Нової масштабної хвилі позовів позичальників до банків очікують експерти-правознавці.
Спричинити це може випадок, що стався в Апеляційному суді Дніпропетровщини 22 липня. Тоді представник НБУ підтвердив, що для видачі валютного кредиту банк повинен був отримати індивідуальну ліцензію. Відтак суд відмовив фінустанові у скасуванні аналогічного рішення Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровщини від 24 лютого, який визнав недійсним кредит, виданий позичальнику для купівлі квартири і заставу за нього, повідомляє газета "Комерсант-Україна".
- Нарешті представник держоргану визнав незаконність видачі валютних кредитів, - каже спеціально для "RIA плюс” юрист, співзасновник юридичної компанії Богдан Хаустов. - Ця звістка облетіла всю Україну, адже довела, що кредитування в іноземній валюті є незаконним. Та радіти рано, я більш ніж впевнений, що фінустанова оскаржуватиме це рішення у Верховному Суді. Можливо, навіть з'явиться окреме роз’яснення щодо цієї події. Чіткі вказівки, що надалі робити суддям при розгляді подібних справ, ймовірно, дадуть через постанову пленуму того ж таки Верховного Суду.
Гроші повертати треба
Проте визнання кредитного договору недійсним не дає права не повертати гроші взагалі, наполягають юристи.
- До нас за консультацією зверталося багато людей, яких цікавило визнання валютного кредиту недійсним, - розповідає старший юрист всеукраїнської громадської організації "Захисту прав споживачів фінансових послуг” Анатолій Соболевський. - Але я одразу їм пояснив: можна визнати шлюб недійсним, кредит – ні. Борг все одно треба повертати.
Сторони, як каже Богдан Хаустов, повертають те, що взяли на момент укладення угоди.
- Тобто боржник повертає гроші у гривні, згідно з нормами закону, за курсом на день видачі кредиту - 4,5-5 грн/дол., - пояснює юрист. - Набуте заставне майно залишається у позичальника. Банк отримає тільки видані ним кошти, з урахуванням першопочаткового внеску, виплачених упродовж користування кредитом. Також списують нараховані проценти як банківську винагороду, усі штрафні санкції та пеню, інші витрати, що випливали з умов договору кредиту. Тож банк отримує те, що видав. Втрачає він лише прибутки за недійсним договором.
Максимум, що ви зможете зробити після визнання валютного кредиту недійсним – не повертати відсотки, пояснює Анатолій Соболевський.
- Наприклад, ви брали кредит на суму 100 тис. дол. під 15% річних. Після виграшу справи в суді цю суму все одно доведеться повернути. Натомість банк лише віддасть вам сплачені відсотки, - пояснює пан Соболевський. - Причому виконання рішення суду можна затягнути максимум на півроку, не більше.
Тож якщо ви могли сплачувати кредит протягом кількох років, то після рішення суду на вашу користь повертати всю суму позики вас змусять за дуже короткий період.
- Додайте ще витрати на страховку та нотаріуса, котрі вам не компенсують, а також оплату судових розглядів, послуг адвоката, - перелічує Анатолій Соболевський. – А справи про визнання кредиту у валюті недійсними – одні з найдорожчих. Наприклад, при позиці у 100 тис. дол. послуги адвоката "потягнуть" близько 2 тис. дол. Тому добре подумайте, чи варто добиватися визнання свого валютного кредиту недійсним.
"Шанси в позичальників є...”
До речі, випадок на Дніпропетровщині - не перший, коли суд не визнає достатнім наявність у банку генеральної ліцензії на видачу валютних кредитів. Клієнти, які не бажають платити за кредитами, почали вказувати на відсутність індивідуальної ліцензії у фінустанов після того, як кілька донецьких судів ще у 2009-му визнали гривню єдиним законним засобом платежу на території України. Через це готелю "Централь" дозволили не повертати 20 млн дол. Втім, на Тернопіллі таких прецедентів ще не було.
До того ж, у грудні 2009-го Нацбанк повідомив комерційним банкам, що видача кредитів в іноземній валюті – законна. І хоча декрет Кабміну вимагає наявності індивідуальної ліцензії, але механізм її отримання не прописаний. Отже, ніхто нічого не порушує.
При визнанні недійсними договорів кредиту адвокати використовують і Закон "Про захист прав споживачів", і опікунські ради, й інші переваги та недоліки нашої судової системи та деяких законів, додає Богдан Хаустов.
- Для позичальника, який став жертвою кризи та активного нейтралітету України, головне - зберегти майно і залишитися без боргів, - пояснює юрист. – Тому, думаю, підніметься нова хвиля позовів до банків. Та нині боротися проти системи одному громадянину або групі людей дуже важко. Я певен, що банки кинуть усі сили на подолання наслідків Дніпропетровського випадку. Але шанси є завжди і винесені на користь позичальників рішення вказують на те, що справедливість і правосуддя в Україні існують.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 23 від 10 червня 2026
Читати номер