Наше минуле

Принаймні шість давніх кладовищ існували у Тернополі з часу його заснування. Микулинецьке відкрили тільки у 1840 р. — через 300 р. після першої згадки про наше місто.

Після Другої світової етнічний склад Тернополя змінився кардинально. Із майже 15 тис євреїв залишилося лише кількасот. 27 січня Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

З віночком в руках, з віником та заглибиною на спині, де, ймовірно, колись були крила. Біля кам'яної труни схилилась така ж кам'яна постать дівчини. Так виглядає один із пам'ятників на Микулинецькому кладовищі.  Незвичайну скульптуру журналістам показав працівник кладовища. Він розказав і найпоширенішу легенду про нього. Але, як з'ясувалось, їх є кілька. 

У світі дивом вціліло всього кілька скульптур Діви Марії вагітної. Побaчити тепер їх можна тільки в португaльському Кaфедрaльному соборі містa Еворa, в Прaзі, Вільнюсі та нa Гусятинщині.

Два незнаних парки – на місці сучаних перинатального центру і третьої школи – були першими, відомими в історії Тернополя.

Екзотичні рослини, батьківщинами яких є Нова Зеландія, Південна і Північна Америка висаджували у тернопільських парках ще у 1901 році. Саджанці замовляли у Теребовлі, Сяноку, а насіння – у Саксонії.

Микулинецьке кладовище – головний історичний некрополь міста. Його заснували у 1840-му. Тепер це найстаріше кладовище, хоча до нього існували інші – біля церкви Успення (“на рогатці”), біля Середньої і Надставної церков.

Декілька фото-спогадів про те, як виглядало Тернопільське озеро в 1965 році та останніми роками, поширив у своїй сторінці в соцмережах колекціонер старих світлин Тернополя Віктор Мадрі.

Кілька світлин Тернополя 50-х років минулого століття опублікував на своїй сторінці в соцмережі тернополянин Віктор Мадрі

Вирізку з газети із розкладом руху літаків з Тернопільського летовища опублікували у соцмережі в групі "Бучацькі справи"