За традицією у березні українці вшановують Тараса Шевченка. У всіх бібліотеках Тернополя діють тематичні книжкові виставки, провели заходи з нагоди Шевченківських днів. Пізнавальну літературно-музичну композицію представили і в Тернопільській бібліотеці-філії №4 для дорослих «Етно-центр». Неординарно про особистий досвід пізнання Шевченка розповів тернопільський історик Іван Куций.
У бібліотеці звучало Кобзареве слово у виконанні студентів факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Діани Кибало та Олександра Гуштика, учениці Тернопільського вищого професійного училища технології і дизайну Марії Маріяш. Яскравим доповненням до розповіді бібліотекаря Наталі Бартух про Шевченка і музику став виступ дуету бандуристок. Викладач ТНПУ, кандидат мистецтвознавства, голова Тернопільського осередку Національної спілки Кобзарів України Марія Євгеньєва та викладач Тернопільського ліцею №21 спецшколи ім. І. Герети Олена Гаврилюк представили літературно-музичну композицію «Розрита могила». А голова міського об’єднання товариства «Просвіта» Дарія Чубата розповіла присутнім про Шевченка-художника і порадила переглянути фільм «Тарас. Повернення».
Цікаво, пізнавально та неординарно розповів про Шевченка викладач ТНПУ ім. В. Гнатюка, доктор історичних наук, доцент Іван Куций. Після школи він вважав, що багато знає про великого поета, але коли почав спілкуватися з науковцями, особливо шевченкознавцями, то усвідомив, що знає Шевченка дуже однобоко.
Усталеним уявленням про Шевченка є те, що він селянський поет. Це дійсно так і в плані його походження, і в плані тематики його творчості, і в плані кола спілкування. Проте водночас він був цікавим і бажаним у будь-якому середовищі, починаючи від селян-кріпаків, і закінчуючи суспільними верхами – тогочасною аристократією.
На думку доповідача, Тарас Шевченко – це глибокий філософ-мислитель, який порушував глибинні духовні, психологічні, філософські проблеми.
Раніше Шевченка зображали в сільському ландшафті й сільському вбрані, тому й склався відповідний стереотип. Проте, коли Тараса викупили з кріпацтва, коли він навчався у Санкт-Петербурзькій академії мистецтв і згодом працював фаховим художником, то увійшов у вищі прошарки суспільства. Дворяни сприймали його як людину успішну, талановиту, бажану.
Попри трагізм Шевченкової долі – народився кріпаком, рано осиротів, більшу частину життя провів на засланні, все ж він завдяки своєму таланту із раба став не просто вільною людиною, а пробився до найвищої еліти.
Ще один стереотип – традиційні портрети, на яких Тарас сумний чоловік старшого віку. Проте спогади його сучасників свідчать про те, що Шевченко був надзвичайно життєрадісним й умів насолоджуватися прекрасними моментами.
На завершення своєї доповіді, Іван Куций порадив читати всього Шевченка, при чому читати його по-новому, намагаючись переосмислити.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер