Посмакувати смачними стравами угорської кухні, поспілкуватися із власником стародавнього замку, торкнутися дерев, які “чули голос самого Ракоці” зможуть всі ті, хто 6-8 травня завітають до Бережан.
В травні цього року виповнюється 314 років від часу проголошення відомої відозви угорського провідника антигабсбурзького повстання Ференца Ракоці ІІ, яку він написав у Бережанах. З цієї нагоди в місті вже вдруге відбудеться фестиваль, який носить ім’я угорського народного героя. Такий україно-угорський фестиваль покликаний познайомити обидві народи із їх спільною історією.
- Історія Угорщини, Польщі, Словаччини та України тісно пов’язана з іменем славетного героя угорського народу Ференца Ракоці ІІ, - розповідає мер Бережан Володимир Музичка. - З 1703 по 1708 рік Ференц жив та працював у Бережанах. Саме там він і написав відому “Відозву угорського народу”. Тому було б некоректно, якби ми це не відзначали в нашому місті й не запрошували гостей. Цього року ми мали можливість відвідати Словаччину, а саме містечко Кошице, де похований відомий полководець. Ми зустрічалися з угорцями, які надзвичайно поважають його роль в історії. Для угорців Ференц Ракоці ІІ, це як для нас Богдан Хмельницький.
В підручниках з історії Угорщини вказано, що життя Ракоці в певний період було тісно пов’язане із Бережанами. Однак угорці чомусь вважають, що саме місто вже має вигляд Помпей, жартує пан Музичка.
- Перший “Ференц-фест” ми провели торік, - продовжує мер Бережан. - Він дуже сподобався як місцевим, так і гостям міста. Приїздили навіть угорці із Берегового та Мукачева. Цього року надійшло досить заявок і від поляків та словаків — вони також хочуть відвідати фестиваль.
Хочуть створити шлях Ференца Ракоці ІІ
Поїздка організаторів до містечка Кошице відбулася на запрошення генерального консула Угорщини, розповідає ідейний натхненник фестивалю, історик Сергій Ткачов.
- На спільній зустрічі пролунала пропозиція про створення європейського туристичного шляху імені Ференца Ракоці ІІ. В Раді Європи підтримують такі проекти, які об’єднують декілька країн Євросоюзу, і перспективним вважають ті, які захоплюють і ті країни, які поки не входять до ЄС, - каже пан Ткачов. - Зокрема, це і Україна. Тож було приємно почути пропозицію щодо приєднання містечка Бережани до цього європейського туристичного маршруту.
Тож українська сторона вже подала офіційну заявку на долучення до проекту, вона зараз на розгляді в організаторів. До слова, їхня штаб-квартира розташована в угорському містечку Шарошпатак. А саме в замку цього містечка знаходиться центральний музей Ференца Ракоці і один із найбільших в країні музеїв зброї, зауважив Сергій Ткачов.
- Ця співпраця між містами могла би допомогти відновити Бережанський замок, бо в нашій державі на це коштів немає, - додає пан Ткачов. - Минулого року поляки обіцяли дати кошти на відновлення каплиці в Бережанах — кошти підуть на накриття будівлі, аби її не руйнували дощі. А от сам замок можуть допомогти врятувати угорці. Принаймні, щоб спільно облаштувати кімнату в пам’ять про Ференца Ракоці ІІ.
Тож у перспективі цілком імовірним є підписання угоди про співпрацю між Бережанами та Шарошпатаком, принаймні розмови про це між мерами міст вже були. А проведення фестивалю стане в нагоді цьому процесу, переконані організатори свята.
- Лунають такі закиди, мовляв, зараз не час проводити в Україні фестивалі. Особливо на Тернопільщині: фестиваль за фестивалем. Але хочу нагадати, що такі події мають не тільки історичну, культурну, економічну складову, а й політично. Бо ж всім відомо, що на кордонах-окраїнах будь-якої держави розвиваються центробіжні політичні сили. Не оминули вони і Закарпаття. Тому ми не повинні закривати очі на них, а фестивалі, на які приїздять наші українські угорці, коли вони вивчають нашу історію, а ми їхню — такі контакти будуть тільки на добре.
Заспівають пісні в рок-обробці
Бережани — мультикультурне містечко, і про це варто згадати хоча б зараз, бо за часів Радянскього Союзу цей факт замовчували.
- Тут жила вірменська громада — відтак є їхня церква, - розповідає представник мистецького об’єднання “Коза” Ігор Мамус. - В Бережанах жило багато поляків, туди приїздили європейці, відомі скульптори. Однак про ці факти знає небагато людей, тож ми пропонуємо заново відкрити для себе це містечко!
То що ж чекатиме на відвідувачів “Ференц-фесту”? Організатори розповіли, що мають, чим здивувати.
- Попередньо у нас є домовленість із музикантами з Будапешта, - продовжує пан Мамус. - Є такий пан Міклош, який вивчає українську пісню. Він вже бував на Полтавщині, вивчав місцевий фольклор, тепер планує приїхати і до нас, аби дізнатися більше про пісні Бережанщини.
Міклош — угорський рок-музикант, закоханий в українську пісню, уточнює пан Ткачов.
- До слова, він возив тих полтавських “бабушок” до Угорщини, то вони Будапешт підняли на ноги, - сміється Сергій Ткачов. - Міклош робить рок-обробки народних пісень, те ж саме він хоче зробити із нашими піснями.
Тож у нас буде його виступ. Також до фестивалю долучився скульптор Ліланд Беті, він пообіцяв нам зробити скульптури із дерев, які чули ще самого Ракоці. Ви знаєте, що Ліланд працює лише із мертвими деревами, тобто, із сухими, тож зараз він у пошуку матеріалу — адже мова про дерева, яким вже понад 300 років.
Тобто, сам фестиваль почнеться задовго до 6-8 травня — часу свого проведення. Адже Ліланд приїде задовго до початку — працювати над скульптурами, також і пан Міклош приїде за два тижні — аби вивчати місцеву пісню.
- Крім того у нас буде цікавий гість — Йосип Бартош - власник замку в Чинадійово. Це людина, яка приватизувала будівлю і відновлює її кімнатку за кімнаткою. Зараз в замку є картинна галерея. Сам він художник, композитор і поет. Тож він приїде не сам — а зі своїми картинами, і ми проведемо мистецький вечір, продовжує Сергій Ткачов.
Наразі ж організатори звертаються до жителів Бережан — аби допомогли із розміщенням гостей фестивалю в своїх садибах. А також до підприємців, які хочуть взяти участь в гастрономічній частині дійства. Зголошуватись можна у Фейсбуці на сторінці “Ференц-фесту”.
Фото: Анна Золотнюк, Інтернет
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер