Як розповів батько Устима, люди не залишили його сім’ю наодинці з горем.
- Наші діти своєю смертю змінили свідомість багатьох, - каже батько Устима Голоднюка Володимир. – І це відчувається у всьому. Нема байдужих до нашого горя, нам допомагають, підтримують. Ми вдячні людям, що перейнялись нашим горем, як власним.
Наразі родина не потребує, як розповів пан Володимир, матеріальної допомоги. Чоловік каже, що вдячний усім, хто хоче допомогти. Однак матеріально зараз краще допомагати пораненим, травмованим на Майдані.
- Нас підтримують і друзі Устима, що були разом з ним на Майдані, - каже пан Володимир. – Зідзвонюємось майже щодня. Хлопці звертаються «батьку» - я, мабуть, по віку їм приходжусь. На поминальну службу – 29 березня, приїдуть до Збаража друзі з Майдану. Не знаю, чи вийде хлопцям, у зв’язку з цим непевним часом в Україні, а дівчата – будуть.
Згодом батьки збираються встановити пам’ятний знак на могилі сина. Допомагати, каже батько, не треба – кошти мають.
- Хочем пам’ятник в християнських традиціях. Можливо буде елемент бруківки, щось з козацької символіки, - каже пан Володимир. – Адже Устим хотів бути козаком…І названий він у честь Устима Кармелюка.
Загалом, говорити нині про те, що любив, що хотів зробити та що не встиг син, батькові важко. Він каже, що його син, як і чимало загиблих, були звичайними дітьми, що мали свої типові захоплення, хобі. І не треба тут чогось шукати…Одначе, народжені уже за незалежної України, вони мали інший погляд.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Anonymous