На передову з автоматом та "розою" тернопільської "Ниви"

Тернополянин Ігор (прізвище редакції відоме - прим. ред) близько пів року служить у 5-ому окремому батальйоні 3-ї штурмової роти ДУК "Правий Сектор". 24 жовтня хлопець поїхав на тренувальну базу. 
- В першу чершу це мій обов'язок як громадянина захистити суверинітет та цілісність України, - каже хлопець. - Після місяця на тренувальній базі я потрапив у Піски. Тримав оборону. Спогади переважно нехороші. Особливо з 12-16 квітня, коли нас виводили з Пісків, а по наших позиціях працював танк, міномети, гаубиця....Відчуття були двоякі, страшно було, але відходити не хотілось. 

Боєць мав дві ротації, але щоразу, коли повертався додому хотів назад, на свою позицію. 

- Вдома важко, це складно пояснити, - розповідає Ігор. - Морально дуже важко. Тут, вдома, у людей життя інше, турботи інші. Все спокійно якось. Я чесно кажучи і не знав, що мені тут робити. Хотілось назад на передову, бо там я маю конкретне завдання і знаю, що маю захищати рідних і країну від ворога. 

Проте без діла Ігор у Тернополі все таки не сидів. Під час двох ротацій хлопець разом з ультрас тернопільської "Ниви" пробив чотири виїзди за команду (пробивати виїзд -їхати на виїздну гру футбольної команди - прим. ред). 

- Один виїзд в мене був у Дніпродзержинск під час минулої ротації, - розповідає хлопець. - І під час цієї було два. За декілька днів буде третій, після якого я повернусь на базу.

За словама хлопця, у Добровольчому корпусі багато ультрас з різних футбольних клубів. Не зважаючи на те, що колись вони ворогували, зараз стоять пліч-о-пліч на передовій і захищають країну.

-  У корпусі служить багато моїх знайомих з інших фірм (угрупування фанатів - прим. ред.), - каже Ігор. - Ми дружимо, підтримуємо один одного на передовій і не тільки. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.