є й такі позиції, які не встигаємо навіть виставити – їх одразу розкуповують. Ми аналізуємо продажі, щоб зрозуміти, що більше подобається клієнтам, дослухаємося до їхніх порад і враховуємо сезонність, бо це теж важливо, – розповідає тернополянка.


З роками збільшився не лише асортимент, а й кількість професійного обладнання. Частину продукції тут і досі ліплять вручну, але деякі процеси автоматизували. Для закупівлі техніки родина залучила грантові кошти – 250 000 гривень.
– Ми дізналися про грантову підтримку ветеранського бізнесу й вирішили спробувати. Виробництво постійно потребує оновлення, а професійне обладнання коштує дорого. Нам із чоловіком вдалося з першого разу правильно прописати бізнес-план, пройти співбесіду та отримати фінансування, – пояснює Світлана Готка. – За грантові кошти купили апарат шокової заморозки, автоматизовану м’ясорубку, вакууматор та інший інвентар для кухні. Шокова заморозка дозволяє швидко охолоджувати продукцію без утворення великих кристалів льоду, завдяки чому зберігаються текстура, смак і корисні властивості продуктів після розморожування.



Зараз придбати продукцію можна як у магазині при виробництві, так і в партнерських крамницях. Працює також доставка. Щодо розширення, то поки родина не планує відкривати нові локації.
– Вважаю, що наша фішка в тому, що їжа, яку ми готуємо, на смак і вигляд схожа на домашню. Ми використовуємо якісне м’ясо та інші інгредієнти. Якщо масштабуватися, є ризик втратити цю індивідуальність. Тому нам важливіше не зростання заради масштабу, а збереження смаку домашньої їжі та якості продукції, – пояснює підприємниця.
Не чекати ідеального моменту
Родина власним прикладом доводить: ні війна, ні мобілізація чоловіка, ні блекаути не здатні зупинити справу, у яку вкладено душу.
– Вести бізнес під час війни непросто. Обстріли, повітряні тривоги, блекаути – це наша реальність. Наше виробництво повністю залежить від електрики, тож коли діють погодинні графіки відключення, то доводилося знижувати потужності, щоб вистачало генератора і продукція не псувалася. Звісно, були думки все зупинити. Але нас мотивують клієнти, ми бачимо перспективу і любимо те, чим займаємося. А перекреслити все в один момент завжди встигнемо, – каже пані Світлана.

Також родина наголошує: не варто чекати ідеального моменту, адже він може так і не настати. Якщо хочете створити щось своє – починайте вже сьогодні.
Читайте також:
Без цукру та консервантів: у Тернополі розвивають підприємство сублімованих смаколиків Tobi
Вечори знайомств, карти бажань та тематичні вихідні: як кав’ярня у Тернополі об’єднує людей
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.