Бочка, до якої колись вишиковувались черги охочих придбати прохолодний напій, досі стоїть на вулиці Євгена Коновальця, 18. Чому спогад про радянське минуле досі ніхто не забрав?
Максимові з Харкова – 4 рочки.
Хлопчик винайшов свій метод, як безпечно пересидіти повітряну тривогу у підвалі, коли надворі ідуть обстріли і чутно вибухи.
Вони щодня запитують у батьків, а коли закінчиться війна, коли не треба буде ховатися у підвалі, коли зможуть повернутися у садочки та школи. Дорослі стараються знайти відповіді на такі серйозні питання малюків.
А діти тим часом не сидять, склавши руки, вони також поповнили ряди волонтерів. Ділимося кількома фотографіями від наших читачів. Вони справді надихають. З такими силами ми точно переможемо!
Шість днів війни перевернули життя кожного з українців. На щастя, на Тернопільщині за це час спокійно.
Але у нас свій фронт: військові, готові захищати нас щосекунди, цілодобова робота волонтерів, допомога людям, які залишились без даху над головою, щирі молитви...
Бочка, до якої колись вишиковувались черги охочих придбати прохолодний напій, досі стоїть на вулиці Євгена Коновальця, 18. Чому спогад про радянське минуле досі ніхто не забрав?
У гідропарку «Топільче» висадили алею дерев, присвячену містам-героям.
На бульварі Тараса Шевченка яскраво квітне рожева магнолія Суланджа та декоративні яблуні Недзвецького.
Розпочались сезонні роботи з облаштування клумб у центрі Тернополя. 5 травня квіти висадили на бульварі Тараса Шевченка.
Жвава вулична торгівля квітами від ранку ведеться поблизу однієї з культових споруд Тернополя – Кафедрального собору Різдва Христового.
Максимові з Харкова – 4 рочки. Хлопчик винайшов свій метод, як безпечно пересидіти повітряну тривогу у підвалі, коли надворі ідуть обстріли і чутно вибухи.
Вони щодня запитують у батьків, а коли закінчиться війна, коли не треба буде ховатися у підвалі, коли зможуть повернутися у садочки та школи. Дорослі стараються знайти відповіді на такі серйозні питання малюків. А діти тим часом не сидять, склавши руки, вони також поповнили ряди волонтерів. Ділимося кількома фотографіями від наших читачів. Вони справді надихають. З такими силами ми точно переможемо!
Фото іграшки на вулиці надіслала в редакцію "20 хвилин" тернополянка пані Марія. Вона стурбована тим, що вона може бути небезпечною.
Шість днів війни перевернули життя кожного з українців. На щастя, на Тернопільщині за це час спокійно. Але у нас свій фронт: військові, готові захищати нас щосекунди, цілодобова робота волонтерів, допомога людям, які залишились без даху над головою, щирі молитви...
Захистимо Україну разом!