Як зберегти енергію і власний бюджет

Якщо в попередні роки проблема енергоефективності в Україні хвилювала лише профільні підприємства та окремих свідомих громадян, то сьогодні це вельми болюча тема для усіх.
Підняття тарифів у червні спричинило хвилю обурення серед тернополян.
- Я, звісно, розумію, що у державі криза і треба бути терплячим. Розумію, що тарифи давно не піднімали, але коли за скромну двокімнатку я маю заплатити вісім сотень за комунальні – то це при наших скромних зарплатах занадто, - обурюється тернополянка Анастасія Юрків.

Зростання тарифів – умова виживання
Однак це ще тільки початок. Відповідно до одного з пунктів угоди про Асоціацію з ЄС, Україна має лібералізувати енергетичні ринки. Тобто відпустити контроль держави і створити конкурентні умови в цій сфері. На практиці це означає потужне зростання абсолютно усіх тарифів. А все тому, що зараз тарифи на усі комунальні послуги не відповідають реальній ситуації. Адже зараз Україна в цій сфері все ще керується принципами командної економіки – субсидує певні сфери життя суспільства. Це і тарифи на комунальні послуги, і низькі тарифи на проїзд у громадському транспорті тощо.
Як доводить історія, при переході до ринкової економіки найбільш чутливими виявляються саме сфери надання послуг. Їх найважче реформувати, бо політики бояться зростання соціальної напруги в суспільстві при запровадженні відповідних ринку тарифів, які є суттєво вищими від звичних, субсидованих державою. Однак субсидування тарифів на енергоносії веде до бюджетного дефіциту і, якщо він покривається емісійним шляхом, то це однаково призводить до інфляції. Політика субсидування в цілому регресивна. З одного боку вона таки допомагає бідним, бо постачає їм дешевшу енергію, але більш корисна для багатих, які споживають цього блага більше.
Як коментують аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», якщо ми хочемо до Європи – нам треба затягти пояси і готуватись до економії енергії та коштів.
Як це робила Європа
Не лише українцям доведеться пережити стрес зростання цін на газ, електроенергію та теплопостачання. Подібним шляхом вже йшли й інші країни східної Європи, приєднуючись до ЄС. Чехи, поляки, угорці, словаки – всі вони свого часу при скромних доходах відчули зростання тарифів. Щоправда, кожен пережив це по-різному.
В одних країнах (наприклад, в Польщі та країнах Балтії) застосували «шокову терапію», яка супроводжувалася дуже різким переходом від системи субсидованих цін до ринкового ціноутворення. В результаті  - різке збільшення цін впродовж декількох років та зростання навантаження на бюджети домогосподарств. Однак при цьому держава підтримувала своїх громадян кредитами на утеплення та іншими програмами, суть яких була простою – «приєднуйся і вчись економити». Тож, зрештою, у цих країнах громадяни переважно вкладали кошти у різнопланові енергозберігаючі проекти, і таким чином, у середньочасовій перспективі економили витрати на енергію. Хоча ніхто не заперечує, що високі витрати на енергоносії та утеплення і подібні проекти в  той час дуже сильно вдарили по бюджетах поляків та прибалтів.
Інші країни (наприклад, Угорщина та Словаччина) довгий час не наважувались відійти від практики субсидування цін на енергоносії для населення, і тому зростання цін там було досить помірним. Більш-менш радикальне зростання ціни там відбулося лише після 2005-2006 року. Проте  економити енергію там теж не дуже навчились.

Частка витрат на енергію у загальних витратах домогосподарств.

В Естонії, де ціни підіймали різко, ця частка менша, у Словаччині, де ціни довго не піднімали, домогосподарства не працювали над покращенням енергоефективності, тому зараз витрачають на енергію більше своїх доходів. Джерело даних Eurostat

Тож вийшло так, як в історії про жабу, яку хотіли зварити. Коли її кидали в окріп – шокована тварина одразу вистрибувала з каструлі і шукала способів порятунку, коли ж клали в холодну воді і підігрівали – спокійно зварювалась, поступово звикаючи до все нестерпніших умов.
Як буде в Україні – наразі ще невідомо. Однак те, що тарифи ростимуть, і що настане день, коли держава повністю відмовиться від субсидування тарифів на енергоносії – це факт.
Економить кожен по-своєму
Тернополяни починають економити на усьому, на чому можна. Однак лише після того, як пролунав перший тривожний дзвіночок.
- От поки попереджували, що світло вимикатимуть лише, якщо ми не будемо економити електрику – то ніхто не слухав. – сміється тернополянин Артем Музичко. – І я не слухав. В кожній кімнаті горіло світло, навіть якщо там нікого не було. І у ванній завжди забували його вимкнути. А от повимикали два тижні нам світло – і тепер подіяло. Купили енергозберігаючі лампи усюди все замінили. Світло вимикаємо одразу ж. Друзі роблять так само. І тепер світло вже не вимикають – може й справді тернополяни почали вкладатись в норму?
За перевищенням ліміту газу Тернопільщина у грудні виявилась першою – найбільш «нечемною». Наразі санкцій нема – є лише факт.
Однак тернополяни активно працюють над тим, аби подбати про зменшення витрат енергії у своїх квартирах.  Радіють ті, хто встиг встановити індивідуальне опалення. Адже з і/о тернополяни платять за тепло в трикімнатній квартирі приблизно так само, як  за централізоване за малогабаритну однокімнатку. Однак наразі дозволів на встановлення індивідуального опалення міськрада не дає. Тож іншим доведеться шукати альтернативні способи економії енергії.
Ще один варіант – зовнішнє утеплення фасадів. І хоч не завжди це гарно і наче має каратись штрафом, і може спричинити грибок і собі, і сусідам, але тернополяни стверджують, що суттєво скорочує потреби в опаленні приміщення.
- Живу в кутовій квартирі на девятому поверсі. Поки що не утеплились. Але розумію, що без цього ніяк. – каже тернополянка Анастасія Юрків. – Адже при справді гарячих трубах у квартирі достатньо прохолодно, а у ванній взагалі майже як надворі. Тож варто задуматись над тим, аби економити енергію.
Однак, експерти зазначають, що справді ефективні програми з покращення енергоефективності можливі не поодинокими зусиллями громадян, а саме спільними - усім будинком, за підтримки місцевої влади. Власникам будинків варто об’єднуватися в ОСББ і починати оновлення мереж на рівні будинку. Хоча багато чого можна зробити вже зараз і самостійно, як-то: замінити дерев'яні вікна склопакетами, встановити енергоощадні лампи тощо.
Економія – клопіт і чиновників
Інший шлях економії енергоносіїв – модернізація систем постачання енергії. От і тернопільський водоканал має отримати від ЄБРР кредит у розмірі 35 мільйонів гривень на модернізацію. І міськрада свого часу взяла два кредити – 10 мільйонів євро та 24,6 мільйона доларів. Планують комунальники їх освоювати вже цьогоріч. Угоду щодо позики у євро уже підписали.

Гроші призначені для модернізації системи теплопостачання міста, і отримає їх комунальне підприємство Тернопільської міської ради "Тернопільміськтеплокомуненерго". З точки зору енергозбереження – кредит перспективний, однак сума переплат за позики – 114 млн гривень – дещо вражає.

До слова, у зв’язку із необхідністю економії газу, на Тернопільщині переводять школи на котли з альтернативними видами опалення. З початку року такі котли поставили у 14 закладах.
Тож Тернопіль поступово йде шляхом підвищення енергоефективності, як офіційним шляхом через кабінети, так і шляхом зусиль простих тернополян.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.