Читаю сам і раджу іншим: поради книголюбів

Це такий лайтовий варіант для тих, хто не дуже любить фантастику, але від романтичних історій вже трошки втомився. А тут тобі і дещо драматична історія, і подорожі в часі — ідеальна суміш для вихідних чи вечора, коли надворі дощить, і нікуди не хочеться йти.

Взагалі це досить-таки сумна історія. Адже якщо ти не можеш планувати своє власне життя — це ще півбіди. Зовсім інша справа: якщо від оцих твоїх “генетичних відхилень” страждає твоя дівчина, а в перспективі і дружина з дитиною.

Це лише на перший погляд кумедно: ось ти сидів за столом, а наступної миті ти вже бігаєш голяка бозна-де. Чесно, я б не хотіла бути на місці його дружини. Це ще гірше, аніж чекати мореплавця чи космонавта...

Суть в тому, що варто цінувати кожну мить, бо ніколи не знаєш, коли вона закінчиться.

 

У мене на книжці написано, що вона для дітей середнього шкільного віку. Я перепрошую, але чому такі книги взагалі були для дітей? Та тут не кожен дорослий зможе зрозуміти метафоричність образів і взагалі суті цієї книги!

Це ж не просто про полювання на кашалотів та китів, не про розвиток торгівлі та мореплавства. Це роман про боротьбу людини зі стихією та природою, але не з Мобі Діком, а із самим собою.

Така собі притча про боротьбу добра та зла, і повірте, зло там явно — не мешканці океанів. Бо океан ховає в собі різні жахіття та випробування, так само, як і людська душа. І вміння правильно плести морські вузли допомагає не завжди і не всім.