При першій допомозі тоді насамперед потрібно продезинфікувати шкіру, розповідає лікар-травматолог Володимир Мацюк. Спочатку це роблять 3%-м розчином перекису водню, потім шкіру довкола рани обробляють антисептиком – звичайним чи мурашиним спиртом, люголем чи зеленкою.
- До речі, розчином йоду, який є в аптечках автомобілістів, обробляти рану не можна, - застерігає лікар. - Тим йодом люди намагаються залити саму рану, а це – помилка, бо виникає опік, який доводиться лікувати місяць-півтора. Той йод потрібно розводити звичайним спиртом чи одеколоном у пропорції хоча б 1:5 чи 1:10. І в жодному разі не обробляти саму рану! Її не бажано заливати нічим, крім перекису водню.
Шкіра, як нагадує лікар, має на кожному квадратному сантиметрі від мільйона до п'яти мікробів. Їх і треба знищити розчином йоду чи спиртом.
- У медицині існує поняття „сапрофітна мікрофлора” – та, до якої організм звик, і вона йому не шкодить, - розповідає пан Мацюк. - Але серед сапрофітів є й стафілококи, і стрептококи. Коли людина травмується, кров потрапляє на місце перелому, і це призводить до нагноєння, у тому числі й нагноєння самої кістки – остеомієліту. Цю недугу дуже складно лікувати. Тому краще попередити такі ускладнення.
Власне, відкрита рана – це першопоказ до хірургічного втручання при складних переломах. При легших - можна обійтися і без операції. Хворому обов'язково роблять щеплення від правця і, обробивши рану, зашивають її. Причому це роблять, коли рана більша сантиметра.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 23 від 10 червня 2026
Читати номер