“Інопланетяни — це проекція нас самих”, - каже викладач курсу "Філософія фантастики"

Вигадані світи та істоти — набагато ближчі нам, аніж здається багатьом. Це або наше найближче майбутнє, або відображення наших внутрішніх переживань, запевняє викладач курсу “Філософія фантастики” Ігор Колесник.  

Ігор Колесник викладає на філософському факультеті львівського університету ім. Франка.
- Крім того, що я  працюю викладачем і виконую функцію трансляції знання стосовно певних філософських аспектів, в мене виникла потреба щодо того, аби якось реалізувати свої хобі, вподобання та інтереси. Наприклад, до наукової фантастики та фентезі в мене була цікавість ще з дитинства. Філософію вивчити із підручника, на моє переконання, просто неможливо. Філософствувати може будь-яка людина, складність самого процесу може бути різною, але підручник в цій справі — це просто нонсенс, - розповідає Ігор.

Таким чином виникли лекції із філософії фантастики, за допомогою яких вдалося одним пострілом убити двох зайців: говорити про цікаві речі і заодно дещо змінити заняття зі звичайної філософії в університеті — дати студентам майданчик, де вони можуть мислити і розважатися водночас.

- Ця дисципліна допомагає людям, які непідготовлені до складних філософських рефлексій, які не мають філософської освіти, але дозволяють проявити свою індивідуальність. А одним із таких просторів — це популярна культура, із якою ми маємо справу щодня, - зазначає Ігор.

Відео дня

Доступно про складне
Насправді є дуже мало людей, які не читали жодної книги із наукової фантастики чи фентезі. Їхньою очевидною перевагою є доступність: досить складні теми озвучені в простих образах, тож читач відчуває себе залученим до чогось більш цікавого, ніж просто сюжетна лінія.
- В нашому суспільстві існує стереотипна пара: філософія + вино. Тобто, ти не можеш філософствувати, якщо не п’яний. Проте насправді це здатність захоплено запитувати себе і свій внутрішній світ про цілком, здавалося б, очевидні речі. Не буває “профанної” філософії, будь-яка людина, яка здатна до цього, вже є цікавою, - переконаний Ігор. - Інша справа: рівні філософствування можуть бути різними. Але жага до знань і мислення є у всіх.
То що ж таке філософія фантастики і чому вона збирає довкола себе стільки зацікавлених?

- Фантастика — це не лише спільноти тих, хто читає одні й ті ж книги, влаштовує тематичні вечірки чи фестивалі, фантастика — це здатність уявляти щось в умоглядній формі. Це дуже хороша здатність у людей. Зокрема, поділяю думку, що саме завдяки цій здатності ми і еволюціонували. Це дуже цікавий спосіб моделювання подій, відповідей на питання, які ми можемо собі поставити.
У своєму курсі я обмежився лише двома напрямами: науковою фантастикою та фентезі. Звісно, погоджується Ігор, обидва відгалуження мають свої правила та норми, та все одно вони допомагають перевернути світ догори ногами, побачити його зовсім іншим. 

- Фантастика може гарантувати філософії площину, в якій ми можемо бачити певні перспективи, те, що могло би статися, якби у нас були переінакшені цінності нашого буття. Якщо би справедливість була переозвученою, якби тоталітаризм став нормою і таке інше, - розповідає Ігор.

Наукова фантастика ґрунтується на досягненнях раціональної науки, вона в цьому плані є  дуже корисною. Бо дозволяє осмислити, що ми вже маємо, а також екстраполювати різні ситуації, зауважує викладач.
- Крім того вона має здатність дивним чином передбачати майбутнє. Хтось із авторів  каже, що вони не так щось передбачають, як зумовлюють своїми творами певні винаходи. Однак існує певна залежність: ті, хто зараз є винахідниками-експериментаторами в різних галузях, насправді виховувались на науковій фантастиці, - запевняє Ігор.  - Тож великий відсоток їхніх винаходів — в зародковій формі походять саме із фантастики. Деякі сучасні фізики згадують, як їх надихав Жуль Верн. Наприклад, описана ним ідея гармати, що відсилає супутник чи корабель на орбіту. Всі думали, що це така вигадка Верна, та в сучасній космонавтиці стверджують, що це метод є одним із найбільш дешевих та найкращих у доставляння супутників на орбіту.

Науковий прогрес і душа
Є цілий серіал “Пророки наукової фантастики”, який доводить, що їхні ідеї із часом почали справджуватись.
Фентезі ж, як правило, ґрунтується на міфології та магії і має більш гуманітарний відтінок, аніж наукова фантастика, зрештою, вона й не претендує на жодні винаходи, розповів Ігор Колесник.

 - Але дуже велику увагу вона приділяє людській душі: нашим переживанням і чому людина не є однозначною істотою, - продовжує Ігор. - Там не роблять акцент на оригінальних засобах, натомість ви звертаєте увагу, як переосмислюється в іншій реальності чи альтернативному минулому наше буття. Тобто, зо би було, якби було по-іншому. Але не в площині науки та винаходів, а, що було б, якби серед нас жили ельфи, орки та інші істоти? Як би ми з ними спілкувались?
Фантастика оперує образами, це ті речі, які ми сприймаємо набагато простіше і легше та дуже часто несвідомо. Філософія ж навпаки — дуже часто це відшліфовані поняття, категорії, які мають бути максимально чіткими. 

- Що буде із цінностями, якщо ми трохи змінимо характер суспільства? Приклад цього — твір Джорджа Орвелла “1984”. Якщо в світі нормою буде тоталітаризм, якими будуть цінності людства? Що буде, якщо радянський формат відносин між людьми зробимо загальноприйнятим, а пропаганда буде єдиним джерелом комунікації? Чи будемо ми знати, що таке повага та довіра, щирість, відвертість чи ні? Якими будуть норми, якщо настане зомбі-апокаліпсис? Чи їсти інших людей, якщо немає більше, що їсти — стане нормою? Як ми будемо ставитись до орків чи істот з інших планет? Чи зможемо ми їх зрозуміти, адже вони живуть іншими цінностями? Одним із цікавих аспектів є також винайдення мов, яких раніше не було. Толкін вигадував свої мови, інші фантасти — свої. Звісно, вони ґрунтується на системах людських мов. Однак питання виникає: чи ті істоти будуть мати інших досвід, якщо в них по-іншому формуються мови? Чи будуть вони добрішими чи злими, Одна із таких проблем постає у “Володарі перснів”, де існує мова зла. Чи може бути мова злою чи доброю? Чи можемо ми казати, що людина, яка розмовляє іншою мовою, автоматично є поганою?

Інопланетяни — це проекція нас самих, пояснює Ігор. Те ж саме, коли ми говоримо про Чужих/Інших — це вияв людської природи. 
 - Людина не може змиритися із тим, що всередині неї живе хтось, хто здатен створити щось на кшталт табору смерті. Ні, це не ми, це монстри. Тому й виникають історії про вовкулак, зомбі. Зрештою, тенденція проектувати на когось негативні риси може перетворитися на ксенофобію.  Бо, коли ми дивимось на людей, несхожих на нас, ми можемо думати, що вони монстри, - пояснює Ігор. 
Якщо міфологія та релігія нам дають опору під ногами, то філософія, як правило, вибиває нам землю з-під ніг, каже Ігор. Проте кожна спроба замислитись над сутністю буття — це крок зробити кращим самого себе та світ, в якому ми живемо, запевнив лектор.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.