Як живуть українські полярники в Антарктиці і як туди потрапити
Учені з Тернополя в Антарктиці поки не працювали, але двері можливостей відчинені. Із наших найближчих сусідів в Антарктиді були дослідники з Івано-Франківська, Вінниці, Рівного. Імовірно, що цьогоріч у мандрівку вирушить львів'янин.
Метеоролог Денис Пішняк – науковий співробітник відділу фізики атмосфери Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ – авт.) у Києві. Він брав участь в експедиції 2011-2012 років.
– Думаю, що ще поїду попрацювати, – говорить чоловік. – НАНЦ є провайдером України в Антарктиці, який співпрацює з дослідниками. Дослідження українських вчених в Антарктиді – частинка наукових програм міжнародного рівня.
Тут і вивчення клімату, прогнози погоди, сейсмологія, біологія, фізіологія, інші галузі.
– Наша присутність там – надзвичайно позитивно працює на імідж України. Але також це перспективи для розробки корисних копалин у майбутньому. Бо на це, за Великим антарктичним договором матимуть право тільки ті країни, які присутні в Антарктиді, – розповідає головний інженер НАНЦу Ігор Мороз. – Антарктида – це нафта, газ, біологічні ресурси, величезний резервуар прісної води...
Станція “Академік Вернадський” діє з 1996 року. До того часу і з 1947-го це була британська станція Faraday – Сполучене Королівство продало її Україні за 1 фунт стерлінгів після того, як Росія відмовилася передати нашій державі хоч одну з колишніх станцій Союзу в Антарктиці.
Що таке станція
– “Академік Вернадський” – автономний науково-технійний комплекс, який цілорічно працює на острові Галіндез в Антарктиці, – розповідає Ігор Мороз.
Ігор Мороз відповідальний за технічне оснащення станції, щороку супроводжує українських дослідників до станції. Узимку планує попрацювати там протягом 1,5 місяця. – Етап підготовки кожної експедиції на “Академік Вернадський”, розпочинається з поверненням попередньої команди, – говорить інженер.
– Заявку на закупівлю обладнання, продуктів, медикаментів готують на основі звітів тих, хто повернувся, – продовжує він. – Даємо запит і до тих, хто саме перебуває в Антарктиці. Вони уточнюють замовлення. Усе потрібно врахувати, бо протягом року в Антарктиці в магазин не сходиш – його там просто немає.
Відтак НАНЦ оголошує тендер на забезпечення експедиції.
– Нам набагато зручніше, коли все закуповує і постачає одна фірма, – пояснює Ігор Мороз. – Все необхідне зазвичай доставляють до міста Ушуая в Аргентині, хоча може бути також Пунта Аренас у Чилі або ж британські Фолклендські острови. Уже в Південній Америці закуповуємо продукти, які довго не зберігаються: м'ясо, овочі, фрукти, зелень. Оскільки устаткування для експедицій теж купуємо в Америці та Європі, то по нас дуже вдарило знецінення гривні. Позаторік на експедицію держава виділила 25 млн грн, торік – 40 млн грн. Цього вистачає тільки на підтримання роботи, але не на розвиток.
Приміром, полярники хотіли б оновити будівлі діючої станції, замінити генератори, оновити оснащення лабораторій, звести ще одну сезонну станцію на материку. Наразі дорого обходиться супутниковий зв'язок. Аби його здешевити й облаштувати безлімітний Інтернет, для “Академіка Вернадського” уже купили сервер.
– Одначе левову частку грошей, які нам виділяють, забирає життєзабезпечення “Академіка Вернадського” та фрахт судна з Америки до Антарктики.
Також українським полярникам, за словами, Ігоря Мороза, допомагає український бізнес.
– І це все зі східних регіонів! Так, компанії Elling (Маріуполь), Aqua-Storm (Дніпропетровськ), Aqua-Star (Запоріжжя) та Borika (Харків) подарували для станції човни й аксесуари FASTen – кріплення для устаткування, – говорить фахівець.
Збільшення держфінансування, за його словами, актуальне питання. Для цього потрібно змінювати цільову держпрограму антарктичних досліджень.
– Займаємося тим, щоб людям, які працюють в Антарктиці для України, незважаючи на падіння курсу гривні, забезпечили гідну оплату праці, – деталізує пан Мороз.
Як добирають команду
Набір учасників експедицій в Антарктику відкритий і прозорий – ще влітку, коли чергова експедиція ще в Антарктиці, НАНЦ оголошує конкурс для охочих попрацювати на станції вчених і технічного персоналу.
– Учасників має бути 12, а були роки, коли подавали 37 заявок, – продовжує Ігор Мороз.
До експедицій набирають учених і техперсонал віком 25-45 років, з досвідом у своїх галузях та знанням однієї з іноземних мов. Детальні вимоги є на сайті НАНЦ – uac.gov.ua. За учасниками зберігають місце роботи, зарплату, а добові виплачують у 12-кратному розмірі добових для відряджень Україною. Незважаючи на кількість нулів, за теперішнього курсу це набагато менше у порівнянні з дослідниками інших країн. До слова, найближчими сусідами для наших вчених на шостому континенті є дослідники з США, котрі працюють на станції Palmer за 78 км.
Робота і дозвілля
– З американцями контакт є, але не натільки близький, як могло би бути. Усі – у своїй роботі за науковими програмами, – говорить Денис Пішняк. – Наша станція, приміром, унікальна тим, що у нас найдовші ряди безперервних метеологічних та геомагнітних спостережень – 50-60 років!
Така тривалість досліджень, за словами метеоролога, дозволяє робити обгрунтовані висновки щодо змін клімату. А зміни ці – реальність.
– На антарктичному півострові спостерігається найбільш відчутне потепління у Південній півкулі. Якщо у 1940-х зимові температури в околицях нашої станції сягали -40 градусів, то тепер знижуються лише до -30. Від льодовиків звільняються нові площі для рослин і тварин. Звісно, що рослинний світ там порівняно бідний: мохи, лишайники і тільки два види трави. Набагато яскравішим і різноріднішим він є під водою, де також триваютьдослідження.
Ця екзотика приполяр'я вабить до “Академіка Вернадського” не тільки вчених, а й тисячі туристів у рік. На станції є сувенірна крамниця та навітб поштове відділення, з якого туристи можуть відправити листівку.
– Наша станція – найпівденніші околиці, куди добираються туристи, – каже Денис Пішняк. А щодо науковців, то наш графік напружений. Утім, він дозволяє пересуватися нашим островом, відвідати сусідні острови і материк, щой за 7 км. Робота в Антарктиці, є випробовуванням. Але це також новий досвід. Колектив, який там формується, особливо дружній. Звісно, що там бракує сімейних відносин, бо ж в команда – чоловіча. Наскільки я знаю, то більшість із тих, хто попрацював на “Академіку Вернадському”, кажуть, що готові через деякий час знову вирушити туди.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Сьогодні у Тернополі
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Тернополі
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
