Що відомо про схему розкрадання «Енергоатома» на сто мільйонів доларів та хто за нею стоїть

В Україні викрили масштабну схему розкрадання у сфері енергетики, через яку було «відмито» 100 мільйонів доларів. Деталі скандалу розповідають журналісти Економічної правди.

Усе про корупційний скандал читайте в розслідуванні, яке публікує Економічна правда.

Ранок понеділка 10 листопада в Україні розпочався з гучних новин про десятки одночасних обшуків у фігурантів багаторівневої злочинної схеми розкрадання коштів державного «Енергоатома».

Це був фінал операції «Мідас» — розслідування, яке детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) вели півтора року. За його результатами розкрито корупційну схему, що пронизала державну енергетику та дісталась до найвищих кабінетів влади.

Слідчі зібрали понад тисячу годин записів розмов, де так звані «смотрящі» без жодних посад чи формальних повноважень ділили контракти, «ставили на паузу» платежі та вирішували, кому заробляти під час війни.

У центрі історії — державна компанія «Енергоатом», яка управляє всіма атомними електростанціями і чий щорічний оборот сягає 200 млрд грн. Під прикриттям посадовців діяла ціла тіньова вертикаль: від «кураторів» з Міністерства енергетики до бек-офісів у центрі Києва, де велась «чорна бухгалтерія» та відмивались десятки мільйонів доларів.

Серед фігурантів — партнер президента Володимира Зеленського по «Кварталу-95» Тимур Міндіч, колишній радник вже ексміністра енергетики Германа Галущенка та помічник зрадника Андрія Деркача Ігор Миронюк та ще ряд фігурантів, серед яких і правоохоронці у відставці.

Як свідчать записи НАБУ, окрім обговорення корупційних схем, підозрювані могли блокували захист енергетичних об'єктів у розпал російських атак, коли від цих рішень залежало, чи буде світло в оселях мільйонів українців.

«Я б почекав. Шкода грошей. Марна трата», — розмірковує один із них на аудіо, коли мова йде про будівництво укриття для трансформаторів біля атомних станцій.

Як працювала схема

За даними НАБУ, схема виглядала доволі примітивно та цинічно: якщо приватний бізнес хотів працювати (продавати товари чи надавати послуги) з «Енергоатомом», то він мав заплатити від 10% до 15% відкату. Відмовляєшся — не отримуєш оплату та «вилітаєш» зі списку постачальників.

Такий механізм учасники між собою називали «шлагбаум»: ти або ділишся маржею, або стоїш перед зачиненими дверима.

За даними народного депутата Ярослава Железняка, організатором схеми був бізнесмен, співвласник «Кварталу-95» та колишній партнер президента Зеленського Тимур Міндіч (фігурує у матеріалах НАБУ під прізвиськом «Карлсон»), який буквально за декілька годин до обшуків НАБУ встиг виїхати з країни.

Також обшуки 10 листопада пройшли у вже колишнього міністра енергетики Германа Галущенка (на записах НАБУ фігурує під прізвиськом «Професор» або «Гера»), який за даними співрозмовників ЕП досі зберігає свій вплив на енергетику країни через чинну міністерку енергетики Світлану Гринчук та багатьох менеджерів цього відомства, яких він особисто розставляв на місця перед звільненням у липні 2025 року.

На місцях тіньовим процесом керували Ігор Миронюк на прізвисько «Рокет» та Дмитро Басов — «Тенор».

Миронюк — колишній помічник зрадника Андрія Деркача, який після початку великої війни виїхав до Російської Федерації, де зараз працює сенатором. Після 2023 року Миронюк став радником Галущенка. Саме з цієї позиції він начебто й почав вибудовувати власну вертикаль впливу в «Енергоатомі».

Басов — ексспівробітник Генпрокуратури та Фонду державного майна, який згодом став виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки «Енергоатома». Його слідчі називають головним куратором фінансових потоків компанії.

НАБУ зафіксувало, що саме «Рокет» і «Тенор» контролювали всі закупівлі, кадрові рішення та розрахунки державного енергетичного гіганта.

— Фактично управління стратегічним підприємством здійснювали сторонні особи, які не мали жодних офіційних повноважень. Вони самі вирішували, хто отримає контракт, а хто — блокування, — зазначили в НАБУ.

Як це працює на практиці прекрасно демонструє наступний приклад: якщо у 2024 році одна з компаній поставила «Енергоатому» обладнання всього на 12 млн грн, то після потрапляння під «дах» злочинної організації у 2025 році отримала контрактів уже на 435 млн грн.

Ще один фігурант плівок НАБУ – чинний член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, – ЕП) Сергій Пушкар. Він фігурує у розмовах про передачу 20 тис. дол.

— Ще три місяці тому був виконавчим директором з правових питань «Енергоатому». З 2022 по 2025 роки — виконавчий директор з правового забезпечення «Енергоатома», — повідомив Железняк.

На початку вересня Пушкар отримав посаду члена НКРЕКП, хоча за результатами конкурсу на неї не заслуговував. «Він на конкурсі до НКРЕКП набрав найгірший бал, був номером чотири, але другого номера у підсумку «збили» та протягнули Пушкаря. Це людина Миронюка», — розповідає ЕП співрозмовник у депутатському корпусі.

Також до корупційної схеми, за версією слідчих, були залучені ще четверо працівників так званого бек-офісу, який відповідав за легалізацію коштів.

«Пральня» у центрі Києва: як відмивали мільйони доларів

У межах операції «Мідас» детективи НАБУ встановили цілу фінансову мережу, створену для легалізації хабарів і «відкатів» з державного «Енергоатому».

Схема діяла не гірше за будь-який банк — із власною «касовою дисципліною», бухгалтерією, валютними операціями та географією, що простягалася від Києва до Атланти (штат Джорджія) й Москви.

У розмовах, перехоплених детективами, «Рокет» та «Тенор» обговорюють «переведення» десятків тисяч доларів, вигадуючи все нові маршрути переказів.

Операційну частину «пральні» очолював чоловік на прізвисько «Шугармен». Ймовірно, йдеться про одного з братів Цукерманів — Михайла або Олександра. Ці бізнесмени, пов'язані з Тимуром Міндічем, співвласником «Кварталу-95». Брати Цукермани, як і Міндіч, встигли виїхати з країни незадовго до обшуків у справі «Мідас».

За даними слідчих НАБУ, саме вони відповідали за облік і відмивання готівки через мережу компаній-нерезидентів.

Офіс, який використовували для операцій, розташовувався в центрі Києва у приміщенні, що належить родині того самого зрадника Андрія Деркача — колишнього нардепа, а нині сенатора РФ.

Саме в цьому офісі, за даними слідства, велась «чорна бухгалтерія», зберігалась готівка та обліковувались всі платежі.

Ключову роль виконував працівник офісу на прізвисько «Рьошик» — фактично головний бухгалтер злочинної організації. Саме через нього проходили основні транзакції, а гроші часто видавалися за межами України, зокрема під час відряджень представників енергетичних компаній.

— Географія руху коштів, зафіксована детективами, вражає: Африка, Північна Америка та навіть Москва. «Двушка ушла. Через полторы недели будет в Москве»,— лунає на одному з фрагментів аудіо.

Загалом через цю структуру, за документами НАБУ, пройшло близько 100 млн дол. Тільки на користь «Рокета» слідчі задокументували відмивання понад 5 млн дол.

У лютому 2025 року Миронюк передав до «пральні» 350 тис. дол., а вже у березні — 840 тис. дол. і 100 тис. євро. Наступного місяця, у квітні, обсяг «операцій» зріс до трьох мільйонів доларів.

— Детективи фіксували, як готівку змішували з іншими потоками, конвертували в різні валюти, переводили в криптовалюту, а згодом — «чистими» повертали в обіг. «Масштаби були настільки великими, що іноді гроші складали в кульки», — каже детектив НАБУ.

Один з епізодів свідчить, що «Рокет» особисто домовлявся про легалізацію коштів в американській Атланті. Такі домовленості, за словами слідчих, свідчать про міжнародний характер діяльності організації: мережа компаній і посередників діяла на кількох континентах.

Усе це, як вважають у НАБУ, функціонувало під контролем «Карлсона», тобто близького до президента Зеленського бізнесмена Міндіча, якого слідство вважає організатором схеми.

«Шкода грошей. Марна трата»

Чи не найбільш цинічним фрагментом плівок є розмови фігурантів про захисні споруди для атомних станцій, які у разі побудови мали б рятувати критичну інфраструктуру від російських ракет.

Утім, як вказує детектив НАБУ, питання захисту енергооб'єктів члени злочинної організації розглядали як «звичайне джерело наживи». Наприклад, в одній з розмов «Тенор» та «Рокет» обговорюють плани продовження будівництва захисних споруд та згадують про «шалені числа», тобто вартість будівництва.

«Тенор цікавиться: «Ми будемо щось ще робити, чи закінчимо на тому, що є? І більше захисні споруди не будуватимемо?»

На що «Рокет» йому відповідає: «Я б почекав. Але, бл*дь, якщо чесно, шкода грошей, марна трата».

Пізніше підозрювані обговорюють проєкт на 4 млрд грн щодо захисту трансформаторних підстанцій АТ2 та АТ 330.

Як вказують у НАБУ, ті «жалілися», що за попередній контракт на 3 млрд грн вони «отримали лише 90». Йдеться про тисячі доларів, чи мільйони гривень — невідомо.

«Що він приїздив, а нам завезли 90. Ти не підох*їв, кажу? Мало завезли. «Усе, виправлюсь, все буде добре». Почекаємо трохи тоді?», — розповідає «Тенор» на плівках.

Правоохоронці розповіли, що, з огляду на те, що середній «відкат» у них був 10-15%, фігуранти вирішили почекати «більш вигідної пропозиції ще місяць». У вересні розпочалися масовані атаки на енергетичну інфраструктуру.

А вже 10 жовтня, коли президент Зеленський збирав нараду щодо захисту енергетики, фігуранти розслідування НАБУ обговорювали, як їм підняти відсоток із 10% до 15% під час побудови захисту на Хмельницькій АЕС.

* * *

НАБУ поки оприлюднило лише дві частини свого «серіалу» про масштабну корупцію в «Енергоатомі». Останній епізод завершився доволі інтригуюче: детектив натякнув, що діяльність Офісу з відмивання коштів контролювалася впливовим українським бізнесменом.

«Учасники злочинної організації називали його «Карлсон» (йдеться про Тимура Міндіча). Але більш детально про нього — у наступній частині», — підсумував детектив НАБУ.

 

За словами представників бюро, розслідування триває і зрештою буде доведене до суду. Однак поки що жодному з фігурантів не вручено підозр і не обрано запобіжних заходів. Тож головне питання зараз — чи вистачить політичної волі завершити цю справу, якщо слід веде не лише до високопосадовців з уряду, а й до близького оточення президента.

Сам Зеленський у своєму вечірньому зверненні 10 листопада досить узагальнено прокоментував ситуацію. Президент заявив, що підтримує розслідування НАБУ і САП, але не згадав жодних прізвищ і не сказав нічого про можливі відставки чи відсторонення посадовців, що фігурують у скандалі.

Читайте також: 

Безоплатна міська земля — для елітного житла. Як на Чайковського виросли таунхауси замість приватних садиб  

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.