Читаю, бо це мені подобається

ДЕЙМС ОЛІВЕР КЕРВУД «БРОДЯГИ ПІВНОЧІ»

Наталія Пилатенко, адміністратор:

• Чи траплялася вам книжка, у якій образи тварин перевершують образи людей? «Бродяги Півночі» — одна з таких. Перші дві повісті «Казан» та «Баррі», присвячені собакам хаскі, у жилах яких тече вовча кров. Пси Казан і Баррі прагнуть людського товариства і служби Хазяїну, в той час, як вовча натура вабить їх до свободи та вільного життя. Не втримався Кервуд і від деякого олюднення своїх героїв. Багато уваги письменник приділяє і спілкуванню тварин поміж собою. Кажуть, що перед написанням «Бродяг Півночі» автор три роки прожив у дикій природі, спостерігаючи за поведінкою тварин.

СІЛЬВІЯ ПЛАТ «ПІД СКЛЯНИМ КОВПАКОМ»

Ольга Гасай, домогосподарка:

• Цей роман став для мене відкриттям. В ньому відчувається щирість та відвертість, але немає відчуття, ніби авторка/героїня скаржиться чи просить її пожаліти. Сильвія Плат змалювала картину тодішніх суспільних реалій (дія відбувається в 1953 році). Роман насичений життям і роздумами, причинами й наслідками. Своїм прикладом головна героїня показує, що депресія не приходить раптово й різко. Це радіація, що осідає в голові, на кістках, на душі й повільно вбиває розум та тіло. Депресія не дає вибору. Я точно впевнена, що буду знову перечитувати цю книгу, виписувати цитати, надихатись атмосферою.