Срібло та "таргани" Енді Воргола: чим жив геніальний провокатор

Срібло та "таргани" Енді Воргола: чим жив геніальний провокатор

Малювати те, що любиш, і так, як хочеш — девіз всесвітньо відомого художника став його особливістю, як і срібне волосся та чорні окуляри.

 

Він був провокатором та найвідомішим художником ХХ століття. Він зняв багато фільмів, його появи на публіці зафіксовані на тисячах знімків, але про його особисте життя мало хто знає. Про нього відомо все, але не ясно нічого. Аби пролити світло хоча б на деякі миті його життя та творчості, у “Бункермузі” організували лекцію про Енді Воргола.
- ХХ століття — це той час, коли художники почали шукати, - розповідає мистецтвознавець Поліна Ленарт. - Їх вже не цікавить відображення дійсності класичними способами, вони намагаються все це переосмислити, провести через себе. Абстрактний експресіонізм передував художникам ХХ століття і дуже закріпився в культурі того часу. Це було мистецтво надзвичайно глибоке та осмислене, це був вираз душевного одкровення художника.
Проте цей вид мистецтва був надзвичайно трагічним, а люди прагнули чогось легшого та буденнішого. І саме в цей час з’являється Енді Воргол зі своїм поп-артом. Хоча такий стиль і виник у Великобританії, та чи не найбільшої популярності він досяг все ж у США.

- Енді Воргол був американцем в першому поколінні: його батьки були чехами, які емігрували до Штатів. І спершу його звали Енді Вархола, імена батьків були Юлія та Ондрей. Сім’я ця була бідною, крім того в дитинстві Енді був страшенно хворобливою дитиною. Мабуть, саме ці дитячі хвороби згодом дали йому життєві орієнтири. Він цілими тижнями лежав удома через хорею (або хвороба Гантінгтона — генетичне захворювання, що вражає нервові закінчення, а потім і мозок — прим.авт.), не міг гратися з друзями через постійний тремор кінцівок, - каже Поліна.

Відео дня

Від хвороби до власного стилю
Тож малий Енді лежав у кімнаті, стіни якої були обклеєні постерами, і просто змальовував їх та моделей із журналу VOGUE. Крім того, мама приносила йому розмальовки — за всім цим він забував про час і хворобу.


- За кожну завершену розмальовку мама приносила йому шоколад. У Енді із мамою взагалі були дуже теплі стосунки до кінця. Навіть коли він був дуже знаменитим, мама жила в тій же багатоповерхівці, що й він, щоправда, на декілька поверхів нижче. Не хотіла завжди його життю, хоча всі його роботи підписувала завжди саме вона, бо професійно займалася шрифтами. Зрештою, у порівнянні з ексцентричним сином, вона виглядала як звичайна чеська бабуся — у хустині. Можливо, через це Енді трішки її соромився показувати на людях, але любив її страшенно.


Коли Енді підріс, то навчався в школі для обдарованих дітей із художнім спрямуванням. Там його одразу помітили, що згодом допомогли вступити до Технічного інституту Карнеґі). Там одразу помітили, що в 16-річного Енді був свій стиль в малюванні. Розмальовки та постери з журналами далися взнаки.
- Енді був помішаний на брендах, тому його переїзд до Нью-Йорка було зокрема зумовлено і цим. Він шаленів від тих брендів та розкоші, які траплялися, коли ти просто гуляєш вулицями, - продовжує Поліна. - Тож спершу Енді реалізує себе як комерційний художник — малює для реклами.
Та навіть живучи на Манхеттені на орендованій квартирі із десятьма людьми, Енді умудрявся не здружитися ні з ким із компанії. Але найбільше його діймали таргани, яких ніяк неможливо було вивести із житла.

Срібний кіт і кольорова Мерилін
- У своїй книзі “Філософія Енді Воргола від А до Б” він згадував, що найстрашнішим спогадом із юності, коли він тільки починав кар’єру, був випадок, коли Енді прийшов до редактора модного журналу зі своїми малюнками. В той момент, коли він поклав своє портфоліо на стіл, з жахом побачив, що звідти виліз тарган і побіг по столу головного редактора. Але на щастя, редактора настільки розчулила вся та ситуація, що Енді він таки взяв на роботу, - розповідає Поліна.
Крім того Воргол спершу ілюстрував книги та посібники. Його малюнки досить своєрідні: інфантильні та дещо розхристані, - виглядають, наче робили їх як-небудь. І саме це відрізняло його від тогочасної реклами, тому модні журнали почали брати його ілюстрації собі на рекламу.


- Парадокс полягав в тому, що зробити ті малюнки було непросто. Це лише виглядало, що як зробив, так і класно. Зовсім ні! На практиці Енді спершу робив ескізи, дуже прискіпливо ставився до кожної лінії. Тоді все це обводив чорнилом і перебивав декілька разів на чистих аркушах — таким чином робив декілька копій, бо йому платили за кожну. Він казав: “Я розумів, що кожна пара туфель — це 12 центів”. Згодом копіювання стане також символом Воргола.
Зрештою, за підказкою друзів, Енді починає малювати те, що любить: напій Coca-Cola, суп Campbell’s — на шовкодруці з’являються зображення, наче це полиця в супермаркеті: всі види супів, або десятки пляшок коли — так, наче ти йдеш відділом із напоями чи бакалією.
Тоді ж він створює “Фабрику” - місце, де працювали вільні художники, більшу частину з яких Воргол міг навіть не знати. Він перефарбовує все на фабриці в срібний колір. Разом із друзями під балончик срібної фарби потрапив навіть кіт, якого там поселили. Волосся Енді віднині й до кінця його життя також стає срібним.


- У стилі копій згодом виникає картина Мерлін Монро. З копій фото Енді створює звичні із дитинства розмальовки. Здається, що чорно-біле зображення розмалювали наосліп — не знаючи, в якій баночці який колір. Після смерті Монро Енді усвідомлює, що смерть — невіддільна частина життя, тож згодом у нього з’являються картини із зображенням черепів — в тому ж стилі розмальовки. А після двох замахів на його життя спершу, Енді перестає довіряти жінкам. Оскільки двічі у нього стріляли саме жінки, одна із них стверджувала, що він має над неї владу, хоча Енді її навіть не знав, - зазначає Поліна Ленарт. - Водночас Воргол стає досить релігійним, що одразу помітно в картинах — там з’являються хрести.


Воргол також знімав псевдодокументальні фільми: один із них називався “Сон”, тривалістю понад 5 годин — про те, як спить його друг Джон Джорно; або ще були “Дівчата із Челсі”: на поділеному навпіл екрані одночасно показували один і той же фільм із затримкою в кілька хвилин, звук перемикали між кадрами — тож кожного разу фільм можна було побачити зовсім іншим.
- Попри те, що до нас дійшли щоденники Воргола, зрозуміти із них, якою він був людиною, дуже важко. Він не писав нічого особистого, там є згадки про те, що він їв і щось купував, з ким куди ходив, - каже Поліна. - Найбільше він цінував вміння залишатися пустим для навколишніх, чи принаймні робити такий вигляд.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Тернополя за сьогодні
16:00 «На одну сироту у світі менше»: Олексій Філюк взяв опіку над 14-річним хлопцем 15:39 Редакція «20 хвилин» долучилася до мережі «Вікно Відновлення». Відбудовуємо країну разом! photo_camera 15:20 Усе для ванної кімнати: огляд магазинів сантехніки Тернополя (партнерський проєкт) 15:00 Військовослужбовцю Тернопільського військкомату, якого затримали на корупції, обрали запобіжний захід Від читача 14:06 Ціни на аналізи в лабораторіях Тернополя. Огляд ринку 14:05 Жителя Чортківщини підозрюють в організації схеми переправлення чоловіків через кордон 13:15 Знімають асфальт та кладуть нову бруківку: на вулиці Торговиці знижують висоту бордюрів play_circle_filled photo_camera 12:46 На «Алясці» чоловік пошкодив чотири автомобілі, припарковані у дворах — поліція play_circle_filled 11:25 Масована атака росії: удару зазнали об'єкти критичної інфраструктури України 11:01 На Тернопільщині через негоду перебої з електропостачанням є у 39 населених пунктах 10:25 У Мінекономіки назвали причини переходу на літній час 09:35 Помер військовослужбовець із Кременецької громади 09:00 29 березня без світла буде одна вулиця в Тернополі 08:00 У Тернополі відновлюють футбольні матчі з вболівальниками 22:20 Поліція розшукує 15-річного хлопця з Чорткова Олександра Мороза 22:00 Дитячу травматологію змінив на артбригаду: історія молодого лікаря-науковця 21:00 У Тернополі прощатимуться із військовослужбовцем Іваном Грицком 20:00 Перетворили пустир на модульне містечко: як переселенці стали стимулом для відбудови Малашівців play_circle_filled 19:00 «На щиті» повернувся додому сапер із Теребовлянської громади 18:00 У замку на Тернопільщині організовують толоку
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Тернополі Ваші відгуки про послуги у Тернополі
keyboard_arrow_up