Кризу у Греції та Україні пояснюють експерти

Фото: EPA/UPG

— Шкода, звісно, рядових греків. Але вони таки самі винні у теперішніх проблемах. Греки не дуже охочі до роботи. Ми з родиною були в Греції і самі бачили, як вони «люблять» працювати. То свято, то скорочений робочий день… — говорить тернополянка Ірина, яка бувала в Греції на відпочикну. — От пам’ятаю, 11 година, будень, червень. А греки замість того, щоб працювати в офісі, на городі, чи прибрати на захаращеному подвір’ї, сидять в кафе і барах — п’ють каву. Або, наприклад, щоб зібрати оливки, восени розстеляють величезні сітки довкола дерев і чекають, поки плоди… самі впадуть. І так ті сітки валяються довкола дерев до червня­липня наступного року. Не люблять вони роботу ще більше, ніж українці...

Схожі думки доводилося чути і від інших тернополян, які їздили відпочивати в Грецію. Адже путівки в цю країну впродовж останніх років були доволі популярними серед українців і тернополян зокрема. Звичайно, міряти поведінку всіх греків під одну гребінку не варто.  Бо, як і всюди, там є і працьовиті люди, і ледарі. 

Але багато експертів все ж схиляється до думки, що грецька фінансова кризова спровокована й небажанням людей працювати і втілювати реформи. І рано чи пізно треба припиняти жити в борг.
Переговори тривають
Нагадаємо, 5 липня, греки проводили референдум, на якому вирішили, що їхня країна не буде виконувати вимог кредиторів.
Проте, вже незадовго їхня влада відновила переговори про нові гроші, щоб повертати борги. Приміром, черговий платіж за кредитом Міжнародного валютного фонду — 456 млн. євро — Греція вже пропустила 13 липня, повідомляє МВФ.
Наразі на саміті ЄС погодили надання третьої фіндопомоги. Проте переговори ще тривають. Адже кредитори вимагають від греків радикальних кроків для економії — приватизація держмайна, скорочення соцвиплат, підвищення пенсійного віку і багато іншого.
«Схоже, тепер німці будуть дуже міцно тримати греків на короткому повідку. В обмін на це Греція отримає право залишитися в Єврозоні, реструктуризувати кредити і нову фіндопомогу», — пише в своєму блозі фінансовий аналітик Ерік Найман.
А поки у Греції тривають так звані банківські канікули. Їх запровадили ще 28 червня і продовжили до 13 липня. До речі, в нашій країні працює два банки з грецьким капіталом — «Піреус банк» і «Універсал банк». У Тернополі є відділення останнього. Та, попри негаразди Греції, ці банки не постраждають, заспокоює клієнтів Нацбанк. «Банки з грецьким капіталом, представлені в Україні, мають значний запас ліквідності і не потребують підтримки своєї ліквідності на щоденній основі», — заявили в НБУ.
У самій Греції депозити людей заморожені, відсотки не виплачують. Також не можна зняти готівку. Тож греки, побоюючись знецінення своїх грошей, активно скуповують дорогі телефони, планшети, комп’ютери, іншу техніку. 
А туристам, які зараз їдуть у Грецію, радять брати побільше готівки, а не банківських карток.

Країни - різні і борги - різні
Єдина паралель, яку можна провести між двома країнами, це проблема з обслуговуванням зовнішнього боргу. Натомість причини її виникнення — різні, як і механізми розвитку подій. Відповідно, ситуація в Україні не настільки загрозлива, як в Греції. Про це заявили експерти під час круглого столу “Управління державним боргом: Греція, дефолт, мораторій та інші чинники, що впливають на Україну” в Українському кризовому медіа­центрі.
— У Греції кредитно­валютна система була централізована, що притаманне країнам ЄС. Країни Єврозони, до яких належить Греція, не здатні проводити свою власну грошово кредитну політику, що є фундаментальною причиною економічних проблем в Греції, — каже директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. — В Україні ситуація інша. І обсяги зовнішніх боргів неспівставні. В Греції —317 мільярдів євро, в України — 43,5 мільярдів доларів.
(Фінансову ситуацію в Україні та Греції дивіться у графіці порталу «Слово і діло» — прим.ред.).
Аби вийти з боргової кризи, країнам потрібно не лише реструктуризувати борг, але й проводити жорсткі і часто непопулярні реформи, зазначив експерт.
На відміну від Греції, в Україні, мовляв, вже є позитивні результати реформ — щодо децентралізації, боротьби з корупцією.
— Навіть в разі оголошення дефолту, його наслідки для України та Греції будуть різними, — сказав пан Бураковський. — Дефолт за певних умов може бути інструментом політики, так само, як і банкрутство підприємства, яке не обов’язково означає смерть об’єкта. У Греції бачимо повноцінний дефолт, хоча попри це з нею почався новий раунд переговорів. В Україні, якщо й можливий, то лише технічний дефолт.
Не все так погано
В України є всі шанси уникнути застосування мораторію та спекуляцій на тему дефолту, кажуть експерти. Адже уряд не ховається, а веде переговори з кредиторами. Приміром, 15 липня має бути чергова зустріч.
— Без реструктуризації зовнішнього боргу українська економіка буде настільки обтяжена боргами, що перспектива економічного зростання та відновлення добробуту громадян буде шаленою проблемою. На десятиліття країна може залишитися у перманентних економічних боргових кризах, — каже керівник аналітичного відділу ICU Олександр Вальчішен. — Важливо розуміти, що Україна вже домовилась з офіційними кредиторами, що ми працюємо над відновленням платоспроможності. А найбільша проблема нині — загроза списання на війну, на борги проблем корупції, відсутності чи половинчастості рішень.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.