Однак в умовах недофінансування не всі лікарні та поліклініки мають можливість закупити необхідну кількість цих медичних документів. Та це питання повинні вирішувати самі медзаклади, не змушуючи пацієнтів купувати картки за власний рахунок.
В редакцію 20minut.ua звернулася наша читачка Тетяна. Дівчина нарікає, що її мамі лікар сказав, що тепер потрібно мати дві амбулаторних картки: одна для сімейного лікаря, інша - для спеціаліста. Купувати їх пацієнтка має сама.
- Мама ходила в першу міську поліклініку, - розповідає Тетяна. - Карточки, звичайно ж, треба купити в типографії за рогом поліклініки, і коштує таке задоволення 5 грн. Цікаво, хто в поліклініці налагодив такий бізнес? І що це за реформування таке? Світ переходить на електронний документообіг, а в нас і далі процвітає перекладання і переписування папірців?
Насправді кожен лікувальний заклад повинен мати окрему амбулаторну картку, якщо пацієнт в них лікувався, пояснили нам у міському відділі охорони здоров’я та медичного забезпечення.
Але оскільки в 2012 році відбулася реформа в галузі медицини, то на базі, як колись її називали, першої поліклініки тепер діє Центр первинної медико-санітарної допомоги та окремо працюють вузькоспеціалізовані лікарі. Тож, незважаючи на те, що вони працюють в одному приміщенні, але це різні ланки надання допомоги: первинна і вторинна, - відповідно, амбулаторні картки мають мати кожна свою на кожного пацієнта, який у них отримував допомогу, пояснила заступник начальника відділу охорони здоров'я та медичного забезпечення з лікарської роботи Тернопільської міської ради Ольга Ярмоленко.
Картки - це не власність пацієнта, як багато хто думає, амбулаторні картки - це документ, який в разі необхідності медичний заклад показує як доказ, яке лікування проводилося та які ліки виписувались, - уточнює пані Ярмоленко. - Зараз сімейні лікарі надають первинну медичну допомогу, якщо ж потрібно, то вони дають направлення до відповідних спеціалістів - а це вже вторинна допомога. Про кожен етап лікування пацієнт згодом отримує виписку, яку вклеюють в його амбулаторну картку, що знаходиться в сімейного лікаря.
Звісно, кожна ланка мала би мати свої амбулаторні картки. Це в ідеалі, однак в режимі постійного недофінансування галузі це є проблемою, зізнається пані Ярмоленко. Тому в тернопільських медзакладах дозволяють ці картки передавати від сімейного лікаря до спеціалістів.
- Тобто, якщо людина обслуговується в амбулаторії на Петриківській, то її картку можуть прийняти в поліклініці №3, якщо не матимуть можливості завести власну, - продовжує пані Ярмоленко. - Аналогічно і в решті медзакладів міста. Що ж до вищезгаданої ситуації, то хотілося би знати детальніше: це було пояснено пацієнтці як обов’язкова дія - купити дві картки, чи як побажання. Бо в обох випадках пацієнтка може відмовитись, адже забезпечення картками - це робота медзакладу та держави. Але якщо це було як примус, то про це варто повідомити керівництво медзакладу.
Принагідно лікарі звертаються до терноплян із проханням: не тримайте амбулаторні картки вдома, а віднесіть їх сімейним лікарям, в яких ви обслуговуєтесь!
Довідка:
Про такі та інші порушення в медзакладах Тернополя, а також інші зауваження можна подавати за тел. гарячої лінії - 25-08-39 або за посиланням http://www.zdorov.gov.ua/zauvazhennia-ta-propozitsiyi
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 19 від 7 травня 2025
Читати номер
давайте порахуємо собівартість тих карток, прикинемо, хто скільки заробляє, які відкати можливо отримує, напишемо скарги у всі можливі установи..... або можна цю енергію, час і зусилля подарувати близьким людям і бути здоровими!