Читаю, бо мені це подобається

Марія Полиняк, студентка

Маркус Зузак «Крадійка книжок» 

Історія з терпким післясмаком, розпочата Смертю на засніженому пероні. Саме там Лізель Мемінґер  та страхітливий оповідач зустрілися вперше, саме там промерзлі пальці дівчинки вперше вчепилися в книгу, яка їй не належала. Потім на пожовклих сторінках пам’яті Лізель можна роздивитися вулицю з небесною назвою, жінку з прасковим кулаком та чоловіка з акордеоновим серцем, єврейського кулачного бійця, словник на стінах підвалу, пронизливий вереск сирен та хлопчика з лимонним волоссям, чиї запилюжені війною губи так і  не змогли відповісти на її поцілунок.

Можу з впевненістю сказати, що роман «Крадійка книжок» не залишить нікого байдужим, здивує відсутністю негативних героїв, щирістю описаних почуттів, вразить неймовірною атмосферою, особливим авторським стилем та невгасною надією на те, що Смерть та Дитинство більше ніколи не зустрінуться під однією обкладинкою.

Ольга Фуртак, нянька

Алессандро Барікко «Море-океан»

Книга не тільки добре й чидається, а й своєрідно пахне.  Від неї віє легендою, загадкою, містикою і, звичайно, морським повітрям, бурлінням і спокоєм, мудрістю і вічним тяжінням до його суті.Тобто, якщо вам не вдалося поїхати у відпустку, можна просто прочитати «Море-океан». Та не думайте, що це буде так безтурботно і легко, як на відпочинку. Роман дуже незвичний. Спочатку трохи важко зрозуміти, що автор намагаєтся донести через сюжет.  Тут персонажі розкриті на одному рівні, складається враження, що всі вони головні, а другорядних немає взагалі. Кожен з них приїхав до моря зі своїми проблемами. Саме тут – у спокійному і безтурботну місці вони мають вирішити, як жити далі. Знайти свій шлях.