Що класти у кошик і що робити з пасками, які не з'їли: о. Олексій Філюк відповідає на ваші запитання

• Напередодні найважливішого свята християн Великодня ми підготували відповіді на питання щодо традицій цього свята. Якщо вам цікаво що можна і не можна робити у певні дні свят, що класти у кошик і що робити з освяченою їжею, що залишилась, відкривайте матеріал.
• «20 хвилин» розпочинає рубрику, у якій будемо говорити на відверті та актуальні релігійні теми зі священником-блогером Олексієм Філюком.

Питання о.Олексію ми просили залишати на нашому сайті. Обрали найцікавіші. Основною темою читачі обрали Великодні свята. Якщо ви маєте що запитати — пишіть у коментарях. 

— Що з домашніх справ можна і не можна робити у Велику П'ятницю і Cуботу? Чи вважається гріхом пекти паску в П'ятницю а не Четвер, як це роблять зазвичай?

— У П'ятницю ще до того, як у Церкві винесуть плащаницю, а це відбувається в обід чи у другій половині дня, можна робити усі справи. А далі настає затишшя... Звісно, можна ще робити крашанки, хтось ще пасочку допікає і у цьому немає гріха. Зрештою, гріха в праці немає. Гріх осуджувати, гріх сваритись. А в роботі гріха немає.

— Мої знайомі несуть освячувати ніж. Ще знаю у кошики ставлять різні фрукти. То що ж насправді треба класти у Великодній кошик?

— Ножі і інші предмети побуту святити не по-християнськи. Згідно з християнською традицією у Великдень чи напередодні читається молитва на освячення хліба, тобто паски, на благословіння яєць, молочних продуктів і м`ясних наїдків: шинка, бочок. А все інше — то уява. Хтось з естетичної точки зору вважає, що так краще. В цьому гріха немає. Але я перелічив, що освячує священник. 

— Після свят, під час яких господині чимало наготовляють, деякі продукти залишаються і псуються. Вони освячені, тому викидати їх рука не підіймається. Що робити? Куди їх подіти? Скажімо, зіпсовані крашанки?

— Найперша порада: готуйте в межах розумного. Переїдання то — гріх. Потрібно готувати з розумом і не нести три кошики освячувати, а всього по-трішки. Зрештою, якщо паска залишається — не забувайте, що є небесні птахи. Ви можете їх підгодувати. Можна дати домашнім тваринам. 

— Питання про благодатний вогонь. Яка ваша думка про це дійство. Вже було чимало пояснень і доказів, що природа благодатного вогню ніяка не божественна. Навіть духовенство про це говорить. Що таке, по вашому, благодатний вогонь? Чи не є це гріхом з боку духовенства, видавати театралізоване дійство за дію Бога?

— По вірі Вашій дасться Вам. І Христа не всі приймають, і Євангеліє не всі приймають, і Благодатний Вогонь теж. Але історичні факти теж підтверджують, що Благодатний вогонь не має початку на Землі. Я вірю в ці чуда і сумнівів в тому нема. Сумніви — це послання нечистого. Він каже: не вір. Якщо ми не віримо в чудо, то як можемо жити?

— Перед Великоднем Церква закликає людей не нести штучні квіти на могили, закликає приходячи на службу в Церкву дотримуватись соціальної дистанції та носити маски. На Західній Україні багато людей вважають себе віруючими та часто ходять до Церкви, але насправді: безпечної дистанції люди не дотримуються, маску вдягають як дуже (комусь іншому) треба, виключити звук в телефоні в Церкві забувають, в населених пунктах купи сміття та стихійні сміттєзвалища. Йдеш в ліс, то жахаєшся від того, скільки там непотребу можна знайти. І таких елементарних прикладів можна назвати ще багато. Як вважаєте, чи Церква має вчити своїх вірян правильної соціальної поведінки і поваги до інших поза межами церковного життя, наскільки наполеглива має бути ця робота?

 — Церква стоїть на християнсько-моральних засадах як в Церкві, так в сім`ї, і в суспільстві. Вона навчає, що людина має бути доброю до всього, що є на землі. Але не всі вірують в Христа, а в церкву ходять одиниці. Ті, хто вірує справді, це переважно люди старшого віку і свідомі молоді люди, які не кинуть сміття в річку. Є люди позацерковні, і в тому плані Церква не може на них повпливати. Є цілі сім`ї, родини, які не приймають законів Церкви і живуть лише для себе. Церква стоїть на засадах моралі та культурної поведінки в соціумі, але, на жаль, маємо і цю проблему. Церква зобов`язує вчити і робить це. 

— Як прийняти Великдень з чистим серцем? Чого побажаєте нашим читачам?

— У світле свято Великодня бажаю, щоб Христос наповнив людські серця любов`ю, Дух святий зійшов і наповнив людей мудрістю. Головне, щоб в серцях була Божа любов. Бажаю цього всім християнам. Бажаю, щоб вони не забували, що вони святкують Воскресіння, а не збираються посидіти за столом, щоб випити і закусити. Духовної радості! Закликаю вас приходити  храм і відчути в серці радість Воскресіння. 

Хто такий о.Олексій Філюк? 

Отця Олексія Філюка знають у всій Україні. Він об'єднав десятки тисяч користувачів соцмереж у своєму блозі, де розповідає про себе, молиться та готує різні смаколики.

Історію священника з Лановеччини ми розповідали у матеріалі Любіть людей і сипте цукор до кави": отець Олексій Філюк про церкву, кухню і прийомного сина. Тоді матеріал зібрав сотні позитивних коментарів, а історія чоловіка, який взяв під опіку хлопчика зворушила читачів. Зараз він батько двох прийомних синів та найулюбленіший священослужитель багатьох тернополян.

Кількість  онлайн-парафіян у священника десятки тисяч, а сам він охоче ділиться щирістю та Словом Божим з людьми через соцмережі.  

Людина з відкритим серцем

Отець Олексію Філюк  — людина з відкритим серцем, безмежною вірою та сотнями друзів у рідному селі,  всій Україні та в соцмережах.

Парафіяни у церквах сіл Білозірка та Шушківці, що у Лановецькому районі, священика бачать не лише на службах у церкві. Олексій Філюк приходить до них часто, щоб  просто поспілкуватись, поспівати та допомогти у буденних справах.

Зараз священик є ще й соціальним менеджером села від одного із підприємств, що обслуговують пайовиків, та адміністратором спільноти у соцмережі Facebook «Моя Лановеччина», яку щоденно переглядають майже 100 тисяч людей.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.