Майже 70-х років тому її родину також вигнали з рідної землі. Виселені батьки усе життя згадували, яким там було життя. Згадували повітря, воду, ягоди. Усе їм, як розповіла пані Тройчак, було там смачнішим.
- Колись, як було мені 25-30 років, батько просив «Марійцю, сядь. Розкажу тобі про ті час». Але я, як і всі у такому віці то була зайнята роботою, то дітьми, все було ніколи, - каже Марія Тройчак. - Батько поки жив, доти просив «Марійцю, запиши». Вже як діти підросли, то їх садила біля батька із завданням, аби той не ображався. І ті щось там записували. Чомусь тоді не було цікаво.
А вже після смерті батьків, на їхній рідній землі побувала і сама Марія Тройчак. Віднайшла і рідне село Яселко, якого навіть на карті нема. І у душі, за її словами, ніби все перевернулось. Зрозуміла, що мамині слова про смачніші ягоди та чистіше повітря, це не перебільшення, не вигадки.
- Я туди вже 13 років їжджу, впорядковую могили, там все знищено було, спалено, - каже пані Марія. - Є села, де поляки живуть, а цвинтарі українські запущені. Ніхто за ними не доглядає. І об’їздила багато тамтешніх сіл, знімала любительське відео, нотувала у щоденнику.
Пані Марія робила відео із Ватри у Монастирську, фільмувала, як нащадки плекають батьківські традиції, спілкувалась із живими свідками тих подій, брала архівні матеріали.
Навіть майже містичні моменти у пошуках зруйнованої церкви у рідному селі потрапили у кадри фільму. Загалом, матеріалів жінка назбирала на 25 серій. А над фільмом, який побачать невдовзі тернополяни, пані Тройчак працювала півтора року: писала сама сценарій, робила начитку, писала для нього пісні. Презентований фільм складається з двох частин і триватиме понад годину.
- Було це все – експромтом, - додає співрозмовниця. – От не люблю я готуватись. Я роблю все так, як є. І цікаво тоді виходить. Я люблю, коли все просто.
Загалом, цей фільм потягнув, за словами співрозмовниці, з неї добру копійку – кілька десятків тисяч гривень. Його Марія Тройчак присвятила 70-ій річниці депортації лемків та 200-ій річниці від Дня народження Тараса Шевченка. Однак, якщо знайдуться охочі допомогти, то побачать світ і інші серії.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер