Тернополянка Іванна Наконечна опікується матерями, які годують "енергією життя"

Ця жінка переконана, що знає рецепт щасливої та здорової нації. І він дуже простий. Діти з богатирським здоров’ям будуть у матерів, які якнайдовше годують малят своїм молоком. Воно дає не тільки психологічний комфорт обом, матері та дитині, але й найкращий захист від багатьох інфекційних хвороб. Також забезпечує “енергією життя” до 40 років.

- Ви - прихильниця грудного вигодовування. Чи є це на сьогодні проблемою для молодих матерів і чому ви вирішили про це говорити, створивши “Школу щасливого материнства Святої Анни”?
- Це не проблема молодих матерів, а справжня епідемія. Сьогодні матері знаходять сотні причин, щоб пояснити, чому вони не годують своїх малят - то молоко рідке, то жирне, то його нема. З десяти мамочок тільки двоє годують грудьми. Але уявіть таку картину сто років тому. Діти, які не отримували материнського молока, були приречені - вони не виживали. Тому наші прабабусі не шукали пояснень, чому їм не можна годувати дитину. Вони кормили - і діти були здоровіші, і матері. Адже це корисно для обох.
Посада, яка не допускає помилок
- Виходить, що для того, щоб бути мамою, треба багато чого навчитися?
- Зараз модно та престижно бути фахівцем у своїй спеціальності. Для цього спочатку навчаються у школі, потім у вузі, потім їздять на різні семінари. І все це для того, щоб стати хорошим фахівцем. Але чомусь мало хто хоче вчитися бути мамою. А я вважаю, що саме ця “посада” не допускає помилок, бо їх виправляти просто нема часу. Нездорова дитина - це нездорові батьки. Блага фінансові не компенсують біль дитини.
Мені подобається, як сказав один професор, що грудне вигодовування - це харчування із емоцій та вражень. Коли дитина торкається ручками тіла матері й мати відчуває дитину, то це блаженний час для обох. До речі, коли мати вигодовує свою дитинку до трьох років, то людина наповнюється позитивною енергією аж до 40 років (!). Це природньо та логічно, коли жінка, народивши дитинку, кормить її грудьми. Такі мами не тільки мають здорових дітей, але й у них із здоров'ям все добре.
- Невже молочні суміші не підтримують здоров'я малюка?
- Суміш ніколи не зможе замінити материнське молоко, бо це штучна речовина, яка не має нічого “живого”. Тому слід пам’ятати, що жодна суміш не має необхідних антитіл та інших речовин, які би виробляли імунітет у дитини до хвороб і навіть руйнують ракові клітини. Грудне молоко попереджає розвиток ожиріння людини в майбутньому. Під час годування сумішами, не варто очікувати від дитини богатирського здоров’я. Адже цей продукт тільки наповнює шлунок і забезпечує лише харчову потребу дитини.
Хотіла рятувати світ
- Іванна, про що ви мріяли у дитинстві?
- З раннього дитинства я мріяла зробити щось дуже глобальне для людства. Я вірила в те, що виросту, вивчуся та зможу рятувати людей та весь світ. У 9-річному віці я мріяла зробити ліки, щоб не було хворих на рак. Я перейнялася стражданнями цим людей і хотіла їм допомогти. Коли підросла, то мрії мої ставали прагматичними. Хотіла таку роботу, яка б давала мені матеріальні блага, щоб могла впевнено себе почувати.
- Хто підштовхнув вас до того, щоб стати лікарем? У вашій сім’ї були лікарі?
- У моїй родині не було лікарів. Правда, медсестрою була моя бабуся, яка мріяла, що я стану медиком. Коли навчалася у старших класах, то мене турбувала невизначеність, куди піти вчитися. Я дуже довго не могла визначитись, адже хотіла здобути таку роботу, яка б дала мені незалежність та приносила задоволення. Батьки мене спрямовували на педагогічну роботу, оскільки я ходила у школу із поглибленим вивченням іноземної мови. Але бажання стати медиком у мене “зародилося” завдяки професіоналізму та любові до своєї роботи мого чоловіка.
- Тобто ви обрали професію, яку любив ваш чоловік?
- Із своїм майбутнім чоловіком я познайомилася за рік до закінчення школи. Він працював лікарем та поєднував у собі все, до чого я прагнула. Олег - дуже цікава особистість і хороший фахівець. Один із перших у Тернополі почав займатися ультразвуковою діагностикою (УЗД). На той час, у 90-ті роки, одиниці опанували цю спеціальність, а він уже був спеціалістом у цій галузі. Я захопилася ним як людиною і завдяки його прикладу вирішила стати лікарем.
- Ви обрали спеціальність лікаря-гінеколога…
- Під час навчання я хотіла працювати з дуже маленькими дітками, тобто стати лікарем-неонатологом. Однак на четвертому курсі я побачила, як відбуваються пологи. Вони мене так захопили, що додому я прийшла сповнена піднесення та довший час перебувала у такому позитивному шоці, що не могла більше ні про що говорити. Я більше тижня всім розповідала про те, що бачила справжнє чудо, щось божественне - з’явлення нового життя...
Радіє кожному дню
- Якої незалежності прагнете? У чому вона полягає?
- Мені важливо мати фінансову незалежність. Коли дається матеріальний достаток, то можеш думати про інших, допомагати їм. Я не прагну повної незалежності, тому що вважаю, що жінки як кішки, свободолюбиві. А кішки у певних моментах лагідні і беззахисні, а коли і треба, то й мишу принесуть і свого доб’ються. Треба знайти свій комфорт на сьогодні. Люди постійно невдоволені тим, що мають - хочуть більше заробляти, бути красивішими, здоровішими. Але важливо відчувати задоволення від того, що ти робиш щодня. Це моя життєва філософія, яка дозволяє мені радіти кожному дню. Треба мати ціль, але й бути вдячним за кожний прожитий день.
- Чи часто керуєтесь інтуіцією?
- Дуже рідко я керуюся внутрішніми відчуттями, здебільшого логікою та розумом. Думаю, що мені в цьому “допомагає” медичний досвід. Коли я не можу чогось пояснити, то я мучуся. Я рідко коли сприймаю щось просто на віру, я завжди хочу отримати або знайти всьому пояснення. Розумію, що це мені часто заважає. Але в моїй роботі не можна по-іншому. Інколи, повіривши людині, я можу поставити неправильний діагноз. Трапляється, що люди обманюють, не розуміючи, що вони жартують із життям...
- Якими людьми ви захоплюєтесь?
Тими, що повністю можуть віддати себе, пожертвувати всім.
“Чоловік- світла людина”
- Чи маєте підтримку чоловіка?
- Чоловік у мене медик і в нас є багато тем для обговорення. Ми читаємо однакові книги, шукаємо в Інтернеті теми, які вважаємо суперечливими, радимося один з одним. Ми з півслова розуміємо один одного. Це просто та зручно. Для мене чоловік є найкращим другом та надійним партнером. Я досі захоплююся ним. Вважаю його “світлою” людиною. Добрий, хоча до чужих інколи жорсткий. Готовий допомогти друзям. Інтелектуально розвинений, не перестає навчатися та вдосконалюватись.
- Які спільні інтереси у вас, окрім медицини?
- Ми любимо музику. Хоча чоловік цікавиться і філософією, і історією, але в нього найбільшим уподобанням залишилася музика. Чоловік слухає та колекціонує різну музику. Мене дуже дивувало, що хоча у нас з ним велика різниця у віці, але ми любимо однакову музику, здебільшого зарубіжну естраду 80-х років, Фреді Меркурі, Боні М.та ін.. В нього гарний голос. А його мрія – барабани,адже всі свої студентські роки він грав на них.
- Які найчастіше питання вам ставлять молоді матері?
- Коли у мене буде друга дитина? Часто мене запитують, чому я, займаючись плануванням та підштовхуючи до материнства багатьох жінок, маю одну дитину? А я настільки самокритична, що вважаю, що я недосконала мама. Вважаю, що моїй донечці, якій уже 8 років, треба більше приділяти уваги та часу. Тому весь вільний від роботи час я віддаю їй.
- Яке у вас хобі?
- Зараз я вивчаю французьку мову. Це моя мрія з дитинства - вивчити французьку та навчитись грати на фортепіано. Мені так цікаво вчити її, що я розчиняюся у мові. Вона мені здається близькою та милозвучною. Ще читаю літературу з дитячої психології. Хочеться зрозуміти дитячий мозок, мислення.

Фанат сиру
- Чи комфортно вам зараз? Чи часто вам дякують за вашу роботу?
- Я вважаю, що це не моя заслуга, коли подружжя, яке не могло мати дітей, згодом радіє появі нового життя. Це дар, даний зверху. Я тільки два роки працюю лікарем у кабінеті планування сім’ї, але мій досвід більший. З моєї легкої руки дуже часто траплялося так, що жінки вагітніли. Вони вдячні мені, хоча я вважаю, що це заслуга не моя.
- З чого починаєте ранок?
- З великого горнятка чаю - півлітри чаю та шматка голандського сиру. Я фанат сиру. Твердий сир хорошої якості повинен у мене бути постійно у холодильнику. Я сама його вибираю. Наприклад, звертаю увагу, щоб сир мав воскове покриття: якщо він у плівці, то це не є показником хорошого сиру. Дивлюся також на форму дірок, по цьому видно, чи вони від природнього бродіння, чи від додавання соди. Я притримуюся такої приказки:
краще бути голодною, ніж їсти що-небудь. Ця фраза є для мене девізом. Один розумний чоловік сказав, що стільки, скільки людей вбила сковорідка, не вбила жодна війна. “Швидка” їжа, спреди, газовані напої - це все нездорова їжа.
- Обмежуєте себе у солодощах?
- Я люблю домашню випічку. Цукерок та шоколаду я майже не їм. Люблю трюфелі. Переконана, що про здоров'я треба дбати у ранньому віці, щоб потім не лікуватися від хвороб.
Окремий блок

- У кого та як виникла ідея створити у Тернополі “Школу щасливого материнства”?
- У 2004 році вона була першою та єдиною у Тернополі. Тепер є більше, але деякі з них працюють формально. “Школу щасливого материнства” створив благодійний фонд “Карітас”. Але ідея виникла у моєї подруги - Марії Хомів, дружини отця Мартина. Коли вона завагітніла, то побачила, що нема книг, які б розповідали про грудне вигодовування. Тому виникла ідея розповісти про здобутий досвід матерям, які вважають, що грудне вигодовування - це найкраще, що вони можуть дати своїй дитині у перші хвилини її життя. Коли я носила дитину, також зіткнулася із браком інформації про грудне вигодовування. Незважаючи на медичну освіту, я майже нічого про це не знала. Згодом нашу ідею природнього вигодовування підтримали медики та священики. Мені приємно, що незважаючи на дороге обладнання, наша школа залишається безкоштовною, хоч у Києві платять за ці знання кількасот гривень.

- Чому весь всій час ви присвячуєте саме грудному вигодовуванню?
Я дійсно працюю без вихідних і багато проводжу лекцій та консультацій на цю тематику. Але по-іншому і бути не може. “Посада” мама - найвідповідальніша для жінки, про неї кожна дівчинка мріє ще з дитинства. Тому дуже необачно зі сторони молодих жінок не підготуватися до неї. Адже мамою доводиться працювати сім днів на тиждень і 24 годин на добу. Якщо будь-яку роботу можна поміняти, або піти у відпустку, то ставши мамою, ти вже нічого не зміниш. Тому, я вважаю, всім варто знати такі елементарні речі, як грудне вигодовування. У себе на лекціях я часто бачу, як змінюються очі жінок, які народили навіть трьох дітей, але на певні речі у них “відкриваються очі”, вони починають розуміти свої помилки чи причини попередніх проблем.

Біографія
Іванна Наконечна народилася 7 липня 1978 року в Тернополі. У 1995 р. закінчила школу №3. У 2001 р. - Тернопільську державну медичну академію за спеціальністю “лікар”, з 2003 р., після інтернатури, отримала спеціальність “акушер-гінеколог”. З 2004 р. працює лікарем-консультантом у “Школі щасливого материнства ім. Святої Анни”. З 2008 р.- лікар кабінету планування сім’ї і “Школи відповідального батьківства” жіночої консультації N2при ТКМЛ №2. Заміжня, має доньку.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.