Вихователі не знали, як сказати дітям, що мама померла

П’ятирічна Алла і трирічний Руслан Страту у цьому закладі живуть уже рік. За словами вихователів, маму позбавили батьківських прав. А батько дітьми не дуже цікавиться. Два місяці тому мама Алли та Русланчика померла через хворобу. Тож діти лишилися сиротами

П’ятирічна Алла і трирічний Руслан Страту у цьому закладі живуть уже рік. За словами вихователів, маму позбавили батьківських прав. А батько дітьми не дуже цікавиться. Два місяці тому мама Алли та Русланчика померла через хворобу. Тож діти лишилися сиротами.

 – Якщо Русланчик ще маленький, багато не розуміє, то Алла одразу усвідомила, що щось не так, – розповідає директор закладу Дарія Коменда. – Мама раніше часто приходила до них у гості, вона любила малечу. Так склалися обставини, що жінка була не в змозі доглядатти за сином і донькою. Тому її позбавили батьківських прав. Утім, діти ставились до неї дуже прихильно. Два місяці тому неньки не стало і ми опинилися на роздоріжжі – сказати правду чи придумувати щось.

Пані Дарія розповідає, що Алла відчула, що щось сталося. Вона постійно питала, де мама, чому не приходить до неї.

– Я мовчала і не знала, як пояснити дитині, що мама більше ніколи не прийде, не обійме її, що її вже ніколи не буде поруч, – витираючи сльози, говорить директор. – Мені було дуже боляче, та й зараз боляче навіть думати про таке. Якими б не були батьки, із власного досвіду можу впевнено сказати, що діти завжди хочуть мати своїх рідних маму й тата, особливо маму.

Зібравшись із силами, психолог разом із вихователями повідомили Аллі, що мама більше не прийде до неї у гості. Що вона померла, Русланчику нічого не казали.

– Це страшно, дуже страшно! – наголошує Дарія Коменда. – Ми всі намагаємося делікатно торкатися цієї теми, аби не травмувати дитячу психіку, зайвий раз не нагадуємо про це дітям. Ми приділяємо їх багато часу та уваги, аби вони не почувалися самотніми.

Вихователі дошкільної групи також докладають зусиль для того, аби підтримати осиротілих Аллу та Русланчика. Вони намагаються привернути їхню увагу цікавими забавами, знайти для них якесь заняття. Так, Русланчик любить збирати конструктор, складати залізницю, гратися машинками. Алла має хорошу пам’ять, вона легко запам’ятовує вірші, гарно декламує їх, має чудовий голос. Тому дівчинка часто виступає на різних дитячих святах, які проводять у закладі.

Нещодавно долею діток зацікавилась родина зі Скалату, розповіли вихователі. Подружжя готове всиновити діток і вже готує всі необхідні для цього документи.

– Алла не дуже хотіла йти на контакт, їй потрібна тільки мама, і все, – говорить директор. – Русланчик більше контактний. Він із радістю познайомився з цими людьми. Ми всі дуже хочемо, аби діти знайшли собі нових тата й маму. Рідних вони, звісно, не замінять. Але сподіваємось, що і Аллочка, і Русланчик почуватимуться щасливими та у безпеці.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.