Таємниця вірменської криниці у Язловці: експедиція відкрила унікальну 400-річну пам'ятку
Язловець знову дивує відкриттями. Під час експедиції дослідники «Україна Інкогніта» натрапили на унікальну пам’ятку — різьблену таблицю XVII століття, заховану всередині давньої вірменської криниці. Цю реліквію, що датована 1611 роком, ніхто не бачив десятиліттями — навіть більшість місцевих мешканців не здогадувалася про її існування.
Про це в мережі повідомляє Україна Інкогніта.
— Язловець останніми роками став одним із туристичних магнітів Тернопільщини. Здавалося б, тут уже все оглянуто, про все розказано, а чи не кожен камінчик сфотографовано й викладено в Інтернет. Та мало хто знає, що в Язловці, крім загальновідомих, є ще одна надзвичайно цікава давня пам’ятка. До того ж унікальна! Але про її існування не має уявлення навіть більшість місцевих мешканців, а єдине, досить неякісне фото цієї реліквії, що можна віднайти в мережі, датується чи не початком «нульових», — кажуть дослідники.
Пам’ятка невідома не тому, що нецікава, а тому, що «невидима». Та експедиції команди «Україна Інкогніта» пощастило її побачити. І тепер ми маємо змогу показати її ще й широкому загалу.
— В Язловці неподалік колишнього вірменського храму, що постав ще 1551 р., є ще й «Вірменська криниця». Зовні — це традиційне джерело, яке на Поділлі називають «цюркач»: невисокий кам’яний мур із чавунною трубою, з якої струменить (цюрчить) вода. Насправді ж — це складна гідроспоруда, зведена працьовитими вірменами ще у XVII столітті. Основна її частина прихована від людського ока: перш ніж потрапити до труби, вода накопичується у великому підземному резервуарі, куди надходить із потужного джерела, схованого в невеличкій мурованій споруді, що зовні нагадує звичайний вхід до сільського льоху. Двері зачинені на замок, і мало хто знає, що приховано всередині. Та й мало хто цікавиться — адже виглядає як звичайний погріб.
Якщо ж комусь пощастить зазирнути всередину, то відкриється несподіване: різьблена плита з написами, викарбуваними латиною та вірменською. Експедиції «Україна Інкогніта» це вдалося.
Верх таблиці прикрашає орел (голуб?) із розпростертими крилами, під яким — хрест, оздоблений химерним рослинним декором. Далі — напис латиною:
«Вірменин Акоп для блага суспільства збудував 1611 р.»
Нижче — вірменською:
«Цей хрест і побудоване джерело — роботи Акопа та його брата Степана. Закінчені по вірменському літочисленню 1000 і 60 року. Абрам [майстер-різьбяр по каменю] виконав з відданістю».
Дата 1787 — це рік реконструкції.
Фундаційних таблиць храмів чи замків — вистачає (насправді не так і багато, але є). А чи бачив хто фундаційу таблицю криниці?!
Цікаво, що за структурою ця таблиця дуже нагадує надгробок відомого польського композитора Миколая Ґомулки (1535–1609), вмурований у стіну язловецького костелу на честь Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1590 р.). Найвірогідніше, надгробок також виготовлено вірменськими майстрами.
Загалом, як вважають дослідники, різьблене оздоблення костелу та брами «старого» («верхнього») замку — це теж справа рук вірменських майстрів Язловця. У роботі з каменем вони не мали собі рівних.
Нагадаємо, раніше ми розповідали історію і таємниці давньої фортеці в Язловці.
Читайте також:
Мандрівка у минуле: 5 замків і палаців Тернопільщини, які вражають
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
