На низинах Тернопільщини бояться паводку

 Тим часом через підйом рівня води в річці Тупа, що протікає через село Бедриківці Заліщицького району, наприкінці січня вже підтопило шість господарств із земельними ділянками. Річка промерзла, тому вода "вийшла" на кригу, пояснили у центрі пропаганди обласного управління МНС. Аби вода не затопила хати і городи, рятувальники прокопали обвідний канал для русла річки. Крім того, вони зробили насип з боку вже підтоплених господарств.

Старі такого не пам'ятають
Вода, що вийшла на кригу, як пояснює сільський голова Бедриківців Іван Костинюк, повернула русло річки на 50 м у бік. Через це у воді опинилися городи та будівлі господарств, розташованих у низині.
- Тепер на городах, у підвалах і хлівах – шар льоду завтовшки до 30 см, - стверджує сільський голова. - Минулого тижня до нас приїздили рятувальники. Ми всією громадою допомагали їм повертали річку у русло. Сподіваємося, влада чимось нам поможе. Адже щоб взимку так річка розлилася – такого навіть 90-річні не пам'ятають. Ми просто не знаємо, як із цим боротися.
У селі побоюються весняної повені, адже снігу випало багато, тож річка може вийти з берегів.
- При раптовому потеплінні буде біда, адже село - у низині, - скаржиться Іван Костинюк. -  Так, ми у 2006 році під час повені дуже постраждали.
З вікон рибалити можна
Весняне танення снігів традиційно призводить до підтоплення будинків у селі Долішній Івачів. Причини, на думку фахівців обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій,  - погана пропускна здатність дамби Івачівського ставу та надто близьке розташування деяких будинків до води.
Щороку навесні, як зазначають селяни, просто з вікон рибалити можна, бо глибина води на подвір'ї сягає 30-40 см. Знищений урожай на городах, затоплені підвали, зіпсутий фундамент та стіни - постійні проблеми місцевих. Причому розливається вода на Івачівському водосховищі не лише навесні, а й влітку, коли вітер "приганяє" плавуни з середини ставу до спускових шлюзів. Їх забиває ґрунтом і водростями, відповідно, рівень води у водоймі різко піднімається.
- Найгірше стається таки навесні, коли сніги тануть. Нас у ту пору завжди підтоплює. Ми вже не раз скаржилися, просили допомоги, - розповідає жителька Долішнього Івачева Галина Депутат. – До речі, ще 10 років тому, такого не було. Бо коли ми зводили будинок, до води було десятки метрів, а зараз - лише кілька. Тож коли тануть сніги, вода піднімається і нищить тут усе.
Довкола ставу, зовсім близько до води стоять не більше двох десятків будинків, додає пані Депутат. Огорожі деяких обійсть – уже на відстані 1-2 м від води. Щороку люди копають рови, аби відводити воду, насипають земляні вали й укріплюють їх мішками з піском. Але для води подолати такі штучні заслони - питання декількох годин.
Помешкання доводиться сушити
Беззахисними перед стихією надалі залишаються і жителі Коропця Монастириського району. Люди досі приходять до тями від стихії, котра наробила біди улітку 2008-го. Їхні помешкання ще цілком не висохли, у них завівся грибок, псуються від вологи меблі. Втім, цьогоріч люди побоюються, що через щедру на сніг зиму, знову можуть "поплисти за водою".
- У нас і зараз дуже мокро, мушу сушити кімнати електросушаркою. Через це за місяць уже мені "намотало" 970 кВт, - розповідає жителька Коропця Оксана Соляник. - Стіни течуть, штукатурка облітає, все вкривається цвіллю. Моя хата - у низині. Під час повені вода тут стояла - до двох метрів. Аж боюся подумати, чого чекати від цієї весни.
Жінка отримала від держави 100 тис. грн на відшкодування збитків, завданих стихією у 2008-му. За ті кошти вона поміняла у хаті вікна та двері, зробила ремонт, купила нові меблі.
- Це ж все - дороге, - нарікає пані Соляник. -  До того ж, тоді зріс курс долара, а ми взяли відшкодування у гривнях. Так і пропали наші гроші.
Сільський голова Коропця Степан Скрипник заспокоює. Наразі Дністер замерз від берега до берега. Чи буде паводок, залежить від того, як лід топитиметься, стверджує він.
- Наразі причин для занепокоєння немає, - переконує він. - Діє програма з порятунку людей, які живуть у низинах. Ми їх відселятимемо до родичів і знайомих на інші вулиці. У нас усе розписано: хто до кого йде, хто куди переносить майно, худобу та птицю.
Єдине, як нарікає сільський голова, - у селі немає спеціальної техніки для рятування людей із води та подолання наслідків стихії. Райвідділу МНС обіцяли два човни, але рятувальники їх досі не отримали.

Вся надія на погоду
До подолання наслідків повені область готова, кажуть в управління з надзвичайних ситуацій обладміністрації.
Для цього, мовляв, налагодили спеціальну техніку, визначили місця для відселення ймовірних постраждалих. Також, окрім рятувальників, готові надавати допомогу цим людям піротехніки, військові, працівниками водного господарства. Всі надії вони покладають на погоду.
- Якщо потепління буде поступовим, усе буде гаразд, якщо різким — слід чекати клопотів, -вважає начальник відділу планування управління з надзвичайних ситуацій обладміністрації Василь Майка.
Втім, як додає він, за останні дев'ять років особливих проблем весняні паводки в області не завдавали. Єдине - багато біди наробила стихія у липні 2008 р.
- У разі необхідності, звісно, ми будемо виїжджати на місця, ліквідовувати наслідки і рятувати людей та їхнє майно, - стверджує пан Майка.
Працівники управління щодня отримують прогнози від гідрометеоцентру, відповідно, і тримають ситуацію під контролем. В області, як продовжує чоловік, дійсно є критичні ділянки. Це - територія Дністровського басейну: Бучацький, Монастириський, Заліщицький райони.
- Представники нашого управління наглядають за місцями, де є гідроспоруди, - це Бережанський і Монастириський райони, а також об'їжджають усі ставки, - зауважує Василь Майка. – Власне, планову підготовку до можливих паводків наше управління проводить щороку. Тож уже з початку лютого проходять спеціальні теоретичні збори та тренування.

Євгенія ЦЕБРІЙ,
Андрій ШКУЛА

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.