До того ж, автори “Програми розвитку рибного господарства в області на 2009-2012 рр.” обіцяють: “вливання” у цю галузь “господарки” дозволять збільшити кількість рейдів рибоохоронців до 1000 на рік. Це на 50% більше, ніж було в середньому за рік досі. Перелічене дозволить знизити роздрібну ціну риби з 15-18 до 8-10 грн/кг. Мовляв, тоді вона стане доступною кожному тернополянину. Загалом на виконання даної Програми, на думку її авторів, потрібно майже 19 млн грн (див. Таблицю вгорі).
Кожен буде їсти 12,3 кг риби на рік
Облрада нещодавно дану Програму відклала. Втім, вона, за словами начальника Тернопільського територіального відділу Верхньо-Дністровського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства в області Івана Білика (43 р.), просто не пройшла процедури. Мовляв, облрада винесла його на розгляд, а обладміністрація не виконала належнної процедури. А тому депутати повернуться до її обговорення. То чого ж жителям краю очікувати?
— Через відсутність державної підтримки розвитку рибництва значно погіршилося використання природних і штучних водойм, скоротилися обсяги вирощування і вилову риби, — стверджує Іван Білик. — Відтак при потребі у рибних продуктах 20 кг на особу у 2008 році цей показник в області склав 9,7 кг.
Додаткові кошти, як йдеться у доповідній записці, не лише допоможуть наростити показник споживання риби до середнього показника по Україні — 12,3 кг, а й дозволять збільшити кількість викритих органами рибоохорони порушень до 1200 на рік, що начебто на 30% більше, ніж досі фіксували в середньому за рік.
— Створивши мобільні групи, ми зможемо збільшити площу, що буде охоронятися ефективно, з 1,4 до 8,6 тис. га, — додає керівник.
До речі, 10 вересня чиновник переконував нашого кореспондента, що всі цифри, котрі містить Програма, — реальні і погоджені з керівництвом області.
І завод збудують,і лінію для кормів
Місцеві водоймища здебільшого використовують неефективно. Оскільки, беручи водойми в оренду, підприємці, за даними чиновників, переважно орієнтовані лише на заробіток і є мало поінформованими про нормативно-правові документи у галузі риборозведення. Тож тепер для них планують проводити семінари.
— У містах і селах магазини з продажу живої риби не працюють, — повідомляє Іван Білик. — Уся торгівля відбувається на ринках. Потрібно створити виробничо-торговельні комплекси із вирощування та реалізації риби, що діяли б без посередників.
Мета створення підприємства — вирощування не тільки коропа, товстолобика чи білого амура, а й судака, ляща, щуки та ін. Це вирішить проблему зариблення природних водойм.
— Один із дієвих варіантів виходу із ситуації — будівництво у 2010-2012 рр. експериментального заводу із вирощування риби біля хутора Глинчуки (Збаразький район), — йдеться у пояснювальній записці. — Необхідні кошти мають повністю надійти з Держбюджету.
Наростити темпи виробництва та підвищити якість рибної продукції допоможе також побудова власної лінії з виробництва спеціальних комбікормів, вважають чиновники.
— Необхідно щорічно вирощувати близько 4,5-8,5 млн штук мальків для зариблення водойм всіх форм власності, — стверджують чиновники. — Нині зарибок завозять із сусідніх областей України. Це погіршує його життєздатність, призводить до збільшення затрат.
Для виконання Програми важливу роль відіграють добір і підготовка висококваліфікованих спеціалістів. Тому незабаром в області планують організувати поетапне навчання керівників різного рівня, спеціалістів і працівників рибного господарства.
Довідка
Станом на 01.01.2009 р. на території області було 27 водосховищ. Загальна площа їх водного дзеркала — 3808 га. У межах краю є також 886 ставків загальною площею 5627,28 га і обсягом наповнення 48831,51 тис. куб. м.
Значна частина ставків перебуває в користуванні Тернопільського облрибкомбінату. Велику їх частку передали в оренду.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous