Фермери нарікають на владу: пільги скасували, підтримки не дають

– Про яку серйозну державну підтримку може іти мова, якщо на Тернопільщину цьогоріч мають виділити біля 398 тис. грн, – каже Євген Дуфанець. – Це навіть на один трактор МТЗ не вистачить

Аж пів трактора зможе придбати собі типовий фермер, взявши фінансову допомогу у держави на поворотній основі. Це – у кращому випадку. Утім, навіть за тим мізером від держави – черги, адже йдеться про вливання обігових коштів.

Краще живеться, як кажуть тернопільські аграрії, тим, хто почав займатись справою у 1990-х. У той час посилювали держпідтримку, люди отримували допомогу, купували техніку. Ті ж господарі, що взялись за справу після 2000-х, виживають. І так загалом по Україні. У країнах Європейського Союзу справи трохи інші. Адже Євросоюз витрачає на підтримку своїх фермерів та сільськогосподарських виробників понад половину власного бюджету – 52 мільярди євро, кажуть аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Віталій Горобець. Щоправда, в ЄС не практикують пільгового оподаткування, як в Україні – у нас це основна частина підтримки.У них діє система дотацій та субсидій з розрахунку на гектар – виплата на 1 га площі, байдуже, як її використовують – під випас худоби, вирощування культур чи взагалі ця ділянка пустує.

В Україні ж також декларують підтримку господарствам. Приміром, на початку весни директор Департаменту фінансово-кредитної політики Мінагрополітики Баграт Ахіджанов розповів про те, як держава планує підтримувати аграріїв у 2016 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет 2016». Мовляв, з основного фонду планують надати 350 млн грн, а зі спеціального – 1 млрд 424,6 млн. Кошти з основного фонду призначені передусім для здешевлення кредитів для АПК – 300 млн, а 50 млн – на підтримку тваринництва.

Безпосередню пряму фінансову підтримку фермерам  надають через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Він дає кошти на поворотній основі – щось на кшталт безвідсоткового кредиту на п’ять років.

Декларують одне, дають інше
Як же допомагає та чи суттєва підтримка, ми поцікавились у представника з Тернопільської області, члена Ради Асоціації фермерів та приватних землевласників України.

– Тут механізм дуже простий: коли є кошти, Фонд зобов’язаний дати оголошення в ЗМІ про те, що оголошено конкурс щодо подання документів фермерськими господарствами для отримання на поворотній основі коштів, – розповідає представник Асоціації Євген Дуфанець. – Тоді фермери приїжджають сюди, їм дають перелік документів і вони подають відповідно документи. Може бути так, що подали два-три господарства і вже коштів нема. Але, якщо є господарство, яке наполягає, що також хоче взяти участь, то подає документи і їх розглядають у Києві. Взагалі Фонд і конкурсна комісія стараються не виходити за межі виділеної коштів. У такій системі, до слова, є елемент недосконалості. Адже виникають питання щодо того, чому один фермер отримує, інший – ні.

Окрім того, виділені державою гроші на Фонди у Регіонах незначні. Так, попри декларовані чиновником на початку року майже 300 млн, на сьогодні виділили тільки 15,8 млн. Такої суми на цілу Україну – замало, додають в Асоціації.

– У 2016 році Тернопільська область має отримати аж 398 тис. 600 грн, – додає пан Дуфанець. – То, якщо трактор МТЗ коштує 450 тисяч, то держава на цілу область виділяє навіть не на один трактор. Про яку підтримку ми можемо говорити? Але така ж ситуація і в інших областях: на Закарпаття виділяють 74 тисячі, а на Івано-Франківщину – 148. Чиновники в Києві, які закладають суми, наперед зумовлюють створення якоїсь нездорової обстановки. Якщо на область завтра, приміром, надійдуть кошти, то невідомо, як їх поділити. Бо, наскільки я знаю, що мають надійти з тих 398 тисяч тільки 160 чи 170. То як поділити? Усі декларації київських чиновників – тільки словами і є. З початку 2016-го коштів ще не надходило, очікуємо.

Забрали з обігових коштів
Так, за інформацією пана Дуфанця, сьогодні на Тернопіллі є близько 700 фермерських господарств. Більша частина із них ті, хто має до 100 га землі. Великих – по одному-два в районі, і то не у кожному. Успішними є ті, які заснували ще у 1990-х.

– В Україні фермерському господарству стати успішним складно, – додає Євген Дуфанець. – Державна підтримка незначна. Плюс – зміни до Податкового кодексу, які працюють не на користь господарств. А ще – відсутність відпрацьованого механізму регулювання економічних відносин.

Як приклад розходження у декларуванні успіхів підприємств і реальних справ пан Дуфанець називає вимогу Міжнародного валютного фонду щодо скасування спецрежиму сплати ПДВ. Мовляв, вони кажуть, що наші підприємства під час отримання кредитів показують такі прибутки, що підтримка їм не потрібна.

- Але ці всі успіхи – тільки на папері, – каже представник Асоціації. – Бо, коли приходить виробник в банк і показує реальну картину, йому пояснюють, що він не підходить за їхніми критеріями, і він що робить – пише, що в нього урожаю буде більше і т. д.

За словами пана Дуфанця, із січня 2016 аграріїв і без того обмежили. Зокрема, ввели розподіл коштів ПДВ між держбюджетом та спецрахунками сільгосппідприємств в залежності від виду діяльності в таких пропорціях: за операціями із зерновими і технічними культурами: 85 державі –15 підприємству; за операціями з продукцією тваринництва: 20/80; за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва – прим. ред) – 50/50.

А із січня 2017 – спецрежиму взагалі не буде. До січня 2016-го, як кажуть аналітики «Сильніші разом», практично всі сільгоспвиробники могли не перераховувати в державну казну ПДВ, а акумулювати його на спецрахунках, покриваючи таким чином вхідний ПДВ і витрачаючи різницю між вхідним та вихідним ПДВ на власні потреби виробництва.

– І на сьогодні те ПДВ, що зняли, відображається в тому, що вносять менше мінеральних добрив, наступного  року – буде ще менше. Тому що держава, знявши ПДВ, забрала у фермера обігові кошти. А на них фермер мав купити більше засобів захисту, мінеральних добрив. Тож цього року воно ще може не дуже відобразиться, а наступного року – так. У нас буде спад виробництва. І з 2017 року ми переходимо на загальну систему.

За словами пана Дуфанця, підприємці не проти того, щоб забрали взагалі будь-які допомоги. Але хочуть, щоб дали натомість дешеві кредити – з відсотковою ставкою не більше 3%. Адже, якщо ставка на сьогодні складає 23-25%, то підприємець потрапляє в кредитну кабалу.

читайте також: Бракує держпідтримки та дешевих кредитів
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.