Читаю, бо це мені подобається

КЛАРІСЕ ЛІСПЕКТОР «ЧАС ЗІРКИ»

Ольга Козак, няня:

• Ця книга –  щось загадкове та  бентежне. Читаючи, мені здавалось, що я розплутую клубок, адже життя головної героїні, думки автора і пейзаж за вікном переплелися воєдино. Це суцільний потік свідомості. Роман складається з коротких фрагментів, що їх Ліспектор та її секретарка Ольга Бореллі ретельно збирали впродовж тривалого часу. Кларісе ще не знала тоді, що помирає, і тому нікуди не поспішала, хоча текст сповнений передчуттям близької смерті. Цю книгу я читала кілька днів, смакуючи і роздумуючи над окремими фразами. Вона про вогонь життя, його швидкоплинність. Ну, дуже цікава! Рекомендую.

ЛЮБКО ДЕРЕШ «СПУСТОШЕННЯ»

Антон Ковальчук, програміст:

• Досить цікавий сюжет. У романі частина тексту надрукована звичайним шрифтом і описує події від третьої особи, а частина — це суб’єктивні роздуми героя, подані від першої особи і надруковані курсивом. Головний герой – журналіст Федір Могила отримує доступ до «Зони» – загадкового місця під Києвом, де сховані «машини Бога», котрі здатні переписувати сценарії людського життя. Результатом цього є дві кардинальні зміни: Могила зустрічає дівчину Смирну і отримує роботу в олігарха Карманова, що займається психотехнологіями і збирається з їхньою допомогою полонити чи врятувати світ. Що було далі – читайте самі.