30 працівників музею поділились цікавою інформацією із відвідувачами, задіявши 12 локацій. До мандрівки долучились 350 дітей з Тернополя та Козови.

Дійство розпочали у вестибюлі музею. Тут учасники клубу «Хранителі історії Зінькова» із Хмельниччини представили виставу «Від Різдва до Різдва», під час якої показали, як відзначали це свято у їхньому селі у 1919-му та в 1980-му роках. На першому поверсі охочі мали нагоду оглянути тематичну виставку «Різдвяна неповторна мить», обрати музичні різдвяні фанти у локації «Миколай іде – свята веде», а також взяти участь у гончарному майстер-класі від Руслана Друка.

На другому поверсі гості музею у виставковому залі оглядали експозицію витинанок, ляльок-мотанок та новорічного декору «Різдвяна казка». Тут же всі охочі могли навчитися створювати ангелика з паперу і тканини на майстер-класах, які проводили майстрині.

Навпроти – у відділі природи працівниці розповіли легенди про рослини, тварини, риби і птахи, котрі пов’язані з втечею Матері Божої з новонародженим Ісусиком на руках від воїнів царя Ірода, який хотів убити Божого Сина. Зокрема діти дізналися, які дерева відмовили Діві Марії в допомозі і через це потерпають і досі. Так, листя осики постійно тремтить, гілки верби щороку обривають, у дубову крону часто влучає блискавка, з берези точать сік тощо. Лише одне дерево погодилося заховати Богородицю з Немовлям. Це була ялинка, яку відтоді прикрашають до Різдва. Саме біля цього деревця працівниці музею провели майстер-клас «Почіпім на ялинку не свічки, лиш бажання». Тут діти мали змогу навчитися створювати іграшки з гарбузового насіння, кавових зерен, макаронів, шишок, горіхів, цитрусових тощо.

На третьому поверсі у відділі стародавньої історії розгорнули три локації. Учасникам заходу розповідали про традиції, тут готували кутю, демонстрували одяг колядників. Зокрема про пісні страви Святвечора розповіла наукова працівниця музею Тамара Ковальчук, а її колега – завідувачка сектору збереження відділу фондів музею Галина Завіша показувала одяг, в який вбиралися колядники.

• Кожух був дуже дорогим, – каже вона. – Щоб пошити довгого австрійського кожуха, треба було мати вісім овечих шкур.

У відділі новітньої історії гостям музею демонстрували світлини визначних історичних подій, які трапилися саме в зимовий період. Учасники дійства мали вгадати, про які саме події йдеться. В наступній локації працівник музею у формі повстанця провів тематичну екскурсію і розповів, як святкували різдвяні свята січові стрільці і повстанці. Перемістившись у ще одну локацію, діти відгадували загадки, слухали про історію написання казки «Ксеня і дванадцять місяців», автором якої є наш земляк Богдан Лепкий.

Організатори кажуть, що таке свято для Тернопільського обласного краєзнавчого музею вже стало доброю традицією. Його проводять четвертий рік поспіль, але щоразу додають певні новинки. Зокрема позаминулого року святкували лише Маланку та представляли вертепи з різних регіонів області, а цьогоріч демонструють усі свята – від Миколая до Водохреща.