Жителі Тернопільщини врятували сторічну Біблію

Знахідку юнак показав бабусі. З’ясувалося, що це - церковна книга, яку в родині востаннє бачили два десятки років тому.
Книга лежала в серванті на кухні. Мій тато любив і вмів її читати. Коли ж помер, то про книжку забулося, - каже пані Марія. - Певно, колись ремонт робили чи що, і все зайве винесли на горище. Серед мотлоху опинилась і книга. Шкода, що так сталося.
Релігійна книга написана старослов’янською мовою і видана греко-католиками у 1906 році у Львові. Проте вона має чималу історію. Бо зі Львова спершу потрапила в лемківське село Віслочек, а з нього разом з переселенцями на Тернопільщину.
Я спробую цю книгу реставрувати або попрошу це зробити людей, які вміють це робити. Все-таки їй 105 років, - каже Андрій Возний. - Я не знаю, чи має вона історичну цінність, але духовну - однозначно. Шкода, що так сталося і стародрук ледь не загинув. Подібної ситуації більше не допущу і після відновлення книга займе своє місце на книжковій полиці.
До слова, на жаль, доволі часто трапляється так, що зі смертю старшого покоління забуваються і цінні старі речі, якими ті дорожили. Не на одному горищі тліють старі книги, меблі чи одяг. Тож тернополянин радить перевірити - можливо, і ви віднайдете родинну реліквію або ж просто знайдете річ, яку можна передати в якийсь з музеїв, аби історія продовжувала жити.
 

Коментар
Оксана СУЛИМА,
головний спеціаліст відділу інформації та використання документів облархіву:
- Ми реставруємо старі та пошкоджені книги, які нам приносять і здають на зберігання. Востаннє стародруки в обласний архів передала влітку минулого року жителька Козівського району Марія Хомко. Уже після публікації у пресі про той випадок до нас принесли ще дві старі книги.
Щодо реставрації, то беремо до уваги й те, що цінність книги часто полягає саме в її автентичному стані. Тому для справді старих видань тепер робимо спеціальні футляри, у яких їх і поміщуємо.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.