Торгівля на Тернопіллі дихає, але “тінить”

Один із найрозвиненіших на Тернопіллі підприємницьких видів діяльності — торгівля — досі не відновив докризових позицій. Однак проблема — не лише в кризі, а й у методах ведення бізнесу, переконують чиновники.
Натомість самі представники сфери торгівлі скаржаться на дії контролюючих органів, яких у нашій країні, до речі, є більше 30-ти.
— Торгівля — це не виробництво, — каже голова правління Тернопільської облспоживспілки Михайло Лазар на спільній нараді підприємців і керівників області щодо проблем розвитку галузі, котра відбулася днями. — Але ця сфера діяльності може давати значні доходи до бюджету. Наприклад, за рік наша споживча кооперація сплачує 25 млн грн податків. Наразі в нас є “перебої” із продажем борошна, круп, цукру, оскільки підприємства-виробники цих товарів не є платниками ПДВ. Ми не можемо торгувати такою продукцією, бо тоді наші ціни не будуть конкурентоспроможними.
Зросли борги
Кредиторська заборгованість підприємств оптової торгівлі за товари і послуги 30 червня становила 970 млн грн. Із початку року вона зросла на 59%. У роздрібної торгівлі така заборгованість зросла на 23% і становить 308 млн грн, розповідає заступник начальника управління економіки обладміністрації Євген Демчик.
— Якщо в попередні роки наша область за темпами зростання обсягів роздрібної торгівлі займала п’яті-шості місця серед інших регіонів України, то за підсумками семи місяців 2010-го вона перебуває на одному з останніх місць. Поряд — Львівська і Рівненська області, — констатує Євген Демчик.
На зниження обсягів росту роздрібного товарообігу, за його словами, вплинули як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Зокрема, серед перших — тіньова сторона діяльності торгівельних підприємств.
— Переважна більшість закладів роздрібної торгівлі належить підприємцям-фізособам, для яких подачі статистичної звітності закон не передбачає, — продовжує він. — У кожному невеличкому закладі торгівлі, ресторанного господарства здійснюють діяльність щонайменше два підприємці, що створює умови для “тонізації” економічної діяльності та складності контролю за їх діяльністю.
Це, за словами пана Демчика, доводять і результати вибіркового моніторингу за закладами торгівлі. Так, у всіх 37 відібраних для моніторингу закладів Тернопілля у підприємців протягом перших десяти днів моніторингу виторг збільшився з 10 до 30%.
Протерміновують платежі
Представник підприємства, котре працює і зареєстроване в нашій області, — комерційний директор ТОВ “Диво” Анатолій Слободний розповідає про ряд проблем, з якими стикаються оптовики.
— Наша компанія створена в Тернополі, тут ми платимо податки та забезпечуємо продуктами торговельну сферу. У нашому пакеті великий асортимент товарів як місцевого, так і всеукраїнського виробництва — вода, крупи, пиво, олія тощо, — каже він. — Звичайно, в таких важких економічних умовах дещо протерміновуємо платежі, але намагаємося нікого не підводити. Бо розуміємо, що ті кошти, які ми сплачуємо, працюють у цьому регіоні.
Проблема, за його словами, і в тому, що комунальні структури не йдуть назустріч підприємцям. Наприклад, хтось дещо відтермінував сплату за електроенергію — йому можуть відразу вимкнути світло. Це, в свою чергу, зупиняє діяльність торговельного підприємства. Відповідно, продукти в магазини не потрапляють вчасно.
— Я представляю місцеві супермаркети. Знаю добре ситуацію виробників у цей нелегкий час, бо наше товариство теж є виробником, — розповідає комерційний директор ТОВ “Орвіс”, яке має мережу супермаркетів “Київ”, Ольга Васіковська. — Нам дуже важко конкурувати з національними мережами.
Вона пояснила, що “торговельні магнати” беруть продукцію у виробників за нижчими закупівельними цінами, а отже, можуть поставити нижчі ціни на товар в продажі.
— Щодо цінової політики, то, можливо, варто отримувати доходи не за рахунок торгових надбавок, а за рахунок товарообігу? — запитує заступник голови обладміністрації Андрій Фліссак. — Виробники часто скаржаться, що їм торговці затримують виплату — хлібозаводи, молокозаводи і таке інше. Це змушує виробника піднімати ціну на свій виріб. Адже йому треба виробляти продукцію, сплачувати кредити в банку тощо. Чому б вам не працювати з виробниками за схемою попередніх замовлень товару?
Втрати — 8,5 млн грн
Торговельна галузь у податковому портфелі нашого регіону становить понад 50% від усіх видів діяльності. Але питома вага надходжень податків від торгівлі до бюджету складає лише 11%, підсумовує голова ДПА в області Михайло Кацан.
— Це зумовлюють як об’єктивні чинники, так і суб’єктивні. Основна частка оптово-роздрібного товарообороту продовольчими товарами серед юридичних осіб припадає на 20 великих оптових підприємств, — продовжує він. — Ці суб’єкти господарювання за 2010-й сплатили 828 тис грн податків — у 2,5 раза більше, ніж минулого року. Але на мою думку, це — мізерні надходження в місцеві бюджети. Умовні втрати від неперерахування коштів до загального бюджету становлять 8,5 млн грн за цей рік.
Невтішним є і той факт, що ряд великих торгівельних підприємств, що працюють у нашій області, основні податки сплачують в інших регіонах — за місцем реєстрації. Як вважає Михайло Кацан, виправити ситуацію можна. Треба при видачі дозволів на здійснення діяльності таких підприємств торгівлі на Тернопіллі запрошувати їх зареєструватися також в нашій області. Тоді й суми податків у місцеву казну будуть набагато вищими.

“Чисто український винахід...”
Нарікання на контролюючі органи від підприємців доводиться чути часто. Однак влада краю вважає, що бізнес мав би знати — перевіряючі у нас є доволі поблажливими.
— Звісно, до роботи контролюючих органів є питання. Але не забувайте про попередження про перевірку закладу за десять днів до їх проведення, — нагадує Андрій Фліссак. — Такого немає більше ніде в світі! Це — чисто український винахід. Перевірка закладу має бути несподіваною. Тоді покращиться і якість надання послуг торгівлею й ефективність її роботи.
Поліпшити ситуацію у місцевій сфері торгівлі можна, за його словами, удосконаливши умови надання послуг як для покупців, так і для продавців.
— Кілька років тому я зайшов в один з меблевих салонів і буквально за десять хвилин нарахував там сім кричущих недоліків, які “працюють” проти покупця, а отже, проти магазину, — пояснює Андрій Фліссак. — Наприклад, стіл замовлень був дуже високий. Людині середнього зросту незручно спілкуватися із працівником магазину, якого не видно з-за столу. Чому не забрати той бар’єр? Поставити маленький столик і два крісла — для представника магазину та покупця. Від таких моментів залежить загальне враження про заклад, а врешті — ефективність його роботи.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.