Хочуть вберегти парки Тернополя від забудови

>Мета цього проекту – охорона заповідних територій, збереження і відновлення кількості червонокнижних видів рослин і тварин. Йдеться також, продовжує пан Царик, про надання окремим ділянкам природоохоронного статусу.
- Тернопіль розташований на висоті більше 300 метрів. Тут спостерігаються сильні вітри, відносно низькі температури повітря, - додає науковець. - Тернопільський став, з одного боку, є окрасою міста, з іншого – він є середовищем концентрації шкідливих речовин, кількість яких у сотню разів перевищує допустиму норму.
Рослинність в області, на його думку, - загалом бідна, а в самому Тернополі - взагалі дуже мало червонокнижних видів. Скажімо, в області налічується понад 80 видів рослин, занесених до Червоної книги, у місті їх – тільки п’ять. Тваринний світ – ще бідніший.
Насувається забудова
Разом із тим, як стверджує Любомир Царик, у межах Тернополя - значна кількість заповідних територій. Якщо площа міста становить понад 5 тис. га, то заповідні об’єкти займають 723 га, або 12,27%. Однак більшість із них потребують пильної уваги і особливої охорони, зокрема від забудови, яку ведуть у місті.
- Найбільші заповідні території у Тернополі – регіональний ландшафтний парк “Загребелля” і пам’ятка місцевого значення “Чагарі Кутківецькі”, – розповідає фахівець. - Так, “Загребелля” простягається від мікрорайону “Пронятин” до готелю “Галичина” й охоплює частину набережної Тернопільського ставу. Воно займає площу близько 600 га. Решта заповідних територій - парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, джерела.
Пан Царик додає, що повністю невідомо, які види червонокнижних рослин є у місті.
- Тож варто спершу дослідити територію, на якій ми живемо, - каже він. – Від забудови слід зберегти наші парки та Серетський екологічний коридор. Тобто територію, що починається біля готелю «Галичина», а далі переходить у Кутківецький ліс. Там варто створити природоохоронну зону. Така ж ситуація з набережною з боку парку ім.. Т.Шевченка.

Рятуватимуть наші каштани
Після затвердження схеми екомережі Тернополя можна буде відвести певні ділянки і надати їм певний природоохоронний статус. Також тепер є можливість розробити проекти благоустрою, щоб мати законні підстави для заборони втручання у природні комплекси чи знищення їх, додає начальник управління ЖКГ Володимир Болєщук.
– Сьогодні, на жаль, у місті вирубують дерева, а ми не можемо цьому перешкодити, - каже він. - Діюче будівниче законодавство не передбачає екологічної експертизи при отриманні дозволів на забудову. Отримавши документи у попередні роки, люди зачищають територію і нищать зелені насадження.
Намагання влади в таких випадках долучити документи про завдання екологічної шкоди, як він каже, розцінюють як „самодіяльність”.
- Тому ми й розробили схему екомережі міста, де визначили статус усіх природних комплексів, їхні чіткі межі, в які втручатися вже ніхто не матиме права, - пояснює він.
Вирішувати ще треба і проблему відновлення рослинності на території Тернополя. За словами екологів, озеленювати місто слід не за допомогою екзотичних насаджень, а висаджуючи ті види рослин, що притаманні нашій території. Як реалізовуватимуть цю ідею, в управлінні ЖКГ міськради уже продумали - на висадження дерев у наступному році закладуть 100 тис. грн. Ще 30 тисяч піде на порятунок хворих каштанів.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.