Тернопільський художник Микола Пазізін відкрив нову виставку у Польщі

Примітно, що оглянути її приходить чимало людей. Власне, саме тому організатори й продовжили роботу цієї експозиції, хоча спочатку планувалося, що вона діятиме до кінця травня - доки цвістиме бузок. У Польщі дану виставку побачать також шанувальники живопису в Хожові, Тарнові, Кракові, Ельблонгу, Радомі та Любліні.
До речі, свою виставку “І знов цвіте бузок” Микола Пазізін вперше показав у 2009 році в Тернополі, у міській раді. Потім полотна з цієї серії побачили у Кременці та Почаєві.
Тематичні виставки творив за кордоном
- Пане Миколо, поділіться враженнями від відкриття вашої чергової персональної виставки за кордном.
- Я хочу поділитися враженнями не в розумінні похвалитися, як було приємно бачити заповнений шанувальниками зал, а враженнями від достойного рівня організації, починаючи з самої ідеї цієї виставки, що виникла ще три роки тому в цьому музеї.
Мої виставки відбуваються у музеї KRESOW із 1993 року. Попри те, що він не має статусу обласного і не є художнім, все ж тут проводять досить активну роботу. Свідченням того є хоча б той факт, що паралельно з моєю виставкою діють ще дві - виставка графіки лауреата Всепольського конкурсу сучасного рисунку Павла Вархоли та виставка гуцульського гобелену. Із директором музею ми вже обговорили тему моєї наступної персональної виставки. Це буде історична архітектура регіону.
- У вас понад 80 виставок за кордоном. У чому секрет такої популярності?
- У тому, що саме стільки разів колеги із зарубіжжя запрошували мене показати свої картини. Особливістю моєї творчості є те, що серед моїх персональних виставок є тематичні - “Старий Краків”, “Мій Кременець”, “Імпресії Жешовські”, “По Австрії”, “Кременець - місто Юліуша Словацького”, “Любачевські враження”, “І знов цвіте бузок”.
Майже всі ці тематичні виставки я підготував за кордном. Там вони працювали і працюють не тільки на мене як на автора, але й на Україну, зокрема на Тернопіль. Я тішуся, що скільки було виставок за кордоном, стільки разів разом із моїм прізвищем згадували Тернопіль і Україну. Це по-перше. А по-друге, якщо за кордоном у мене було 80 виставок, то в Україні - 180. Мої картини побачили практично в усіх обласних центрах нашої країни.
Пленер - можливість утвердити себе
- Вже 20 років, як ви представляєте Україну на міжнародних пленерах живопису. Що це дає для вас?
- Це можливість спілкування з представниками інших художніх шкіл, можливість обмінятися досвідом і, нарешті, можливість утвердити себе. Хочу зазначити, що українські художники завжди з гідністю представляють за кордоном рівень вітчизняної школи образотворчого мистецтва. Офіційно це називається культурним обміном або співпрацею. На мою думку, в європейському художньому процесі ми маємо бути попереду.
- Чим цінні пленери для художника?
- Пленер - це робота на відкритому повітрі. Живописець має передати на полотні зміну повітряного середовища, обумовлену сонячним світлом та атмосферою. Оскільки при різному освітленні змінюється колір предметів.
- Ви багато розповіли про європейський рівень організації виставок. Як вважаєте, чому в нас не так і що треба зробити, щоб змінити цю ситуацію?
- Тут напрошується аналогія з нашим Тернопільським обласним художнім музеєм. Як не парадоксально, проте навіть в День художника бувало таке, що виставковий зал пустує. І це питання не фінансове, а кадрове. Також лише частково використовується потенціал Тернопільського замку. У вирішенні цього питання велика надія на громадську комісію з ініціатив стратегічного розвитку Тернополя та зусилля творчих організацій. На мою думку, це посприяє відродженню слави Тернополя як міста європейської культури.
Розмовляла
Леся ЗАМОРСЬКА,
0-97-504-25-48
Довідка
Микола Пазізін народився 1949 р. у м. Еліста (Калмикія). Закінчив художньо-графічний факультет Кубанського державного університету. Із 1975 року живе в Тернополі. Член Національної Спілки художників України з 1984 року. Має 250 обласних, зональних, всеукраїнських та міжнародних виставок. Із них 80 - за межами України. Персональною виставкою Миколи Пазізіна відкрили галерею українського мистецтва в Кракові. Понад 50 творів художник передав у дар музеям, державним установам Тернополя та області. Із 1990 р. Микола Пазізін - постійний учасник міжнародних пленерів живопису, стипендіат фундації Janineum (Краків, 1992 та Відень, 1997, 1998, 2005). Учасник проекту “Побудова мостів на Схід” (Польща-Україна, 2005), а також наукових конференцій з проблем сучасного рисунка (Польща, 1999, 2002, 2005). Нагороджений відзнаками Тернопільської міськради, медаллю меморіалу А.Куїнджі, міжнародною нагородою LABOR OMNIA VINCIT та відзнакою “Заслужений для культури Польщі”.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google