Як державні стави приватними роблять

«Ловити рибу заборонено», «приватна територія», «рибалити і купатись не можна», «риболовля платна» – такі і схожі написи, на жаль, можна бачити біля більшості ставків області. Ми їх вже сприймаємо як належне і навіть не задумуємось, хто та як став власником тієї чи іншої водойми. А власниками, точніше орендарями, часто ставали завдяки хитромудрим схемам, що йдуть урозріз із законом. Тобто приватні і закриті стави насправді можуть бути державними та загальнодоступними.

Спочатку була оренда

Наші журналісти дізналися про одну зі схем "освоєння" державних ставів у Залізцях. Там, щоправда, пішли ще далі. Бо ж, окрім "приватизації", умудрилися перекроїти існуючі стави, новими греблями та насипними валами. Але все за порядком.

– Залозецькі стави, площею більше двох гектарів, – власність держави, – стверджує керівник місцевого фермерського господарства Степан Шеліга, який хоче добитися повернення ставів у державну власність. – Але сьогодні частина з них, можна сказати, - у приватних руках. Сільська влада знайшла схему – "охрещувала" гідроспоруди ставів безгосподарними, брала їх на баланс, замовляла оцінку і продавала. Тобто власник гідроспоруди, по суті, є ще й власником ставу. Ще до продажу гідроспоруд у 2004 році депутати погодили стави в оренду.

"1. Погодити надання в оренду терміном на 10 років з правом першочергового поновлення договору оренди водні об'єкти на території селищної ради за рахунок земель водного фонду рибдільниці с. Бліх, Зборівського району, Тернопільської області слідуючим чином: ставки №5а, 6 загальною площею 16,2 га. гр. Луцику Івану Миколайовичу; ставок №9 площею 77,76 га гр. П'єху Івану Йосиповичу; ставки №7, 8 загальною площею 22 га. гр. Жураковському Петрові Володимировичу та Орловському Михайлу Івановичу".

2. Зобов'язати вищевказаних заявників: 2.1. Оформити договори оренди на дані водні об'єкти із Зборівською районною адміністрацією та укласти договора оренди наявних гідроспоруд з державним підприємством "Укрриба"; 2.2. Орендовані ставки використовувати за цільовим призначенням. 3. Просити орендонаймачів надати спонсорську допомогу на розвиток соціально-економічної інфраструктури селища в сумі 500 грн за використання вказаних об'єктів оренди", – йдеться в рішенні Залозецької селищної ради за підписом тодішнього і сьогоднішнього голови Любомира Фесика.

Махінації почалися вже на етапі оренди ставів. Це відображено в акті позапланової ревізії фінінспекції діяльності Залозецької селищної ради за період з 2009 до 2013 року. Судячи з документа, орендарі не укладали угод з ДП "Укрриба", як це зазначено в рішенні сільради.

Тривають суди

Ситуація з гідроспорудами ще абсурдніша – вони приватизовані, хоча й державні. Як це трапилося? У 2010 році селищний голова Любомир Фесик видав розпорядження щодо створення комісії, яка мала б вивчити питання власності гідроспоруд на орендованих ставах. Очолив її депутат Григус М. М. Згідно з висновком комісії, гідротехнічні споруди можна взяти на баланс як комунальне майно через їх „безгосподарність”. І це при тому, що господарем була держава! Після висновків комісії прийняли відповідне рішення, дев'ять гідроспоруд взяли на баланс. Потім замовили оцінку, винесли на аукціон та продали. Оцінка окремих водойм – 5000-7000, інших – більше 100 тисяч. Покупців на аукціонах багато не було – двоє претендентів на лот (схоже, розіграли між своїми – прим. авт.). До речі, більшість покупців гідроспоруд – родичі представників місцевої влади. Приміром, серед них – син селищного голови Фесик В. Л., а ще один покупець, Григус М. М., – той самий депутат, який очолював комісію, що встановила „безгосподарність” гідроспоруд. Цікаво й те, що гідроспорудою є вся гребля, а не лише водовипускні чи впускні шлюзи. Проте на торгах продавали лише декілька метрів греблі – у місцях, де є шлюзи та інші елементи гідротехнічної споруди. Ще одна цікава обставина, відображена в акті, – зміна ставів. Так, у найбільшому ставі площею 77,76 га з'явились три греблі. Тобто утворилося чотири нових ставки.

Зараз тривають суди щодо повернення гідроспоруд у державну власність. Тож, можливо, скоро стави знову будуть державними та відкритими. Ці водойми Фонд держмайна, можливо, і продасть згодом, але на відкритому конкурсі й за чималі суми. Сподіваємося, що і обласна влада зверне увагу на проблему, проведе аудит користування ставами в області. Адже є підозра, що чимало водойм хтось використовує „на халяву” і виганяє звідти людей.

Ми намагалися отримати коментар від селищного голови, але чоловіка не було на місці, хоч і телефонували декілька разів у робочий час. Просили у бухгалтерії дати номер його мобільного – сказали, що не мають.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.