Мальмезон: замок Наполеона і Жозефіни

У Мальмезоні одразу відчувається “запах століть”. А майже вся його історія - така проста і неймовірна водночас - пов'язана із власницею, Жозефіною, - ділиться враженнями наша героїня. - Тому гід насамперед описала нам її життя.
Королева паризьких салонів
Доля, як не дивно, усміхнулася цій аристократці у часи Терору. Коли молодий корсиканець Наполеон Бонапарт видав указ про роззброєння парижан, до нього прийшов білявий хлопчик на ім'я Євгеній. Малий, ледь стримуючи сльози, розповів, що його батька, віконта де Богарне, стратили на гільйотині. Попросив залишити собі на згадку його шпагу. Розчулений Наполеон не мав нічого проти.
Невдовзі до генерала прийшла, аби подякувати за милість, матір дитини, - продовжує Олена. - Так відбулася “зустріч століття”. Бонапарт уперше побачив колишню віконтессу де Богарне - некороновану королеву паризьких салонів. І не встояв.
Бездоганне тіло, зваблива посмішка, манера рухатися, наче в танці, і шарм, притаманний лише їй одній, одразу його заворожили. Наполеон закохався, як хлопчисько. Коли Жозефіна була поруч, він вклонявся їй, наче богині. Коли далеко - слав гінця за гінцем і зізнавався у коханні.
Через декілька місяців вони одружилися, - переповідає слова екскурсовода дівчина. - Чиновник, на прохання Жозефіни, записав у книзі реєстрацій, що нареченому 28 років, а нареченій - 29.
Новоспечена мадам Бонапарт відняла собі три роки, а Наполеону додала один.
Саме ця дивовижна жінка стала щасливим “козирем” майбутнього улюбленця французького народу, - веде далі наша героїня. - Зрештою, Наполеон про це чудово знав. Вже будучи імператором, він зізнавався друзям: "Якщо у мене на троні залишилися якісь залишки люб'язності, і якщо ви, французи, не мали найсуворішого, найпихатішого і найнадокучливішого з монархів, подякуйте Жозефіні. Її ніжність і ласки пом'якшували мій характер і гасили гнів".
На їжу - 20 хвилин на день
Саме у цей період Жозефіна Бонапарт оселилася у Мальмезоні. Її навіть не зупинила його назва, в перекладі з французької  - “поганий дім”. Чорні будні революції змусили попереднього власника маєтку - заможного банкіра Лекульто де Моле продати його майже за безцінь - 325 тисяч франків.
Услід за дружиною Наполеон також закохався в Мальмезон, - розповідає Олена. - Його вірний секретар Бур'єн залишив у мемуарах такий запис: “Коли суботнього вечора Бонапарт покидав Люксембурзький палац або Тюільрі, його радості не було меж! Її можна було порівняти з емоціями школяра, в якого почалися канікули”. Втім, поняття про відпочинок у Бонапарта було дуже своєрідне. На їжу, якщо вірити словам екскурсовода, він відводив не більше, ніж 20 хвилин у день!
Поки Жозефіна влаштовувала бучні прийоми і підкоряла серця, він відпочивав тут від крові, битв і кампаній. А також - невтомно працював і планував нові завоювання. Улюблені апартаменти Бонапарта - скромний маленький кабінет-бібліотеку і залу для нарад - можна оглянути і зараз.
На великій карті світу, яка висить в його кабінеті, я розгледіла трохи кострубаті позначки олівця Наполеона. Мабуть, він кудись поспішав і малював дуже швидко, - припускає тернополянка.
Для зміцнення імперії Бонапартові бракувало єдиного - спадкоємця. Наполеон, який завжди йшов напролом - безстрашно і рішуче, долаючи всі перешкоди на шляху, вперше почав вагатися. На заваді амбіціям і політичним планам стали почуття.
Він думав про розлучення майже два роки і ніяк не міг зважитися на вирішальний крок, - пояснює тернополянка. - Врешті це сталося, і заплакана Жозефіна повернулася у Мальмезон.
Втім, навіть одружившись з австрійською ерцгерцогинею Марією-Луїзою, Наполеон не забував першу дружину.
Він часто відвідував Мальмезон, - переповідає слова гіда Олена. - Але зустрічався з нею лише на людях. Наче боявся, що у його серці знову спалахне колишнє почуття - велике, сліпе й наймогутніше у світі.
Любила фіалки і троянди
Коли французького імператора ув'язнили на острові Ельба, а війська союзників ввійшли в Париж, Жозефіна жила в Мальмезоні. Вона залишилася наодинці зі спогадами. А ще - декількома сотнями розкішних суконь, екзотичними тваринами і улюбленим трояндовим садом, який висадила власними руками.
Жозефіна, як справжня креолка з Мартиніки, понад усе обожнювала зелень, квіти і охоче вивчала ботаніку, - зауважує дівчина.
На її прохання в Мальмезон завозили екзоти з найвіддаленіших куточків світу: з Єгипту, Перу, Японії і Того. В англійських садах Жозефіни досі ростуть японське лакове дерево сумах, луїзіанський кипарис, голубий єгипетський лотос.
Але найбільшою пристрастю екс-імператриці були троянди найрізноманітніших сортів. Особливо - бурбонська, або “Сувенір де ля Мальмезон”, - посміхається тернополянка. - Коли поруч не було її улюблених фіалок, Жозефіна заколювала цю квітку собі у волосся.
Найкращі садівники вивели для неї білу, мов сніг, троянду “Пам'ять Мальмезона”,  лазурову “Жозефіна”, “Бездоганну красуню” і “Приємну червону”.
Поразка під Ватерлоо
Весною 1814 р. 51-річна Жозефіна приймала в себе російського імператора  Олександра І і, кажуть, підкорила його серце, - додає наша героїня. - Щоб бодай трохи полегшити становища в'язня Ельби, вона влаштувала на честь гостя пишний бал і навіть подарувала йому кілька танців.
За легендою, прогулюючись садом під руку з Олександром, Жозефіна застудилася. Через два дні ця легендарна жінка згасла від запалення легень, за іншою версією - від ангіни.
За іронією долі, після смерті першої дружини фортуна остаточно відвернулася від Наполеона, - продовжує співрозмовниця. - Під час “Ста днів” він приїхав у Мальмезон, який успадкували діти Жозефіни. І, переступивши поріг її будуару, декілька хвилин стояв, замислений, біля її ліжка.
Хоча маленький замок прийняв усіх, хто не покинув колишнього імператора в біді, невблаганна доля вела його за собою. Попереду була поразка під Ватерлоо.
29 червня Наполеон залишив Мальмезон назавжди. Мабуть, екс-імператор відчував, що це кінець, - припускає дівчина. - Він сподівався знайти в Рошфорі фрегати, які доправили б його в Америку. Натомість зустрів судна британців.
Після другого зречення від престолу великого корсиканця заслали на острів Святої Єлени, де йому довелося провести останній, найспокійніший відрізок свого сповненого авантюр, бурхливого життя. Там він і помер, прошепотівши перед смертю: “Жозефіна...”. Від чого - досі точно невідомо.
Впізнав посмертну маску
У Мальмезоні здається, що ти перенісся на два століття в минуле, в ту героїчну епоху, - зізнається тернополянка. - Навіть стрілки антикварного годинника, який рахував години Жозефіні і Наполеону, йдуть досі. Хіба не диво?
Також Олена побачила у замку трон Наполеона, похідне ліжко, на якому він помер, і навіть посмертну маску імператора.
- З нею пов'язана сумна бувальщина, - додає дівчина - Це трапилося уже після смерті корсиканця, в Пармі, де жила його друга дружина і вдова, австрійка Марія-Луїза. Якось придворний лікар застав дітей слуг за грою з якимось дивним гіпсовим предметом. Коли придивився ближче, ледве стримав здивування! То було не що інше, як посмертна маска Бонапарта!
У 1861 р., за фантастичним поворотом долі, Мальмезон перейшов до іншого імператора Франції - Наполеона ІІІ. Він одночасно доводився племінником Наполеону І і рідним внуком Жозефіні.
- Наприкінці екскурсії ми зайшли в сувенірну крамничку, що на першому поверсі маєтку, - розповідає Олена. - Від асортименту “бонапартівських” речей розбігалися очі! Я придбала собі сережки “від Жозефіни” і два кришталевих келихи з бджолами, які були на емблемі імператора. Тепер, коли ми п'ємо з них шампанське, я завжди згадую Мальмезон. 

Саркофаг для Наполеона подарував Микола І
Окрім Мальмезону, Олена Загірна відвідала й місце останнього притулку імператора - символ військової могутності Франції, паризький Будинок Інвалідів.
За легендою, передчуваючи, що смерть уже близько, Наполеон залишив усний заповіт, - розповідає дівчина. - Він побажав, аби його поховали у капличці з позолоченим куполом, яка б виходила на річку і яку було б видно з будь-якого куточка у Парижі.
Пошуки тривали довго. Але такий собор знайшли в Будинку Інвалідів. Залишилося лише позолотити його купол.
Прах Бонапарта лежить у шести покладених одна в одну трунах, - каже тернополянка. - Кожен, хто хоче подивитися на саркофаг, повинен спертися на балюстраду. При цьому доведеться схилити голову і зняти головний убір, віддавши честь Наполеону.
Масивне віко саркофага піднімають лише у рідкісних випадках. Тоді через скло можна побачити потемніле від бальзамування обличчя Наполеона.
- Цей саркофаг, за іронією долі, подарував французам імператор Росії
Микола І, брат переможця Наполеона Олександра І, - зауважує Олена.
У крипті поруч із великим корсиканцем спочиває французьке “Орлятко” - король Римський, син Наполеона І і австрійки Марії-Луїзи. Хлопець, на жаль, прожив недовго - лише 21 рік. А помираючи, сказав: “Народження і смерть - ось вся моя історія”.

Довідка
Щоб дістатися в Руель-Мальмезон, що за 20 км від Парижа, потрібно сісти на електричку RER (лінія A) і доїхати до зупинки Grande Arche de la Défense. Потім пересісти на автобус №258 і зійти на зупинці Le Château  ("Замок"). Перейти дорогу RN 13 і повернути до перехрестя. Колишня резиденція Наполеона і Жозефіни - за 300 м праворуч, на Avenue du château de Malmaison.
Вхідний квиток коштує 6 євро, а під час експозиції - 8. Для груп більше десяти людей, молоді від 18 до 25 років, дітей із багатодітних родин передбачені знижки. У першу неділю місяця вхід безкоштовний. Мальмезон працює щодня, окрім вівторка, 1 січня і 25 грудня. Графік роботи: з 1 жовтня до 31 березня (10.00-17.15 у будні і 10.00-17.45 у вихідні), з 1 квітня до 30 вересня (10.00-17.45 у будні і 10.00-18.15 у вихідні). До речі, від Мальмезону недалеко до замку Бо-Пре. Його експозиція відтворює реалії Лонгвуда, що на о. Святої Єлени.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.