На конкурс "Білі і пухнасті": Пуся

- Коли розтанув сніг, появились перші бруньки на деревах, коли лелеки повернулисья до рідного гнізда, народилося маленьке, біленьке кошеня, яке згодом стало улюбленцем усієї нашої сім'ї. 
Пуся, так ми назвали кішку, любила гратися з клубочком ниток, ганятись за барвистими метеликами. Згодом, коли вона подорослішала, звички змінилися. Киця почала полювати на мишей. Але все-таки, найулюбленішою стравою є рибка. У будь-якому вигляді - жива, смажена, копчена.
Пуся також є турботливою мамою. Свого синочка Мурзика вона просто обожнює. Тихими зимовими вечорами мої котики стрибають на підвіконня, дивляться у вікно, як сніжинки падають на засніжену землю. А ще Пуся має лікувальні властивості. Коли когось з членів моєї сім'ї щось болить, вона лягає поруч, муркоче, а згодом біль проходить. Моя кішка - найкраща, хоча й деколи бешкетує.

В мене киця Пушка,
Товстенька, мов пампушка.
Біла-біла, наче сніг,
Треться біля моїх ніг.

Так мило муркоче,
Бо спатоньки хоче.
У нашій дружній сім'ї
Люблять Пушинку усі! 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.