Тернополянка Олеся Гудима: "Головне для митця - дивуватися самому собі"

Свій художній талант вона розкрила несподівано для всіх два роки тому. Тоді бажання малювати було у неї настільки сильним, що змусило молоду жінку створювати по одній картині за ніч. Малювала пальцями на простирадлах, експериментувала з фарбами, розводячи їх звичайною харчовою олією. Так створила серію картин “Сновида” і показала свій доробок людям на першій персональній виставці у “Козі”.
Створила картини-“латанки”
Невдовзі молода жінка захопилася розмальовуванням пляшок. Взялася за цю справу з неабияким ентузіазмом — розмалювала понад 80 штук. Частину з них подарувала друзям і знайомим, іншу — продала.
Згодом взялася виготовляти і розмальовувати оригінальні намиста. Цього року знову повернулася до картин, правда, підійшла до цієї справи по-новому.
— Я трохи змінила техніку, хоча й досі часто люблю малювати пальцями, — каже Олеся Гудима. — Мені подобається відчувати текстуру полотна. Останнім часом я почала наносити густі шари фарби з допомогою пензля. Ця техніка називається імпасто. Також почала використовувати латексні фарби, водночас продовжуючи малювати “Олейною”.
Художниця й далі працює над полотнами на горищі свого будинку. Каже, що хоче дещо покращити свою майстерню, але на це потрібен час.
- У мене тепер з’явилася власна техніка — шум, що нагадує ниточки із фарби,— додає співрозмовниця. — Картини, написані в цій техніці, складаються наче з вишитих клаптиків, тому їх ще можна назвати “латанками”. Це декоративні полотна, що пасують до певного інтер’єру. На наступній своїй виставці планую показати роботи, виконані саме в цій техніці. Досі я ніде такого не бачила. Щось схоже робить хіба-що Тіберій Сільваші, якого називають королем абстракціоністів. Проте мої твори відрізняються тим, що в мене йдуть візерунки із ниток фарби.
Побачити і придбати нові картини Олесі Гудими можна буде упродовж місяця в приватній АртГалереї Тернополя на другій персональній виставці молодої художниці.
Ця виставка має назву “Кроки”. Авторка представила 12 своїх робіт, створених нею за останні вісім місяців. Зокрема, це картини “Побачимось”, “Найкраще соло”, “Інтрига”, “Розрада”, “Приховане небо”, “Намір”, “Ейфорія” та інші. Також в експозиції є  три не фігуративних полотна під однією назвою “Шум”. На думку авторки, вони написані в стилі, який можна назвати етноабстракціонізм. До уваги відвідувачів художниця представить також п’ять картин на старовинних полотнах. При чому дві з них вже прикрашають стіни кафедри комп’ютерних наук Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Ці роботи вже придбали у художниці, але на час виставки їх принесуть в АртГалерею.
Олеся Гудима має цікаве пояснення назви експозиції “Кроки”.
- Я думала про свою роботу, про обставини, за яких написала близько 45 картин, — зазначає вона. — І дійшла висновку, що коли обрала її (роботу), то здавалося, ніби це сталося несвідомо, але насправді це був мій душевний вибір. Відступати від нього не буду. Описуючи виставку “Кроки”, мені не хочеться вбирати слова в гарні кожушки. Зазначу лише, що це навмисне спрощення, зрівноваженість, спокійні кольори, карикатурні зображення героїв.
Розповідаючи про свої полотна, тернополянка зізнається, що ніколи наперед не знає їхнього сюжету. В жінки просто виникає сильне бажання намалювати ту чи іншу картину, тому вона інтуїтивно береться за пензля.
Передає інформацію кольором
Як зізнається мисткиня, її улюблена картина, що буде представлена на виставці, — “Побачимось”, оскільки вона найбільш «вимучена». Проте інші роботи теж подобаються авторці, адже в кожну з них вона вклала часточку себе самої.
— Кожна людина має свій шлях і робить кроки, як втікач, залишаючи позаду одну історію, щоби пізнати іншу, — пояснює Олеся Гудима назву своєї виставки. —Повернення назад нема, але є свобода руху і безліч можливостей, варіантів, щоби його передати. Цей стан душі вимагає думати кольором і передавати інформацію іншим. Вони ж у свою чергу можуть сприймати її, як заманеться.
Художниця каже, що не боїться критики, розуміючи, що скільки стилів і напрямків існує в творчості, стільки ж різних переконань. Це справа смаку кожного, а про смаки, як відомо, не сперечаються.
— На мою думку, варто знати одне — люди озвучують думки художника, — каже Олеся Гудима. — Тобто, якщо він висловлюється радісно і натхненно, то будуть компліменти, коли ж йому важко вибрати тему і він не впевнений у своїх силах, то неодмінно втрутиться критика. Але завжди, незалежно від того, які емоції не панували б над автором, він матиме однодумців. Головне — не наслідувати інших, а дивуватися самому собі, вчитися мислити образно, кольором. Думаю художник має сам знати, чого він вартий і цінувати свою роботу, як подарунок вищих сил.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google