Для нашої багатомільйонної держави це неймовірна ганьба - вважати День знань - святом лише винятково святом першачків та випускників, чи як максимум, - педагогів. Для того, щоб Україна врешті піднялася з колін, стала сучасною, повноцінною європейською державою їй потрібно відроджувати свою освіту та науку не лише на професійному, але й побутовому рівні. Надалі наука та освіта не можуть бути привілеєм лише одних науковців. Потрібно, щоби кожен із нас щоразу ставив перед собою не лише нові матеріальні та фінансові цілі, але й духовні та інтелектуальні.
Треба врешті визнати, що війна в Україні має своєю причиною не Путіна та не Януковича. Ці двоє покидьків лише вчасно скористалися нашими слабостями та обмеженістю. Основною бідою України, а зокрема Донецької та Луганської областей, є наше небажання вчитися, читати, пізнавати нове, зазирати за небачені горизонти. Бо, якщо колись люди хвалилися тим, скільки книжок вони написали, то нині небагато хто може похвалитися тим, скільки ж він прочитав. Зазвичай, нас вистачає лише на «читання» «Однокласників.Ру» та «Вкотактє».
Якби ж ті люди знали героїчну історію свого народу, історію наших героїчних звитяг та досягнень, очевидно, ніхто б із них не деградував так моментально: за першою вказівкою Кремля. Те, що з нами було в минулому багато реальніше того, що вороги обіцяли сепаратистам. Принаймні, тим сепаратистам, що виживуть після власноруч створеного собі пекла.
Узагалі, російсько-українську війну можна назвати релігійною з кількох причин. По-перше, в ній РПЦ та її підрозділ УПЦ МП фізично воюють проти всіх інших релігійних конфесій. Але, це ще пів біди. Хоча тепер тисячі людей не в теорії, а в реальному житті побачать те, про що їх так довго попереджали: Той, хто ходить у храми МП – явний чи опосередкований зрадник свого народу, окупант та вбивця. Але, найгіршим, найжахливішим у цьому випадку є те, що це війна Москви проти вічних цінностей: правди проти кривди, істини проти брехні, любові проти жорстокості. А оскільки правдива релігія поставлена Богом саме для того, щоб з її допомогою люди змогли краще розділяти ці речі, то перший крок диявола, щоб нас поневолити, - це його спроби позбавити нас бажання навчатися, змінювати та ставати кращими.
Наша душа має розумні властивості, які потрібно постійно вдосконалювати. Бо коли наш Бог Всезнаючий та Вседосконалий, то уподібнитись Йому можна лише тим, що в своєму власному житті ми будемо ці риси наслідувати та розвивати.
Люди розумні, освічені, здатні думати та приймати царству темряви не потрібні. То ж не випадково, жертвами сект і небезпечних культів у першу чергу стають малограмотні люди, переважно без вищої освіти. У своєму житті вони завжди виконують чужі вказівки, але нікому не дають своїх.
Саме тому Церква постійно нагадує, що нарівні з активним духовним церковним життям, із творенням добрих справ, людині для спасіння також конче необхідне свідоме знання основ власної віри. Це досягається постійним читанням Святого Писання та іншої літератури. При чому, не лише духовної, але й світської. Повторюся, що нерозумні віруючі Церкві не потрібні – це цінний здобуток лише тоталітарних, псевдо- церковних організацій.
А подивіться, як мало ми читаємо! З наших міст, містечок та сіл зникли унікальні книжкові магазини, але цієї втрати навіть ніхто й не помітив! Зате, подорожчання євро з 16 до 19 гривень стало нашою особистою душевною трагедією. Це неймовірно показовий приклад, який дуже скоро зможе визначити наше майбутнє. Наші діти будуть ще тупішими і ще більше непристосованими до реального життя, яким стало вже наше покоління.
Тому, вітаючи всіх нас із Святом Знань, хочеться побажати Україні, щоб надалі його вшанування стало нашою новою національною ідеєю, а головне - не було обмежене всього лиш одним днем у році, на початку вересня.
Без освіти немає ні розуму, ні розвитку. А вчитися щоразу на нових «граблях» у нас немає вже ні часу, ні сил. Зі святом, друзі!
1 вересня 2014
Sammer