Тернопільська художниця Світлана Волкова: " Я - прихильниця смислового мистецтва"

Постійно самовдосконалюватись і вчитися в успішних людей — таку мету поставила перед собою молода художниця і поетеса Світлана Волкова.
Саме це, на її думку,  врешті-решт приведе до бажаного визнання. Тому крок за кроком жінка впевнено прямує до цього. Заявивши про себе двома поетичними збірками і виставками картин, вона готується до третьої персональної виставки, відкриття якої відбудеться 15 березня о 15.00 в приватній АртГалереї Тернополя.

Пише картини і вірші
Світлана Волкова малює з дитинства. Її картини написані в стилі інтерпритаційний реалізм, у техніці імпасто.
Жінка здобула відповідну освіту, закінчивши Тернопільський педагогічний університет ім. В. Гнатюка. Якийсь час працювала вчителем образотворчого мистецтва у школах Києва та Москви. У Київському інженерно-будівельному інституті отримала ще одну вищу освіту (спеціальність «Дизайнер інтер’єру»). Із  2004 року залишила педагогічну діяльність і весь свій час присвятила творчості.
У моєму житті живопис і поезія дуже тісно переплітаються, їх просто неможливо розділити, — каже Світлана Волкова. — Бо малюю і пишу вірші практично все свідоме життя. Свій перший вірш я написала ще в школі, під враженнями від першого нерозділеного кохання. Це було десь у 10-11-му класі. Відтоді все й почалося.
У 2007 році тернополянка видала дебютну збірку поезій “Не ищи меня, любимый”. А через рік мала першу персональну виставку картин у педуніверситеті. Сім місяців тому презентувала свою другу поетичну збірку “Эскизы чувств”.
На полотні — лише позитив
Молода жінка ніколи не рахувала скільки картин створила, хоча має портфоліо, де сфотографовані всі її роботи. До речі, більшість із них вона продала та роздарувала друзям.
Коли я малюю, то думаю тільки про щось хороше і перебуваю в гарному настрої, — запевняє співрозмовниця. — Увесь цей позитив вкладаю в роботу. Крім того, на кожній картині я підписуюся латинською “Svetі”, а якщо це слово прочитати російською, то вийде “Свети” — у розуміні світитися, дарувати світло.
Щоб бути цілісним художником Світлана Волкова з однаковим ентузіазмом береться за портрети, пейзажі та натюрморти. Перш ніж створити портрет, художниця завжди спілкується з тією людиною, яку малюватиме. Робить це для того, щоб побачити міміку, жести та дізнатися більше про внутрішній світ тієї особи.
Я ніколи не малюю незнайомців і тих людей, які мені не подобаються, — стверджує співрозмовниця.
У портретах — суть професій
На презентації своєї поетичної збірки «Эскизы чувств», що відбулася минулого літа в «Козі», Світлана Волкова пообіцяла режисеру театралізованого дійства Борису Салабчуку намалювати його портрет. Свого слова дотримала. Але створила не просто портрет людини, а портрет режисера.
Щоб показати, що Борис Салабчук режисер, я використала зелену завісу як фон, — розповідає тернополянка. — А ще намалювала театральні маски і книгу, оскільки пан Борис є режисером театру книги «Діалог».
Саме ця картина стала першою із нової серії «Відомі люди». До речі, до цієї серії увійшли також портрети математика, історика, географа та інші.
Цікаво, що портрет математика у Світлани Волкової вийшов дещо незвичний, оскільки він ламає певні стереотипи про жінку-математика в сірому одязі, окулярах та зачіскою типу «гулька». На картині художниця зобразила свою знайому киянку Маріанну Кузнік, яка багато років викладає математику в школах Києва.
З Маріанною Валеріанівною ми разом працювали, — каже Світлана Волкова. — Вона дуже активна й весела жінка. Водночас — строга і сильна як математик. Тому я зобразила її не просто як фахівця в даній галузі науки, а як вишукану й чарівну жінку на фоні квітів.
Ще одна не менш цікава робота молодої тернополянки — портрет історика, члена Російської Академії Наук, на сьогодні уже покійного Сергія Шкунаєва. З ним Світлана Волкова була знайома особисто, тому на полотні передала не лише зовнішню схожість, а й намагалася показати риси його характеру та глибину наукових знань.
— Портрет Сергія Володимировича я зобразила на фоні книг, — зазначає співрозмовниця. — Світлом виділила його випукле чоло, щоб було зрозуміло, що це людина мисляча, цікава, видатний історик.
До речі, Максим Кантор у своїй книжці теж показав образ цього чоловіка — яскравого представника старшого покоління московської інтелігенції. До того ж він (Кантор) не раз малював Сергія Шкунаєва і цей портрет побував на багатьох європейських виставках.
Тяжіє до реалістичних пейзажів
Щодо пейзажів Світлани Волкової, то вони у неї теж реалістичні.
— Справа в тому, що я прихильниця смислового мистецтва, що змушує людину задуматись, — каже вона. — Я за мистецтво, яке вчить добру і гуманності. До того ж вважаю себе послідовницею художників-передвижників, тяжію до традиційної російської школи живопису.
Мальовничі краєвиди на своїх картинах молода жінка часто відтворює за фотографіями, хоча коли випадає нагода, то залюбки малює з натури. Ось і минулого літа Світлана разом з чоловіком відпочивала в Підмосков’ї. Погостювати у себе на дачі подружжя Волкових запросили дружина і син покійного Сергія Шкунаєва Дмитро. Саме в цих мальовничих місцях тернополянка створила ряд нових пейзажів, які представить на своїй персональній виставці в приватній АртГалереї.
В цих пейзажах я хотіла донести до глядача широчінь Росії, — коментує Світлана Волкова. — Кожна картина побудована за принципом горизонталь-вертикаль.
Вчиться у сильних особистостей
У своїй творчості тернополянка рівняється на Максима Кантора. Ще кілька місяців тому вона мріяла потрапити до його арт-галерей, що діють у Європі. А ще їй дуже хотілося поспілкуватися зі своїм кумиром хоча б кілька хвилин. І, на диво, її мрія збулася! Так сталося, що батько молодої художниці побував на презентації книги Максима Кантора «В ту сторону», що відбулася в Москві в Центральному будинку художника. Там йому (батькові) вдалося показати  Максиму Кантору фото картин своєї доньки. До речі, митець про них досить схвально відгукнувся.
— Я вчуся у сильних і тягнуся до них, — додає співрозмовниця. — Коли бачу успішного художника, мені завжди цікаво з ним поспілкуватися, дізнатися про його шлях до успіху.
До лінивої людини ніколи в житті не прийде натхнення, переконана Світлана Волкова. Тому, щоб досягнути успіху в житті, потрібно постійно працювати над собою, ставити мету і наполегливо йти до неї.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.