Куди "втікають" гроші з благодійних терміналів

Добровільно чи примусово тернополяни платять благодійні внески у медичних закладах? Це було і досі залишається риторичним питанням.

Фактично ніхто нікого не примушує. Хочеш - плати, а не хочеш - ні. Так говорять усі головні лікарі, із якими поспілкуватився журналіст «RIA плюс». Мовляв, справа цілком добровільна: якщо маєш, чим поділитись - то поділись із лікарнею. Конкретну суму ніхто не називає, можуть лише підказати, що треба.

І підказують, як свідчить практика, таки добре. Тернополянка Наталія (прізвище редакції відоме - прим. авт.) розповідає, що наприкінці літа їй робили операцію в обласній лікарні.

- Купила на операцію все за списком, як написали лікарі, - пригадує вона. - Частину з того переліку старша медична сестра сказала не купувати, мовляв, у них є, і за значно нижчою ціною. Уже після операції попросили розрахуватись за все те, що давали в лікарні. Хоча мені навіть не показували, чи справді там щось додавали. Єдине, що точно знаю, - це одноразова білизна в операційну, яка, як пояснили, коштує зовсім недешево.

За словами жінки, вона вийняла з гаманця орієнтовно 400 гривень. Натомість старша медична сестра дала їй бланк із записами про благодійні внески пацієнтів, де було зазначене і прізвище жінки.

- По суті, я не заплатити не можу, бо препарати на операцію мені видали, хоча я не знаю, чи всі і за якою ціною, бо чеків ніхто не давав, - продовжує співрозмовниця. - Але чому це благодійний внесок, мені так і не пояснили.

Таких прикладів можна знайти десятки, навіть сотні тисяч. Кожному із нас чи комусь із родичів доводилось потрапляти в лікарню, і всі ми знаємо, як там добре вміють «просити» - то на шприци, то на реактиви. І це лише дріб’язок.

Фінансування лікарень - мізерне

Стаття 49 Конституції України гарантує кожному українцю право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. «Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно», - цитуємо закон. Однак це лише законодавчі ілюзії. Реальність далека від цього. Як пояснюють головні лікарі, державні видатки покривають лише утримання медичних закладів - це оплата праці й нарахування на неї, енергоносії, продукти харчування. Для зміцнення матеріально-технічної бази лікувальні заклади просто змушені залучати позабюджетні надходження, левову частку яких складають благодійні внески, гранти та дарунки.

Нагадаємо, що з жовтня минулого року у медичних закладах міста встановили сім терміналів для благодійних внесків. Відповідно, запровадили і єдину систему їх збору. Монополістом у цій сфері став «Фонд добра-2015».

Журналіст редакції поспілкувалась з очільниками всіх лікарень міста, аби більше дізнатись про те, що змінилось за рік, відколи гроші у тернополян почали збирати через термінали, а не через відомості, як це робили раніше. Чи доходять кошти до лікарень? Куди їх, зрештою, витрачають - ключові питання, які нас цікавили.

Майже все - на медикаменти

Головний лікар Тернопільської міської лікарні №2 Віктор Кміта розповідає, що за вісім місяців поточного року лікарня отримала близько 800 тисяч благодійної допомоги. 99% отриманих від «Фонду добра-2015» коштів скерували на закупівлю медикаментів. Здебільшого це витратні матеріали (шприци, системи, одноразові рукавиці, набори для виконання різних маніпуляцій).

- Ми вдячні всім людям, які допомагають лікарні, чим можуть. І це не лише благодійні внески. Ми отримуємо також значну лепту гуманітарної допомоги, - продовжує він. - Так, від Товариства Червоного Хреста цьогоріч отримали тумби, ліжка, стільці, інші предмети догляду за хворими - візки тощо. Чим можуть, допомагають приватні підприємці та інші небайдужі спонсори. Самі тернополяни проявляють ініціативу. Приміром, зовсім нещодавно чоловік завіз у їдальню тонну борошна. Ви уявляєте, скільки це коштує? А він навіть прізвища не назвав.

Як додає головний лікар, саме з цієї благодійної допомоги заклад і може хоч трохи покращити свою матеріально-технічну базу. Адже медична реформа у країні так і не відбулася.

- Пацієнти не можуть самостійно придбати наркотичні засоби чи кисень, тому ми купуємо це за рахунок благодійних внесків, - пояснює він. - Звісно, що ніхто ні в кого нічого не вимагає. Зазвичай серед хворих спрацьовує «сарафанне радіо», дають стільки, скільки більшість. Медперсонал ніякого контакту з грішми не має. Усі кошти йдуть через термінал на рахунок фонду. Раз на тиждень-десять днів ми отримуємо ці кошти.

Уже рік співпрацює з фондом і міська комунальна лікарня швидкої допомоги. Головний бухгалтер Галина Роба розповідає, що в кожному відділенні працюють волонтери фонду. Це переважно старші медичні сестри. Вони пояснюють ситуацію пацієнтам, питають, чи мають ті можливість сплатити благодійний внесок.

Загалом за одинадцять місяців поточного року на рахунок закладу надійшло 530 641 гривень. Куди витратили кошти тернополян?

- Усі 100% благодійних надходжень пішли на придбання медикаментів - це наркотичні та психотропні речовини, які тернополяни не можуть самостійно купити в аптечній мережі; медінструментарій для оперативного втручання (марлі, бинти); дезінфікуючі засоби; засоби для наркозу; лабораторні реактиви; рентген-плівки, кисень тощо, - перерераховує бухгалтер.

Якщо порівнювати з попередніми роками, наголошує бухгалтер, розмір благодійних внесків суттєво зменшився.

- Певно, це пов’язано з тим, що люди дуже збідніли останнім часом, життя дорожчає, а зарплати залишаються на тому ж рівні. Відповідно, і благодійні внески не всі мають змогу сплатити. До того ж у країні триває війна, і багато хто жертвує на армію, - каже вона.

«Ми раді не просити, але…"

Вдалось поспілкуватись і з волонтером «Фонду добра-2015", яка за сумісництвом працює старшою медичною сестрою в опіковому відділені цієї лікарні. Любов Копит каже, що конкретної суми внеску ніхто не називає.

- Ми можемо лише запропонувати людині, що потрібно, а вона вже орієнтується на власну фінансову можливість. Може дати, то оплачує, а ні, то ні, - каже волонтер. - Змушені просити, чесно кажучи, бо у лікарнях нічого немає - ні перев’язувальних матеріалів, ні найпростішого медичного інвентарю. А є дуже бідні пацієнти, які не мають змоги навіть мінімуму купити собі на операцію. Тому і виходимо зі становища - купуємо їх необхідні матеріали за рахунок благодійних коштів. Ми раді ні в кого нічого не просити, якби в лікарнях було належне забезпечення медикаментами та інструментарієм. А так маємо те, що маємо...

Благодійні внески через термінал збирають і в міській комунальні лікарні №3. Головний лікар закладу Юрій Лазарчук пояснює, що тим пацієнтам, які перебувають у зоні обслуговування медичного закладу - мікрорайони «Дружба», «Кутківці» та Пронятин - про благодійні внески нічого не говорять. Натомість пропонують їх заплатити тим особам, які проживають поза зоною обслуговування, але хочуть отримувати тут медичну допомогу.

За одинадцять місяців заклад зібрав найменшу кількість благодійної допомоги - це 142 318 гривень. Усе, кажуть тут, пішло на медикаментозне забезпечення лікувального процесу.

На відміну від міських лікувальних закладів, в обласній лікарні працюють ще за старою схемою. Тут усі благодійні внески обліковують у відомостях. Про це розповів головний лікар Василь Бліхар.

- Ми співпрацюємо з двома фондами - «Милосердя» і «Здоров'я Тернопільщини». За рік вдається зібрати приблизно три мільйони гривень, - каже він. - Це - крапля в морі з того, що потрібно. У середньому ж день перебування хворого в реанімаційному відділенні з важкою патологією обходиться в 1500-2000, а то й у 10 000 гривень. І все впало на плечі людей. Ті благодійні внески, які збирають волонтери у лікарнях, не знімають проблеми. Вони лиш трохи покращують ситуацію. За рахунок цих коштів ми надаємо кваліфіковану медичну допомогу малозабезпеченим категоріям населення, безхатченкам, тим нещасним людям, які взагалі нічого не мають.

Невідкладну медичну допомогу хворим надають без питань, наголошує пан Бліхар.

- В  інших випадках, якщо пацієнт не платить благодійного внеску, а хоче, приміром, пройти лабораторне обстеження безкоштовно, ми просимо почекати, адже кошти на його проведення змушені десь знайти, - додає співрозмовник. - Нам потрібна реформа медичної системи. Було б у лікарні відповідне забезпечення, ніхто б про ті благодійні внески взагалі не говорив.

Обіцяли звітувати, але забули

Коли у міських закладах охорони здоров’я тільки-но почали встановлювати автомати для збирання грошей, міська влада в особі мера Сергія Надала та керівника відділу охорони здоров’я і медичного забезпечення Ростилава Левчука обіцяли звітувати про надходження та використання благодійних внесків. Присягались, що усе буде чесно та прозоро. Але на тому й сталось. Тернополяни не мають можливості перевірити, куди «утікають» гроші з благодійних терміналів.

Міський відділ охорони здоров’я веде свою внутрішню бухгалтерію. Як пояснює заступник начальника відділу з економічних питань сектору економічної роботи та бухгалтерського обліку Мирослава Тарнавська, раз на місяць медичні установи подають інформацію про свої позабюджетні надходження, у тому числі і благодійні внески.

За її словами, за десять місяців поточного року «Фонд добра-2015» перерахував у всі лікувальні заклади міста 3 504 300 гривень. Майже всі залучені кошти - 90% витратили на закупівлю медикаментів та перев’язувальних матеріалів, решту - на матеріали, обладнання та медичний інвентар.

Пані Тарнавська наголошує, що кожен заклад має укладену угоду з фондом про співпрацю. Із отриманих коштів благодійна організація забирає лише (!) 3%, решту перераховує в лікарні чи поліклініки. Загалом у медичних закладах встановлені сім терміналів.

- Якщо термінал не працює чи людина хоче заплатити благодійний внесок «на руки», потрібно вимагати відомість із «живою» печаткою, - наголошує посадовець. - Ми періодично спілкуємось з керівником фонду. Він пояснював, що всю процедуру перерахунку коштів контролює «Приватбанк». Там є спеціальна програма, яка розподіляє всі надходження на рахунок фонду. Діяльність організації перевіряли і КРУ, й інші фінансові інспектори.

Чому в лікарнях населення таки добровільно-примусово сплачує благодійні внески? Про це спитали і в заступника начальника Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Володимира Курила. Він пояснив, що у профінансованих державою коштах найбільш питому вагу займають видатки на оплату праці і нарахування на неї - це 78,1% та енергоносії - 8,4%. Це не дозволяє більше коштів виділити на медикаменти, тож на них йде лише 7,4%; ще 1,6% з бюджету цьогоріч перерахували на продукти харчування; 3,6%  - на господарські витрати і 0,9% - на трансферти населенню.

- В ідеалі, якби видатки на утримання медзакладів складали 50-60% державного фінансування, решту  перераховували б на медикаментозне забезпечення, - каже він. - При тому мізері, що ми маємо, заклади просто змушені якось виживати. Тому, задля зміцнення своєї матеріальної і технічної бази, залучають позабюджетні надходження: благодійні внески, гранти та дарунки; надання платних медичних послуг; надання в оренду майна тощо. Це – вимушений захід, який не дає нікому особливої радості і пов’язаний із недофінансуванням закладів охорони здоров’я.

Загалом за десять місяців поточного року в усіх лікувальних закладах області отримали 18,5 млн грн благодійної допомоги - внески, гранти та дарунки.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.