- Я вже у всьому зневірилась. Від 2011 року добиваюсь фінансової компенсації за материн будинок, - каже жителька селища Марія Ільїна. – Чиновники кажуть: „Ми не винні, що ваші гроші на місцях покрали”. Звертаюсь у контролюючі органи, а ті порушень не бачать.
Так, згідно з наданими жінкою документами, після зсуву грунту з обласного та районного бюджетів виділили 260 тис. грн на придбання житла постраждалим особам, які проживають у небезпечній зоні. За ці гроші селищна рада придбала чотири будинки. Для відселення решти сімей потрібно було ще 567 тис. грн.
- Нам сказали, що ми – у другій черзі, - додає Марія Ільїна. – Постійно обіцяли допомогу. Мовляв, треба почекати наступної сесії, на якій знову виділять гроші. Ось так чекали... Щороку писали заяви на компенсацію, щороку приходили із селищної ради і робили копію із документів на право власності на будинок. Про нас забули. Тепер знову кажуть: „Пишіть заяву”. Та скільки ж тих заяв треба написати?
Дешевше відселити
У 2010-му матері пані Марії не стало. Наступного року Марія Ільїна успадкувала цей будинок, оформила право власності. З того часу вона оббиває пороги чиновників та пише заяви у контролюючі органи.
- Було у нас тих комісій... - додає співрозмовниця. – Члени однієї з них казали, що на той зсув держава виділила мільйон двісті. То де вони?
У селищній раді кажуть, що добре знають про претензії жінки щодо нецільового використання грошей. Але вони необґрунтовані.
- Як тільки ділянка на околиці починала зсуватись, там побувала комісія, - каже селищний голова Володимир Боднарчук. – Вона сказала, що дешевше буде відселити звідти людей, аніж проводити якісь роботи задля уникнення руйнування. Коли ж стався зсув – внаслідок злив і весняної повені у придністровських селах - ми скликали сесію і покликали всіх, хто проживав у небезпечній зоні. Мати скаржниці дала згоду на другу чергу. Тобто йшлось про відселення, а не про фінансову компенсацію.
Утім, до фінансування відселення у другу чергу так і не дійшло. Мовляв, у 2011-му Борщівська райрада виділила з районного бюджету на Мельницю-Подільську 160 тис. грн субвенції для придбання житла постраждалим громадянам другої черги. Але оскільки упродовж серпня-грудня 2011 року кошти не використали, їх повернули до бюджету.
- Ми знайшли будинки для відселення мешканців другої черги, дали на казначейство, а воно не провело проплати, - додає селищний голова. – Тож кошти повернулись у районний бюджет. Після того на відселення не виділяли ані копійки.
Знову підійматимуть
Про те саме говорять у відповідях жінці правоохоронці та прокуратура. Вони проводили неодноразові перевірки. За їхньою інформацією, питання про виділення коштів на відселення людей із небезпечної території розглядали на обласному і районному рівнях упродовж 2012-2014 років. Але через відсутність грошей нічого не вирішили.
- Ми порушимо це питання і в 2015 році, - каже селищний голова. – Залежно від того, на які статті виділять гроші – на купівлю житла чи компенсацію, направлятимемо кошти.
За інформацією пана Боднарчука, у зоні зсуву наразі живуть три жінки. Ані дороги, ані бодай якогось під’їзду туди немає. Решта родин знайшла собі прихисток. Чи дочекаються люди житла або грошей за нього, невідомо. Як повідомили у січні в обладміністрації пані Ільїній – вона не зарахована до переліку громадян, які потребують відселення. Тож якщо і дадуть грошову компенсацію за житловий будинок, то тільки після відселення тих, хто реально проживає у зоні зсуву. Єдине, що залишається власникам будинків на небезпечній території, кажуть юристи, - стежити за розподілом бюджету та писати нові звернення.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер