Новини за тегом Діти війни

Тобто на дрони дял військових немає грошей ??? а ось гроші на повернення  Українців ззакордону то є гроші ??? тільки от куда ця чортова влада думає повертати Українців ??? в цей корупційний концтабір ??? чи куда ??? На повернення українців з-за кордону виділено 150 млн грн, — BBC з посиланням проект бюджету на 2026-й рік.

ти чомусь теж не на фронті а у коментарях.

Юра Дублянко багато дітей народилось за кордоном в різних країнах

Я не хочу бути героєм України - Тартак https://www.youtube.com/watch?v=tDfZNEGpdIo&rco=1 Як уже набридло чути знову і знову Порожні балачки, пафосні розмови! "Мова калинова"... "Пісня солов'їна"... Ще трохи побалакаємо – зникне Україна! Згубили культуру, забули історію, Почуваємося зайдами на своїй території. Віримо чужим, своїм не довіряємо, Розводимо руками – маємо, що маємо! Сьогодні братаємося, щоб завтра продати. Кум іде на кума, брат іде на брата. Національна ідея як засіб спекуляції. Здобули державу, втратили націю... Коли ж у народу більше немає відваги, Немає власної гордості, немає самоповаги, Коли кожен за себе у своїй хаті скраю – У такого народу і героїв немає! Я не хочу бути героєм України – Не цінує героїв моя країна!... Подивіться на нього – він сьогодні в ударі! Правда, без вишиванки та без шароварів... Він – один серед тих, хто готовий до бою, Серед тих, хто готовий стати героєм. Він пройшов крізь вогонь, переплив через воду – Все заради вітчизни, заради народу. Із мільйонами інших він пішов воювати – Усі полягли, а він лишився стояти. Та одразу ж поглине пафосна лава, Понавісять медалі, кричатимуть: "Слава!"... Він житиме довго, він житиме дорого, Але стане нашим внутрішнім ворогом. А де ж ті, яких було закатовано, Спалено, порубано, побито, репресовано? Де ті, що життя віддали за своє – Де вони є? Де вони є?! Я не хочу бути героєм України – Не цінує героїв моя країна!... А насправді так просто змінити життя! Просто вийти на вулицю, просто прибрати сміття, Полюбити свою землю, свою рідну природу, Відчути себе часткою єдиного народу. Бо ми не безрідні, бо ми – українці! Тож досить плювати в дідівські криниці, Досить боятися вірити в краще, А своє на чуже не міняти нізащо! Спільнота розумних, міцних, незалежних, Без "правобережних", без "лівобережних", Добрих, привітних і незрадливих, В усьому єдиних, в усьому щасливих. Лиш уявіть, якою стане країна, В якій кожна людина живе як людина, В якій все, що хороше, – значить і наше!... Але поки, на жаль, все зовсім інакше... Я не хочу бути героєм України – Не цінує героїв моя країна!...