Центр зайнятості може забрати виплачену допомогу

Більше сотні тернополян минулого року вимушено повернули державі грошову допомогу, яку отримували в міськрайонному центрі зайнятості.

Чимало з них у цю фінансову халепу втрапили, як нарікають, через брак роз'яснень. Їх люди отримували, коли ставали на біржу.

Маєш угоду – отже, зайнятий

Тернопільські безробітні приходять у центр зайнятості, заповнюють бланк заяви, надають необхідні документи, згодом отримують статус безробітного, а разом з ним - і щомісячні виплати. Вже після цього працівники центру з’ясовують,чи має людина право на статус і гроші, чи ні.

Як наслідок — працівники „біржі праці” виявляють десятки городян, які не мали права на статус та гроші. Частина людей, які повинні повернути кошти, вважають, що стали заручниками ситуації. Нарікають, що працівники центру зайнятості неналежно пояснили права та обов'язки, хоча у заяві, яку підписували безробітні, є графа „ознайомлений з правами та обов'язками...".

- У статусі безробітної я була майже чотири місяці, мені призначили допомогу в розмірі понад 480 гривень, - розповідає тернополянка Христина. - Коли прийшла у центр зайнятості, ніде не працювала. Потім, вже коли виплати скінчилися, отримала лист про перевірку, в якому було вказано, що я не мала права на статус і допомогу, бо є зайнятою особою. В листі йшлося, що я надавала послуги згідно з цивільно-правовою угодою в сфері страхування.

Угода дійсно існує. Мова йде про надання страхових послуг.

- Угоду я підписала в 2009 році, - пригадує тернополянка. - Я тоді взяла страховку для себе і мені запропонували пропонувати страхування іншим. В тому ж 2009 році знайома з моєю допомогою підписала угоду. Все. На тому й сталося. Про існування тієї угоди я й не згадувала, бо нікого не консультувала і нічого нікому не пропонувала. У 2014 році, про що я навіть не знала, мені за три місяці в страховій компанії нарахували премії чи то від угоди, яку підписала в 2009 році, чи то від угод, які підписала знайома. Я навіть про нарахування не знала, грошей не отримувала. Одного місяця було п'ять гривень, потім - 120 і 180. За рік - 300 гривень.

Жінку обурює обмежене інформування фахівцями установи.

- Мені, коли я прийшла, навіть не натякнули, що існування таких безтермінових угод, які не дають заробітку, прирівнюється до трудової зайнятості, - говорить тернополянка. - Між візитом на біржу і отриманням статусу офіційно минає вісім днів. Той час дає змогу перевірити, як мені, так і центру зайнятості, чи немає якихось "хвостів". Якби я знала, то просто розірвала б угоду. І тоді проблем не було б.

Нагадались за чотири роки

У тернопільському міськрайонному центрі зайнятості у відповідь на два наші інформаційні запити підтвердили, з посиланням на ряд законів, що надання послуг, за угодами цивільно-правового характеру прирівнює людину до зайнятого населення. Водночас фахівець організації телефоном запевнила: людям чітко і доступно все роз’яснюють. Мовляв, навіть у формі заяви вказані усі перестороги щодо отримання статусу. Це, як ми з’ясували, неправда. Ми отримали копію бланку заяви. Там дійсно докладно описані випадки, в яких статусу безробітного не дають. Існування угод цивільно-правового характеру чи надання послуг там не згадане.

- Людей двічі збирали на семінари і розповідали, як шукати роботу, як писати резюме і тому подібне, - каже пані Христина. - А тієї інформації, яка справді важлива, не сказали. Угоди цивільно-правового характеру мають багато людей. Ті ж консультант „Оріфлейм", "Лямбре", "Емвей" - вони ж також, певне, підписують угоди. Тобто люди шукають можливість заробити кілька гривень чи знижку на косметику, а виходить, що вони - зайняті. Багато підписують, хоча й не надають послуг, але все одно "зайняті". Загалом я отримала від „біржі” 1414 гривень. Було нелегко віддати одразу таку суму. А віддати мусила, бо ж центр зайнятості обіцяв звернутися до суду.

У листі, який отримала жінка, вказували, що вона може прийти у центр і все пояснити. Вона ходила, пояснювала, але це нічого не дало, нарікає співрозмовниця.

З ситуацією повернення грошей зіткнулася й тернополянка Ганна Григус.

- У 2001 році отримала свідоцтво приватного підприємця, - пригадує жінка. - Думала починати діяльність, але зрозуміла, що це не моє. Ні заяв у податкову, ні ще кудись про початок діяльності не писала і жодних дій як підприємець не робила. Того ж року пішла на роботу і пропрацювала до 2010 року. Звільнилась, бо захворіла мама. Коли трохи відійшла після її смерті, того ж року пішла в центр зайнятості. Написала заяву.

У графі, де йшлось про заняття підприємницькою діяльністю, зазначила "ні".

- Я не думала, що існування свідоцтва - це діяльність, - каже тернополянка. - Допомогу отримувала вісім місяців – по 600-700 гривень. Потім пішла працювати.

У 2014 році отримала лист про необхідність повернути гроші.

- Якби на біржі, коли ставала, спитали, чи не реєструвалася я підприємцем, або пояснили, що реєстрація для них - те саме, що й діяльність, я закрила б те питання, - говорить жінка. - Або хоча б у перші місяці повідомили, то менше б повертати треба було.

Пані Ганна намагалася відстояти себе в суді, куди звернувся центр зайнятості. Та марно. Тепер боргує понад п'ять тисяч. Зараз вона - на пенсії, тож зніматимуть із пенсійних грошей.

У суді шанси є

Цьогоріч загальна сума, яку центр зайнятості зобов'язав повернути тернополян, – 204 500 гривень. Виявлених "махінаторів" було 112. Минулого року повернули 148 900 гривень від 56 людей. Припускаємо, що серед них є такі, які свідомо обманювали державу. Та є й громадяни, які постраждали через брак інформації, яку мали отримати.

Ми хотіли отримати коментар керівника центру зайнятості Анатолія Куриляка з приводу цієї ситуації. Прагнули з'ясувати, що саме є підставою для повернення коштів. Тобто факт існування угоди чи свідоцтва, які не дають людям грошей, а чи прибуткова діяльність. Та усно відповідати чоловік відмовився. Порадив писати ще один інформаційний запит.

За юридичною оцінкою ситуації, в якій опинились тернополяни, ми звернулися до адвоката.

- Інформація від пенсійного фонду, податкової, митниці, держреєстраторів зараз накопичується у центрах зайнятості, - пояснює адвокат Василь Когут. - Тому там можуть перевірити законність отримання виплат. Як тих, що призначали тепер, так і тих, що були призначені раніше. Надання послуг, згідно з угодами цивільно-правового характеру чи документами про підприємницьку діяльність, дійсно можна вважати зайнятістю. А те, що людина не отримує прибутків, на жаль, її проблема.

Разом з тим, коли установа вимагає повернути кошти, посилаючись лише на факт існування угоди чи реєстрації підприємцем, у людини є шанс довести свою правоту в суді.

- Можна доводити, що надання послуг чи підприємницької діяльності не було, - каже пан Когут. - Якщо з підприємницькою діяльністю шансів мало, то з угодами їх більше. Закон зараховує до зайнятого населення осіб, які надають послуги, згідно з угодою. Але надання послуг передбачає певні дії та прибутки. Якщо дій не було, тобто не було послуг, сам факт існування угоди суддя може визнати недостатньою підставою для повернення коштів. Якщо ж були прибутки, навіть незначні, гроші доведеться повернути.

Незнання законів не звільняє від відповідальності, нагадує адвокат.

- З іншого боку, фахівці центру зайнятості також мають обов'язки, - говорить Василь Когут. - Зокрема, повинні проконсультувати та вичерпно проінформувати людину, ознайомити з законами, які стосуються виплат. Це дозволить вберегтися від проблем в майбутньому.

Публічно просимо керівника міськрайонного центру зайнятості Анатолія Куриляка надіслати до редакції вичерпний перелік законних підстав, згідно з якими тернополяни не мають права на статус безробітного та виплати, а також повинні повернути кошти, якщо ці підстави з'ясувались згодом. Також просимо повідомити про чисельність штату міськрайонного центру зайнятості і розміри сукупного річного фонду зарплат. Тернополяни кажуть, що добре було б, якби центр виготовив "пам'ятки" для тернополян і посприяв кращому інформуваню фахівцями людей, котрі до вас звертаються.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.