Тернопільський художник Микола Пазізін відкрив нову виставку у Польщі

Примітно, що оглянути її приходить чимало людей. Власне, саме тому організатори й продовжили роботу цієї експозиції, хоча спочатку планувалося, що вона діятиме до кінця травня - доки цвістиме бузок. У Польщі дану виставку побачать також шанувальники живопису в Хожові, Тарнові, Кракові, Ельблонгу, Радомі та Любліні.
До речі, свою виставку “І знов цвіте бузок” Микола Пазізін вперше показав у 2009 році в Тернополі, у міській раді. Потім полотна з цієї серії побачили у Кременці та Почаєві.
Тематичні виставки творив за кордоном
- Пане Миколо, поділіться враженнями від відкриття вашої чергової персональної виставки за кордном.
- Я хочу поділитися враженнями не в розумінні похвалитися, як було приємно бачити заповнений шанувальниками зал, а враженнями від достойного рівня організації, починаючи з самої ідеї цієї виставки, що виникла ще три роки тому в цьому музеї.
Мої виставки відбуваються у музеї KRESOW із 1993 року. Попри те, що він не має статусу обласного і не є художнім, все ж тут проводять досить активну роботу. Свідченням того є хоча б той факт, що паралельно з моєю виставкою діють ще дві - виставка графіки лауреата Всепольського конкурсу сучасного рисунку Павла Вархоли та виставка гуцульського гобелену. Із директором музею ми вже обговорили тему моєї наступної персональної виставки. Це буде історична архітектура регіону.
- У вас понад 80 виставок за кордоном. У чому секрет такої популярності?
- У тому, що саме стільки разів колеги із зарубіжжя запрошували мене показати свої картини. Особливістю моєї творчості є те, що серед моїх персональних виставок є тематичні - “Старий Краків”, “Мій Кременець”, “Імпресії Жешовські”, “По Австрії”, “Кременець - місто Юліуша Словацького”, “Любачевські враження”, “І знов цвіте бузок”.
Майже всі ці тематичні виставки я підготував за кордном. Там вони працювали і працюють не тільки на мене як на автора, але й на Україну, зокрема на Тернопіль. Я тішуся, що скільки було виставок за кордоном, стільки разів разом із моїм прізвищем згадували Тернопіль і Україну. Це по-перше. А по-друге, якщо за кордоном у мене було 80 виставок, то в Україні - 180. Мої картини побачили практично в усіх обласних центрах нашої країни.
Пленер - можливість утвердити себе
- Вже 20 років, як ви представляєте Україну на міжнародних пленерах живопису. Що це дає для вас?
- Це можливість спілкування з представниками інших художніх шкіл, можливість обмінятися досвідом і, нарешті, можливість утвердити себе. Хочу зазначити, що українські художники завжди з гідністю представляють за кордоном рівень вітчизняної школи образотворчого мистецтва. Офіційно це називається культурним обміном або співпрацею. На мою думку, в європейському художньому процесі ми маємо бути попереду.
- Чим цінні пленери для художника?
- Пленер - це робота на відкритому повітрі. Живописець має передати на полотні зміну повітряного середовища, обумовлену сонячним світлом та атмосферою. Оскільки при різному освітленні змінюється колір предметів.
- Ви багато розповіли про європейський рівень організації виставок. Як вважаєте, чому в нас не так і що треба зробити, щоб змінити цю ситуацію?
- Тут напрошується аналогія з нашим Тернопільським обласним художнім музеєм. Як не парадоксально, проте навіть в День художника бувало таке, що виставковий зал пустує. І це питання не фінансове, а кадрове. Також лише частково використовується потенціал Тернопільського замку. У вирішенні цього питання велика надія на громадську комісію з ініціатив стратегічного розвитку Тернополя та зусилля творчих організацій. На мою думку, це посприяє відродженню слави Тернополя як міста європейської культури.
Розмовляла
Леся ЗАМОРСЬКА,
0-97-504-25-48
Довідка
Микола Пазізін народився 1949 р. у м. Еліста (Калмикія). Закінчив художньо-графічний факультет Кубанського державного університету. Із 1975 року живе в Тернополі. Член Національної Спілки художників України з 1984 року. Має 250 обласних, зональних, всеукраїнських та міжнародних виставок. Із них 80 - за межами України. Персональною виставкою Миколи Пазізіна відкрили галерею українського мистецтва в Кракові. Понад 50 творів художник передав у дар музеям, державним установам Тернополя та області. Із 1990 р. Микола Пазізін - постійний учасник міжнародних пленерів живопису, стипендіат фундації Janineum (Краків, 1992 та Відень, 1997, 1998, 2005). Учасник проекту “Побудова мостів на Схід” (Польща-Україна, 2005), а також наукових конференцій з проблем сучасного рисунка (Польща, 1999, 2002, 2005). Нагороджений відзнаками Тернопільської міськради, медаллю меморіалу А.Куїнджі, міжнародною нагородою LABOR OMNIA VINCIT та відзнакою “Заслужений для культури Польщі”.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.